ПРЕДИКТОРИ НАПРУЖЕНОСТІ АНТИТОКСИЧНОГО ПРОТИДИФТЕРІЙНОГО ІМУНІТЕТУ У ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ДОРОСЛИХ ОСІБ

Автор(и)

  • Г. О. Ревенкo Дніпровський державний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.2.12161

Ключові слова:

ВІЛ-інфекція, імунітет, дифтерія, дорослі особи

Анотація

Метою дослідження було оцінити напруженість імунітету проти дифтерії у ВІЛ-інфікованих дорослих осіб і дослідити його зв’язок з основними клінічними та лабораторними показниками для визначення предикторних можливостей комплексного використання означених факторів. У дослідження було залучено 90 хворих на ВІЛ-інфекцію віком від 22 до 60 років, середній вік становив (40,1±0,9) років, серед яких чоловіків було 39 (43,3 %), жінок – 51 (56,7 %). До конт­рольної групи було залучено 49 здорових імунокомпетентних добровольців відповідної вікової групи та гендерного складу. Нами встановлено, що медіана протидифтерійних антитіл становила 0,17 (0,09-0,38) МО/мл, що у 6,1 разу нижче від відповідного показника у контрольній групі – 1,03 (0,56-1,27) МО/мл (р<0,001 за U-критерієм).

Високий ризик відсутності або низьких рівнів протидифтерійних антитіл достовірно (від p<0,05 до p<0,001) асоціюється з анемією, тромбоцитопенією, підвищеною ШОЕ, низьким рівнем Т-хелперів (nadir), наявністю волосистої лейкоплакії язика, дефіцитом маси тіла, фактом тютюнокуріння. Найбільші протективні можливості щодо підвищення рівня протидифтерійного імунітету у ВІЛ-інфікованих дорослих відповідно пов’язані з отриманням людьми, які вживають наркотики ін’єкційно, замісної підтримувальної терапії (rs=0,57; p=0,002), відсутністю волосистої лейкоплакії язика (rs=-0,23; p=0,030), відмовою від куріння (rs=-0,26; p=0,013), нормальними лабораторними показниками крові (рівень гемоглобіну – rs=0,25; p=0,02, тромбоцитів – rs=0,41; p<0,001, ШОЕ – rs=-0,55; p<0,001) та маси тіла – rs=0,31; p=0,003), а також більшою кількістю Т-хелперів (nadir) – rs=0,49 (p<0,001).

Комплексна оцінка зазначених факторів дозволить виявляти групи ризику, які потребують щеплення проти дифтерії, не проводячи спеціальних досліджень.

Біографія автора

Г. О. Ревенкo, Дніпровський державний медичний університет

асистент кафедри інфекційних хвороб, Дніпровський державний медичний університет

Посилання

Bonanni, P., Bonaccorsi, G., Lorini, C., Santomauro, F., Tiscione, E., Boccalini, S., & Bechini, A. (2018). Focusing on the implementation of 21st century vaccines for adults. Vaccine, 36 (36), 5358-65. DOI: 10.1016/j.vaccine.2017.07.100.

Crum-Cianflone, N.F., & Sullivan, E. (2017). Vaccinations for the HIV-infected adult: A review of the current recommendations, part I. Infect. Dis. Ther., 6 (3), 303-331. DOI: 10.1007/s40121-017-0166-x.

Cunha, G.H., Galvao, M.T., Medeiros, C.M., Rocha, R.P., Lima, M.A., & Fechine, F.V.(2016). Vaccination status of people living with HIV/AIDSin outpatient care in Fortaleza, Ceará, Brazil. Braz. J. Infect. Dis., 20 (5), 487-493. DOI: 10.1016/j.bjid.2016.07.006.

Revenko, H.O., Mavrutenkov, V.V., & Chykarenko, Z.O. (2020). Clinical and laboratory predictors of antitoxic immunity against diphtheria and tetanus in adults with HIV infection. Medicni perspektivi – Medical Perspectives, 25 (3), 117-124. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.3.214846.

Revenko, H.O. (2020). Strength of anti-diphtheria and anti-tetanus immunity in HIV-infected adults. Bulletin of Problems Biology and Medicine, 158 (4), 178-182. DOI:10.29254/2077-4214-2020-4-158-178-182.

Lytvyn, К.Y. (2018). Main characteristics and risks of HIV-associated tuberculous lesions of the nervous system. Actual problems of modern medicine: Bulletin of the Ukrainian Medical Dental Academy, Vol. 18(62), 65-69 [in Ukrainian].

Revenko, G.O., & Маvrutenkov, V.V. (2018). Immune response of adult people living with human immunodeficiency virus to the introduction of diphtheria and tetanus toxoid (review of literature). Аctual Infectology, 6 (1), 7-11. DOI: 10.22141/2312-413x.6.1.2018.125629.

Grabmeier-Pfistershammer, K., Herkner, H., Touzeau-Roe­mer, V., Rieger, A., Burgmann, H., & Poeppl, W. (2015). Low tetanus, diphtheria and acellular pertussis (Tdap) vaccination coverage among HIV infected individuals in Austria. Vaccine, 33 (32), 3929-3932. DOI: 10.1016/j.vaccine.2015.06.056.

Dlamini, S.K., Madhi, S.A., Muloiwa, R., von Gottberg, A., Moosa, M.S., Meiring, S.T., Wiysonge, C.S., Hefer, E., Mulaudzi, M.B., Nuttall, J., Moorhouse, M., & Kagina, B.M. (2018). Guidelines for the vaccination of HIV-infected adolescents and adults in South Africa. Southern African Journal of HIV Medicine, 19 (1), 1-8. DOI: https://doi.org/10.4102/sajhivmed.v19i1.839.

