ГОСТРІ ПОЛІНЕЙРОПАТІЇ (СИНДРОМ ГІЙЄНА-БАРРЕ)
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.4.1245Анотація
У зв’язку з рішенням ВООЗ «Світ без поліомієліту до 2000 року», особливо актуальною стає проблема гострих в’ялих паралічів, а серед них – полінейропатій (ПНП) [1-3].
ПНП - це множинне ураження різних за своїм призначенням периферичних нервів і корінців з вираженим больовим синдромом, вегетативними та руховими порушеннями в кінцівках і зонах іннервації черепних нервів.
У літературі виділяють синдроми різних поєднаних уражень відділів периферичної та центральної нервової системи: полірадикулонейропатії, менінгорадикулонейропатії, енцефаломієлополірадикулонейропатії. Однак, при цих синдромах провідними є полінейропатії (синдром Гійєна-Барре) - СГБ [4-6]. СГБ є різновидом первинної ПНП, коли уражаються не тільки периферичні нерви, але й спинномозкові корінці, в лікворі визначається білково-клітинна дисоціація##submission.downloads##
Опубліковано
2013-08-06
Як цитувати
Ходак, Л., & Навєт, Т. (2013). ГОСТРІ ПОЛІНЕЙРОПАТІЇ (СИНДРОМ ГІЙЄНА-БАРРЕ). Інфекційні хвороби, (4). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.4.1245
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).