ФРАГМЕНТИ СПОГАДІВ ПРО ГЕНРІХА МОСІНГА І ЙОГО РИКЕТСІЙНУ ЛАБОРАТОРІЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.4.12844Ключові слова:
Генріх Мосінг, Рудольф Вейгль, висипний тиф, рикетсійна лабораторія, етикаАнотація
Наведено спогади про видатного епідеміолога Генріха Мосінга – учня і послідовника творця висипнотифозної вакцини Рудольфа Вейгля. Описані факти з особистого життя Генріха Станіславовича, описано його людські якості та етичні принципи, свідчення вдалого поєднання ним науково-дослідницької роботи з потребами практичної медицини, конкретний внесок в остаточну ліквідацію висипного тифу в Радянському Союзі й сусідніх східноєвропейських країнах.
Основне місце в розповіді відведено створенню Генріхом Мосінгом лабораторії дослідження рікетсійних інфекції та її діяльності. Описано цікаві факти з особистого життя і наукової діяльності Генріха Станіславовича до, під час і після Другої світової війни. Відзначено внесок працівників лабораторії у виробництво високоефективної вакцини проти висипного тифу і розробку специфічних методів його діагностики.
Наведено дані про рецидивну теорію спорадичного висипного тифу, яку розвинув і відстояв Генріх Мосінг, й критичне ставлення до неї деяких представників провідних наукових кіл держави. Немало з фактів викладено вперше, вони доповнюють наші знання про історію боротьби з висипним тифом і відображають високоетичні та духовні риси Генріха Станіславовича Мосінга, які запам’ятав автор статті.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).