El Chaer, F., & El Sahly, H.M. (2019). Vaccination in the Adult Patient Infected with HIV: A Review of Vaccine Efficacy and Immunogenicity. Am J Med., 132 (4), 437-446. DOI: 10.1016/j.amjmed.2018.12.011.

Pinto Neto, L.F.D.S., Vieira, J.V., & Ronchi, N.R. (2017). Vaccination coverage in a cohort of HIV-infected patients receiving care at an AIDS outpatient clinic in Espírito Santo, Brazil. Braz. J. Infect. Dis., 21 (5), 515-519. DOI: 10.1016/j.bjid.2017.03.021.

Volokha, A., Raus, I., Donskoy, B., Chernyshova, L, & Chernyshov, V. (2016). Immunity against diphtheria and tetanus in HIV-infected children. Child Health, 75 (7), 124-129. DOI: 10.22141/2224-0551.7.75.2016.86738.

Simani, O.E., Izu, A., Nunes, M.C., Violari, A., Cotton, M.F., Niekerk N.V, Adrian P.V, & Madhi S.A. (2019). Effect of HIV exposure and timing of antiretroviral therapy initiation on immune memory responses to diphtheria, tetanus, whole cell pertussis and hepatitis B vaccines. Expert Rev. Vaccines, 18 (1), 95-104. DOI: 10.1080/14760584.2019.1547195.

Lang, T.A., & Secic, M. (2006). How to report statistics in medicine: Annotated Guidelines for Authors, Editors, and Reviewers. edited by T.A. Lang, M. Secic. 2nd ed. Philadelphia: American College of physicians, 490p.

Mullaert, J., Abgrall, S., Lele, N., Batteux, F., Slama, L.B., Meritet, J.F., Lebon, P., Bouchaud, O., Grabar, S., & Launay, O. (2015). Diphtheria, tetanus, poliomyelitis, yellow fever and hepatitis B seroprevalence among HIV1-infected migrants. Results from the ANRS VIHVO vaccine sub-study. Vaccine, 33 (38), 4938-4944. DOI: 10.1016/j.vaccine.2015.07.036.

Speranza, F.A., Ishii, S.K., Thuler, L.C, Damasco, P.V., Hirata, Jr.R., Mattos-Guaraldi, A.L., & Milagres, L.G. (2012). Diphtheria Antibodies and T lymphocyte Counts in Patients Infected With HIV-1. Braz. J. Microbiol., 43 (3), 946-950. DOI: 10.1590/S1517-838220120003000014.

Kerneis, S., Launay, O., Turbelin, C., Batteux, F., Hanslik, T., & Boelle, P.Y. (2014). Long-term immune responses to vaccination in HIV-infected patients: a systematic review and meta-analysis. Clin. Infect. Dis., 58 (8), 1130-1139. DOI: 10.1093/cid/cit937.

Boey, L., Bosmans, E., Ferreira, L.B., Heyvaert, N., Nelen,M., Smans, L., Tuerlinckx, H., et al. (2021). Seroprevalence of antibodies against diphtheria, tetanus and pertussis in adult at-risk patients. Vaccine, 9 (1), 18. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/vaccines9010018.

Eslamifar, A., Ramezani, A., Banifazl, M., & Aghakhani A. (2012). Tetanus and diphtheria seroprevalence in patients infected with human immunodeficiency virus. A Iranian Journal of Pathology, 7 (1), 27-31.

Petráš, M., Oleár, V., Molitorisová, M., Dáňová, J., Čelko, A.M., Nováková, E., Štefkovičová, M., et al. (2019). Factors influencing persistence of diphtheria immunity and immune response to a booster dose in healthy Slovak adults. Vaccines (Basel), 7 (4), 139. DOI: 10.3390/vaccines7040139.

Sticchi, L., Bruzzone, B., Caligiuri, P., Rappazzo, E., Lo Casto, M., De Hoffer, L., Gustinetti, G., et al. (2015). Seroprevalence and vaccination coverage of vaccine-preventable diseases in perinatally HIV-1-infected patients. Hum. Vaccin. Immunother., 11 (1), 263-2699. DOI: 10.4161/hv.36162.

Eliakim, A., Schwindt, C., Zaldivar, F., Casali P., & Cooper, D.M. (2006). Reduced tetanus antibody titers in overweight children. Autoimmunity, 39(4), 137-141. DOI: 10.1080/08916930600597326.

Sheridan, P.A., Paich, H.A., Handy, J., Karlsson, E.A., Hudgens, M.G., Sammon, A.B., Holland, L.A. et al. (2012). Obesity is associated with impaired immune response to influenza vaccination in humans. International Journal of Obesity, 36 (8), 1072-1077. DOI: 10.1038/ijo.2011.208.

Talbot, H.K., Coleman, L.A., Crimin, K., Zhu, Y., Rock, M.T., Meece, J., Shay, D.K., et al. (2012). Association between obesity and vulnerability and serologic response to influenza vaccination in older adults. Vaccine, 30 (26), 3937-3943. DOI: 10.1016/j.vaccine.2012.03.071.

Younas, M., Carrat, F., Desaint, C., Launay, O., & Corbeau, P. (2017). Immune activation, smoking, and vaccine response. AIDS, 31 (1), 171-173. DOI: 10.1097/QAD.0000000000001311

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-30

Як цитувати

Ревенкo Г. О. (2021). ПРЕДИКТОРИ НАПРУЖЕНОСТІ АНТИТОКСИЧНОГО ПРОТИДИФТЕРІЙНОГО ІМУНІТЕТУ У ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ДОРОСЛИХ ОСІБ. Інфекційні хвороби, (2), 29–37. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.2.12161

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження