ЗВ’ЯЗОК ПЕРЕДЧАСНОГО РОЗРИВУ ПЛОДОВИХ ОБОЛОНОК З ВНУТРІШНЬОУТРОБНИМИ І МАТЕРИНСЬКИМИ ІНФЕКЦІЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.1.11107Ключові слова:
недоношена вагітність, передчасний розрив плодових оболонок, внутрішньоутробні та материнські інфекціїАнотація
Мета роботи – проаналізувати сучасні наукові відомості про зв’язок передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО) з внутрішньоутробними і материнськими інфекціями та особливості ведення недоношеної вагітності, ускладненої ПРПО.
ПРПО ускладнює до 8 % усіх вагітностей і є основною причиною розвитку спонтанних передчасних пологів (ПП) в 30-51 %, а в терміні, коли ПП починаються до 26 тиж вагітності, частка ПРПО досягає 90-92 %.
ПРПО в недоношеному терміні не завжди призводить до розвитку регулярної пологової діяльності, безводний період (БВП) може тривати дні й місяці, і це, зазвичай, веде до патологічного перебігу пологів, украй несприятливо впливає на материнський організм і на стан плода.
Зважаючи на те, що у дітей, народжених раніше 34 тиж, гіпоплазія легень може призвести до неонатальної смертності, вичікувальна тактика в цьому терміні є виправданою, а після 34 тиж тривала вичікувальна тактика (12-24 год і більше) не показана. При ПП, ускладнених ПРПО, необхідно оцінювати ризики: 1) ризик вичікувальної тактики (пролонгація вагітності); 2) ризик активно-вичікувальної тактики (преіндукція, індукція пологів); 3) ризик активної тактики (оперативне розродження шляхом кесаревого розтину (КР), а також одночасно плодові ризики: недоношеність, неонатальний сепсис, легенева гіпоплазія, респіраторний дистрес-синдром (РДС), компресія пуповини, материнські ризики: передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, розвиток хоріоамніоніту (ХА), післяродового ендометриту (ПЕ) і сепсису.
Розвиток сепсису у новонароджених при ПРПО до 34 тиж вагітності статистично значущо частіший у жінок з позитивним результатом полімеразно-ланцюгової реакції на такі інфекційні агенти, як Ureaplasma, Mycoplasma hominis, Chlamydia trachomatis і з клінічними ознаками ХА.
Посилання
Yao, Y., Robinson, A. M., Zucchi, F. C., Robbins, J. C., Babenko, O., Kovalchuk, O., ... & Metz, G. A. (2014). Ancestral exposure to stress epigenetically programs preterm birth risk and adverse maternal and newborn outcomes. BMC Medicine, 12 (1), 121.
Endale, T., Fentahun, N., Gemada, D., & Hussen, M. A. (2016). Maternal and fetal outcomes in term premature rupture of membrane. World Journal of Emergency Medicine, 7 (2), 147.
McLaughlin, L. M., & Gardener, G. J. (2016). Neonatal outcomes after prelabour rupture of membranes before 24 weeks’ gestation. Journal of Paediatrics and Child Health, 52 (7), 722-727.
Zuo, G., Dong, J. X., Zhao, F. F., & Chen, Y. (2017). Expression of matrix metalloproteinase-9 and its substrate level in patients with premature rupture of membranes. Journal of Obstetrics and Gynaecology, 37 (4), 441-445.
Lawn, J. E., Kinney, M. V., Belizan, J. M., Mason, E. M., McDougall, L., Larson, J., ... & Howson, C. P. (2013). Born too soon: accelerating actions for prevention and care of 15 million newborns born too soon. Reproductive Health, 10 (S1), S6.
Blencowe, H., Cousens, S., Chou, D., Oestergaard, M., Say, L., Moller, A. B., ... & Lawn, J. (2013). Born too soon: the global epidemiology of 15 million preterm births. Reproductive Health, 10 (1), S2.
Skripnichenko, Yu. P., Baranov, I. I., & Tokova, Z. Z. (2014). Preterm birth statistics. Reproduction Problems, (4), 11-14.
TC, O., Enwereji, J. O., Okoro, O. S., Adiri, C. O., Ezugwu, E. C., & Agu, P. U. (2014). The incidence and management outcome of preterm premature rupture of membranes (PPROM) in a tertiary hospital in Nigeria. American Journal of Clinical Medicine Research, 2 (1), 14-17.
Makieva, S., Dubicke, A., Rinaldi, S. F., Fransson, E., Ekman-Ordeberg, G., & Norman, J. E. (2017). The preterm cervix reveals a transcriptomic signature in the presence of premature prelabor rupture of membranes. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 216 (6), 602-e1.
