ФУНКЦІОНАЛЬНІ ТА СТРУКТУРНІ ЗМІНИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ХВОРИХ НА АВТОІМУННИЙ ТИРЕОЇДИТ З ГІПОТИРЕОЗОМ У ПІСЛЯКОВІДНОМУ ПЕРІОДІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.1.13018Ключові слова:
COVID-19, аутоімунний тиреоїдит, гіпотиреоз, тиреотропний гормон, структура щитоподібної залозиАнотація
COVID-19 є тяжким імуносупресивним захворюванням, яке може спричинити загострення існуючих автоімунних захворювань організму. Не є винятком й автоімунний тиреоїдит (АІТ), прогресування якого може спричинити зміни структури і функції щитоподібної залози. Актуальним є вивчення особливостей клінічного перебігу наявного АІТ у післяковідному періоді.
Мета роботи – вивчити зміни структури та функції щитоподібної залози у хворих на АІТ із субклінічним і маніфестним компенсованим гіпотиреозом, які перехворіли на COVID-19 середньої тяжкості.
Пацієнти і методи. Обстежено 35 осіб віком від 21 до 49 років, хворих на АІТ, які перехворіли на COVID-19 середньої тяжкості. Тривалість захворювання на АІТ становила від 4 до 10 років. У всіх вивчали через 2 та 6 міс. після перенесеного COVID-19 функціональну здатність щитоподібної залози і компенсацію гіпотиреозу за показником тиреотропного гормону (ТТГ) в сироватці крові, структуру залози – за результатами ультразвукового дослідження (УЗД).
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що у всіх хворих на АІТ COVID-19 спричинив посилення структурних змін щитоподібної залози і зниження її гормонопродукуючої функції. Структурні зміни паренхіми залози прогресували у межах одного з двох варіантів ультразвукової картини (гіпоехогенного та гетерогенного або псевдомікровузлового). У половини хворих на субклінічний гіпотиреоз у післяковідному періоді розвинувся маніфестний гіпотиреоз. У них виявлено значніше зниження синтезу гормонів, яке потребувало збільшення дози замісної терапії.
Висновок. У післяковідному періоді у хворих на АІТ відбувається прогресування лімфоцитарної інфільтрації паренхіми щитоподібної залози, поглиблення структурних змін і зниження її гормонсинтетичної функції.
Посилання
Tutal, E., Ozaras, R., & Leblebicioglu, H. (2022). Systematic review of COVID-19 and autoimmune thyroiditis. Travel Medicine Infectious Disease, 47, 102314. DOI: 10.1016/j.tmaid.2022.102314.
Ruggeri, R.M., Campennì, A., Deandreis, D., Siracusa, M., Tozzoli, R., Ovčariček, P., & Giovanella, L. (2021). SARS-COV-2-related immune-inflammatory thyroid disorders: facts and perspectives. Expert Review Clinical Immunology, 17 (7), 737-759. DOI: 10.1080/1744666x.2021.19324.
Inaba, H., Aizawa, T. (2021). Coronavirus disease 2019 and the thyroid – progress and perspectives. Frontiers Endocrinology. DOI: 10.3389/fendo.2021.708333.
Allam, M.M., El-Zawawy, H.T., Ahmed, S.M., & Abdelhamid, M.A. (2021). Thyroid disease and covid-19 infection: Case series. Clinical Case Reports, 9 (6), e04225. DOI: 10.1002/ccr3.4225.
Knack. R.S. (2021). BMJ Case Rep., 14, e244909. doi:10.1136/bcr-2021-244909
Beskinst, G. Jack, Dewick, Daniel S., Levin, Robert E. (Eds.) (2018). Ultrasound examination of the thyroid gland. Translated from English Vanushko V.E., Moscow: “GEOTAR-Media” [in Russian].
Kahaly, G.J., Bartalena, L., Hegedüs, L., Leenhardt, L., Poppe, K., & Pearce, S.H. (2018).European Thyroid Association Guideline for the Management of Graves’ Hyperthyroidism. European Thyroid Journal, 7 (4), 167-186. DOI:10.1159/000490384 .
Lisco, G., De Tullio, A., Jirillo, E., Giagulli, V.A., De Pergola, G., Guastamacchia, E., & Triggiani, V. (2021). Thyroid and COVID-19: a review on pathophysiological, clinical and organizational aspects. Journal of Endocrinological Investigation, 44 (9), 1801-1814. DOI: 10.1007/s40618-021-01554-z.
Duntas, L.H., Jonklaas, J. (2021). COVID-19 and thyroid diseases: A bidirectional impact. Journal of the Endocrine Society, 5 (8). DOI: 10.1210/jendso/bvab076.
Feghali, K., Atallah, J., & Norman, C. (2021). Manifestations of thyroid disease post COVID-19 illness: Report of Hashimoto thyroiditis, Graves’ disease, and subacute thyroiditis. Journal of Clinical and Translational Endocrinology Case Reports, 22, 100094. DOI: 10.1016/j.jecr.2021.100094.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
