ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАГАЛЬНОГО РЕАКТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДІТЕЙ З ЧАСТО РЕЦИДИВУЮЧИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ГРУПИ РИЗИКУ НА ТУБЕРКУЛЬОЗНУ ІНФЕКЦІЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2007.4.1137Анотація
Вивчено особливості загального реактивного потенціалу у 112 дітей групи ризику стосовно туберкульозу віком від 1 до 17 років. Встановлено, що клітинно-фагоцитарний потенціал організму дітей, контактних щодо туберкульозу, перевищував в 1,7, з віражем туберкулінової проби – в 1,9, тубінфікованих – в 2,0 рази порівняно зі здоровими дітьми, що свідчить про відсутність генералізації запального процесу в організмі. Алергічна настроєність організму була значнішою у дітей з віражем туберкулінової проби і у тубінфікованих порівняно з дітьми, контактними щодо туберкульозу.
##submission.downloads##
Опубліковано
2013-08-01
Як цитувати
Бобровицька, А., Голубова, Т., & Юрінок, Н. (2013). ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАГАЛЬНОГО РЕАКТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДІТЕЙ З ЧАСТО РЕЦИДИВУЮЧИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ГРУПИ РИЗИКУ НА ТУБЕРКУЛЬОЗНУ ІНФЕКЦІЮ. Інфекційні хвороби, (4). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2007.4.1137
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).