УРАЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПРИ ФЕЛІНОЗІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2005.1.1355Анотація
Після першого опису фелінозу (доброякісного лімфоретикульозу, хвороби котячої подряпини, хвороби Дебре) опубліковано багато робіт, в яких представлені варіанти клінічних проявів, епідеміологія, принципи діагностики цього захворювання [1-4].
Підкреслюючи доброякісний характер фелінозу, описують зміни в місці проникнення збудника, більш-менш виражений, переважно регіонарний, рідше генералізований лімфаденіт і, як правило, слабкі загальнотоксичні прояви. Разом з тим, поряд з типовими формами фелінозу, можливий розвиток атипових варіантів, зокрема окуло- гландулярного синдрому Паріно, системних уражень внутрішніх органів, а також ураження центральної та периферичної нервової системи.
За даними W.Geraed,M.Fisher, що узагальнювали клінічну картину фелінозу в 900 хворих, такий перебіг спостерігається рідше, ніж в 1 % випадків [5].
Ми спостерігали двох хворих, у яких феліноз проявлявся тяжким ураженням центральної нервової системи.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).