БОРОТЬБА ЗА ЖИТТЯ ДИТИНИ З COVID-19 ТРИВАЛІСТЮ 68 ДНІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.4.12840Ключові слова:
дитина, SARS-CoV-2, пневмонія, ГРДС, ЕКМОАнотація
COVID-19 у дітей не викликав занепокоєння у лікарів, оскільки діти є менш уразливими до нової коронавірусної інфекції. Незважаючи на те, що, за даними статистики, у пацієнтів дитячого віку спостерігався легкий перебіг COVID-19, на жаль, пневмонія, Кавасакі-подібний синдром, мультисистемний запальний синдром (МЗС), інфекційно-токсичний шок, міокардит розвиваються й у дітей. Гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), синдром мультисистемного запалення та поліорганна недостатність – основні причини тяжкого ступеня хвороби та летальності у дітей. Описано випадок стрімкого розвитку дихальної недостатності, що потребував різних методів респіраторної підтримки, в тому числі екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО).
У наведеному клінічному випадку описано тяжкий перебіг COVID-19, ускладненої двобічною пневмонією з дихальною недостатністю III ступеня у трирічної дівчинки, яка перебувала на ЕКМО впродовж одного тижня. Діагноз підтверджено виявленням РНК SARS-CoV-2 методом ПЛР, рентгенологічним та ультразвуковим дослідженням легень.
Хвороба мала тяжкий драматичний перебіг, супроводжувалася ускладненнями під час терапії. Відчайдушна боротьба медиків за життя дитини завершилася перемогою – повним одужанням дитини.
Висновки. Загрозливі для життя стани пов’язані з COVID-19 у дітей, спричинені не тільки розвитком гострого респіраторного дистрес-синдрому та геморагічними ускладненнями внаслідок гепаринотерапії при використанні екстракорпоральної мембранної оксигенації, а й розвитком Clostridium difficile-інфекції при антибіотикотерапії та тривалій госпіталізації.
Посилання
Huang, C., Wang, Y., Li, X., Ren, L., Zhao, J., Hu, Y., ... & Cao, B. (2020). Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China. The Lancet, 395 (10223), 497-506. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30183-5
Ong, J., Tosoni, A., Kim, Y., Kissoon, N., & Murthy, S. (2020). Coronavirus disease 2019 in critically Ill children: A narrative review of the literature. Pediatric critical care medicine: A Journal of the Society of Critical Care Medicine and the World Federation of Pediatric Intensive and Critical Care Societies, 21 (7), 662-666. Retrieved from: https://doi.org/10.1097/PCC.0000000000002376
Ponochevna, O.V., & Ohotnikova, O.M. (2018). Macrofacial activation syndrome in children. Klinichna Imunologia. Alergologia. Infectologia – Clinical immunology. Аllergology. Infectious Diseases, 7 (112), 42-47 [in Ukrainian].
ELSO, E. European Survey on ECMO in COVID-19 pts at 7/05/20. Available in: https://www. euroelso. net/covid-19/covid-19-survey/. Accessed at, 10. www.Euroelso.Net/Covid-19/Covid-19-Survey. Retrieved May 10, 2020, from https://www.euroelso.net/covid-19/covid-19-survey
Bunyavanich, S., Do, A., Vicencio, A. (2020) Nasal Gene Expression of Angiotensin-Converting Enzyme 2 in Children and Adults. JAMA, 323 (23), 2427-2429. DOI:10.1001/jama.2020.8707
Crayne, C., & Cron, R.Q. (2019). Pediatric macrophage activation syndrome, recognizing the tip of the Iceberg. European Journal of Rheumatology, 7 (Suppl. 1), 1-8. Advance online publication. Retrieved from: https://doi.org/10.5152/eurjrheum.2019.19150
Son, M.B.F., Murray, N., Friedman, K., Young, C.C., Newhams, M.M., Feldstein, L.R., ... & Randolph, A.G. (2021). Multisystem Inflammatory Syndrome in Children—Initial Therapy and Outcomes. New England Journal of Medicine. Retrieved from: https://doi.org/10.1056/NEJMoa2102605
Dalton, H.J., Reeder, R., Garcia-Filion, P., Holubkov, R., Berg, R.A., Zuppa, A., ... & Nicholson, C. (2017). Factors associated with bleeding and thrombosis in children receiving extracorporeal membrane oxygenation. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 196 (6), 762-771. Retrieved from: https://doi.org/10.1164/rccm.201609-1945OC
Lewandowski, K., Rosołowski, M., Kaniewska, M., Kucha, P., Meler, A., Wierzba, W., & Rydzewska, G. (2021). Clostridioides difficile infection in coronavirus disease 2019 (COVID-19): an underestimated problem? Polish Archives of Internal Medicine, 131 (2), 121-127. Retrieved from: https://doi.org/10.20452/pamw.15715
Arimoto, J., Horita, N., Kato, S., Fuyuki, A., Higurashi, T., Ohkubo, H., Hiroki, T., Nonaka, K., Takeshi, N. (2016). Diagnostic test accuracy of glutamate dehydrogenase for Clostridium difficile: Systematic review and meta-analysis. Scientific Reports, 6 (1), 29754. DOI: 10.1038/srep29754
Dalton, H.J., Reeder, R., Garcia-Filion, P., Holubkov, R., Berg, R.A., Zuppa, A., ... & Nicholson, C. (2017). Factors associated with bleeding and thrombosis in children receiving extracorporeal membrane oxygenation. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 196 (6), 762-771. Retrieved from: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2020.05.048
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).