Torchin, H., & Ancel, P. Y. (2016). Epidemiology and risk factors of preterm birth. Journal de Gynecologie, Obstetrique et Biologie de la Reproduction, 45 (10), 1213-1230.
Wolf, M. F., Miron, D., Peleg, D., Rechnitzer, H., Portnov, I., Salim, R., ... & Koshnir, A. (2015). Reconsidering the current preterm premature rupture of membranes antibiotic prophylactic protocol. American Journal of Perinatology, 32 (13), 1247-1250.
Van Der Heyden, J. L., Willekes, C., Van Baar, A.L., van Wassenaer-Leemhuis, A. G., Pajkrt, E., Oudijk, M. A., ... & Woiski, M. (2015). Behavioural and neurodevelopmental outcome of 2-year-old children after preterm premature rupture of membranes: follow-up of a randomised clinical trial comparing induction of labour and expectant management. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology, 194, 17-23.
Mendez-Figueroa, H., Dahlke, J. D., Viteri, O. A., Chauhan, S. P., Rouse, D. J., Sibai, B. M., & Blackwell, S.C . (2014). Neonatal and infant outcomes in twin gestations with preterm premature rupture of membranes at 24-31 weeks of gestation. Obstetrics & Gynecology, 124 (2 PART 1), 323-331.
Makarov, O. V., Kozlov, P. V., Ivannikov, N. Yu., Kuznetsov, P.A., & Bagaeva, I.I. (2014). Premature rupture of the membranes: etiology, perinatal pathology, purulent-septic complications. Questions of Gynecology, Obstetrics and Perinatology, 13 (6), 42-48.
Murtha, A. P., & Menon, R. (2015). Regulation of fetal membrane inflammation: a critical step in reducing adverse pregnancy outcome. American Journal of Obstetrics & Gynecology, 213 (4), 447-448.
Osanyin, G. E., & Adegbola, O. (2016). Maternal serum interleukin 6 levels and fetomaternal outcomes in women with preterm premature rupture of membranes in Lagos, South-western Nigeria. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine, 29 (21), 3506-3510.
Williams, O., Michel, B., Hutchings, G., Debauche, C., & Hubinont, C. (2012). Two-year neonatal outcome following PPROM prior to 25 weeks with a prolonged period of oligohydramnios. Early Human Development, 88 (8), 657-661.
Hackney, D. N., Kuo, K., Petersen, R. J., & Lappen, J. R. (2016). Determinants of the competing outcomes of intrauterine infection, abruption, or spontaneous preterm birth after preterm premature rupture of membranes. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine, 29 (2), 258-263.
Morris, J. M., Roberts, C. L., Bowen, J. R., Patterson, J. A., Bond, D. M., Algert, C. S., ... & PPROMT Collaboration. (2016). Immediate delivery compared with expectant management after preterm pre-labour rupture of the membranes close to term (PPROMT trial): a randomised controlled trial. The Lancet, 387 (10017), 444-452.
Kayem, G., & Girard, G. (2015). Prenatal management of the risk of maternofetal infection in cases of PPROM. Archives de pediatrie: organe officiel de la Societe francaise de pediatrie, 22 (10), 1056-1063.
Al-Riyami, N., Al-Shezawi, F., Al-Ruheili, I., Al-Dughaishi, T., & Al-Khabori, M. (2013). Perinatal outcome in pregnancies with extreme preterm premature rupture of membranes (Mid-Trimester PROM). Sultan Qaboos University Medical Journal, 13 (1), 51.
American College of Obstetricians and Gynecologists. (2012). ACOG practice bulletin no. 127: Management of preterm labor. Obstetrics and Gynecology, 119 (6), 1308.
Lorthe, E., Ancel, P. Y., Torchin, H., Kaminski, M., Langer, B., Subtil, D., ... & Delorme, P. (2017). Impact of latency duration on the prognosis of preterm infants after preterm premature rupture of membranes at 24 to 32 weeks’ gestation: a national population-based cohort study. The Journal of Pediatrics, 182, 47-52.
Al Riyami, N., Al-Ruheili, I., Al-Shezaw, F., & Al-Khabori, M. (2013). Extreme preterm premature rupture of membranes: risk factors and feto maternal outcomes. Oman Medical Journal, 28 (2), 108.
Carroll, S., & Knowles, S. (2013). Clinical practice guideline: preterm prelabour rupture of the membranes. Institute of Obstetricians and Gynaecologists, Royal College of Physicians of Ireland and Directorate of Strategy and Clinical Care, Health Service Executive, (24).
