КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАРЯЧКИ ЗАХІДНОГО НІЛУ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.1.12824Ключові слова:
гарячка Західного Нілу, клініко-епідеміологічна характеристикаАнотація
Гарячка Західного Нілу (ГЗН) – актуальне зооантропонозне природно-осередкове трансмісивне особливо небезпечне захворювання з планетарним поширенням, належить до пріоритетних проблем за медико-соціальними параметрами. Природні та антропургічні осередки ГЗН стабільні у часі. Їх структура та межі модифікуються під впливом багатьох природних і соціальних чинників. Клінічна маніфестація ГЗН у людей вкрай розмаїта зі значною часткою нейроінвазивних форм.
Україна належить до ендемічних територій щодо ГЗН від 2006 р., але в останні двадцять років епідеміологічний нагляд щодо ГЗН не здійснювали в належних стандартах.
З метою оцінки клініко-епідеміологічних характеристик ГЗН у західноукраїнському регіоні нами серологічно обстежено 816 стаціонарних інфекційних хворих на сезонні гарячкові захворювання невстановленої етіології. ГЗН верифіковано у (12,6±1,2) % обстежених пацієнтів. Хворіли люди усіх вікових груп: від 2 до 72 років (середній вік 38,6 року), найбільша частка припадала на вікові групи 41-60 і 26-40 років. Серед хворих на ГЗН переважали жителі міст та особи жіночої статі, а серед груп населення – пенсіонери, школярі й різноробочі. Сезон епідемічного ризику припадав на травень-липень, хоча спорадичні випадки реєструвалися і в інші місяці року.
Клінічна маніфестація ГЗН була розмаїта, з ураженням однієї або декількох систем на фоні гіпертермічного синдрому. У цілому переважали хворі із ГРВІ-синдромокомплексом – (28,2±4,4) %, симптомами ураження дихальної системи – (26,2±4,3 %), гепатобіліарної системи і травного каналу – (25,3±4,3 %). У групі хворих з ураженням ЦНС переважали діти. Рівень захворюваності населення у цілому становив 22,0 на 100 тис. населення.
За показниками захворюваності на ГЗН обстежений регіон належить до гіперендемічних територій.
Посилання
Roth, H., Kreß, J., Chudy, M., Blümel, J., Schmidt-Chanasit, J., Cadar, D., ... & Miskey, C. (2021). Genome Sequences of West Nile Virus Reference Materials. Microbiology Resource Announcements, 10 (43), e00740-21.
Young, J.J., Coulombier, D., Domanović, D., Zeller, H., Gossner, C.M., & European Union West Nile Fever Working Group. (2019). One Health approach for West Nile virus surveillance in the European Union: relevance of equine data for blood safety. Eurosurveillance, 24 (16), 1800349.
Chancey, C., Grinev, A., Volkova, E., & Rios, M. (2015). The global ecology and epidemiology of West Nile virus. BioMed Research International, 2015.
Chowdhury, P., & Khan, S.A. (2021). Global emergence of West Nile virus: Threat & preparedness in special perspective to India. The Indian Journal of Medical Research, 154 (1), 36.
Petersen, L.R. (2019). Epidemiology of West Nile virus in the United States: implications for arbovirology and public health. Journal of Medical Entomology, 56 (6), 1456-1462.
Aguilera-Sepúlveda, P., Napp, S., Llorente, F., Solano-Manrique, C., Molina-López, R., Obón, E., ... & Busquets, N. (2022). West Nile virus lineage 2 spreads westwards in Europe and overwinters in North-Eastern Spain (2017–2020). Viruses, 14 (3), 569.
Paz, S. (2021). Climate change impacts on vector-borne diseases in Europe: Risks, predictions and actions. The Lancet Regional Health-Europe, 1.
Rudolf, I., Betášová, L., Blažejová, H., Venclíková, K., Straková, P., Šebesta, O., ... & Hubálek, Z. (2017). West Nile virus in overwintering mosquitoes, central Europe. Parasites & vectors, 10 (1), 1-4.
Vynograd, N.O., Yurchenko, O.O., & Dubina, D.O. (2013). Arboviral infections of the North-Western Black Sea coast. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 3, 5-9 [in Ukrainian].
Ciota, A.T., & Kramer, L.D. (2013). Vector-virus interactions and transmission dynamics of West Nile virus. Viruses, 5 (12), 3021-3047.
García-Carrasco, J.M., Muñoz, A.R., Olivero, J., Segura, M., & Real, R. (2021). Predicting the spatio-temporal spread of West Nile virus in Europe. PLoS Neglected Tropical Diseases, 15 (1), e0009022.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