Souza, A. S. R., Patriota, A. F., Guerra, G. V. D. Q. L., & Melo, B. C. P. D. (2016). Evaluation of perinatal outcomes in pregnant women with preterm premature rupture of membranes. Revista da Associação Médica Brasileira, 62 (3), 269-275.
Mehra, S., Amon, E., Hopkins, S., Gavard, J. A., & Shyken, J. (2015). Transvaginal cervical length and amniotic fluid index: can it predict delivery latency following preterm premature rupture of membranes? American Journal of Obstetrics and Gynecology, 212 (3), 400-e1.
Frenette, P., Dodds, L., Armson, B.A., & Jangaard, K. (2013). Preterm prelabour rupture of membranes: effect of latency on neonatal and maternal outcomes. Journal of Obstetrics and Gynaecology Canada, 35 (8), 710-717.
Grace, M. R., Dotters-Katz, S., Varner, M. W., Boggess, K., & Manuck, T. A. (2016). Birthweight extremes and neonatal and childhood outcomes after preterm premature rupture of membranes. American Journal of Perinatology, 33 (12), 1138-1144.
Rodríguez-Trujillo, A., Cobo, T., Vives, I., Bosch, J., Kacerovsky, M., Posadas, D. E., ... & Palacio, M. (2016). Gestational age is more important for short-term neonatal outcome than microbial invasion of the amniotic cavity or intra-amniotic inflammation in preterm prelabor rupture of membranes. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 95 (8), 926-933.
Sim, W. H., Júnior, E. A., Costa, F. D. S., & Sheehan, P. M. (2017). Maternal and neonatal outcomes following expectant management of preterm prelabour rupture of membranes before viability. Journal of Perinatal Medicine, 45 (1), 29-44.
Vedovato, S., & Zanardo, V. (2010). Chorioamnionitis and inflammatory disease in the premature newborn infant. Minerva pediatrica, 62(3 Suppl 1), 155-156.
Mikhailov, A. V., Dyatlova, L. I., Rogozhina, I. E., Glukhova, T. N., & Panina, O. S. (2014). Management of pregnancy complicated by premature discharge of amniotic fluid in preterm pregnancy. Obstetrics and Gynecology, (2), 74-79.
Fernandes, G. L., Torloni, M. R., Hisaba, W. J., Klimke, D., Novaes, J., Sancovski, M., & Peixoto, S. (2012). Premature rupture of membranes before 28 weeks managed expectantly: maternal and perinatal outcomes in a developing country. Journal of Obstetrics and Gynaecology, 32 (1), 45-49.
Wagner, P., Sonek, J., Mayr, S., Abele, H., Goelz, R., Hoopmann, M., & Kagan, K. O. (2016). Outcome of pregnancies with spontaneous PPROM before 24+ 0 weeks’ gestation. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology, 203, 121-126.
Yu, H., Wang, X., Gao, H., You, Y., & Xing, A. (2015). Perinatal outcomes of pregnancies complicated by preterm premature rupture of the membranes before 34 weeks of gestation in a tertiary center in China: A retrospective review. Bioscience Trends, 9 (1), 35-41.
Chapman, E., Reveiz, L., Illanes, E., & Cosp, X. B. (2014). Antibiotic regimens for management of intra-amniotic infection. Cochrane Database of Systematic Reviews, (12).
Kikhney, J., von Schöning, D., Steding, I., Schulze, J., Petrich, A., Hiergeist, A., ... & Thomas, A. (2017). Is Ureaplasma spp. the leading causative agent of acute chorioamnionitis in women with preterm birth? Clinical Microbiology and Infection, 23 (2), 119.
Stepan, M., Cobo, T., Maly, J., Navratilova, M., Musilova, I., Hornychova, H., ... & Kacerovsky, M. (2016). Neonatal outcomes in subgroups of women with preterm prelabor rupture of membranes before 34 weeks. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine, 29 (14), 2373-2377.
Lal, C. V., Xu, X., Jackson, P., Atkinson, T. P., Faye-Petersen, O. M., Kandasamy, J., ... & Ambalavanan, N. (2017). Ureaplasma infection-mediated release of matrix metalloproteinase-9 and PGP: a novel mechanism of preterm rupture of membranes and chorioamnionitis. Pediatric Research, 81 (1), 75-79.
Park, C. W., Park, J. S., Norwitz, E. R., Moon, K. C., Jun, J. K., & Yoon, B. H. (2015). Timing of histologic progression from chorio-deciduitis to chorio-deciduo-amnionitis in the setting of preterm labor and preterm premature rupture of membranes with sterile amniotic fluid. PloS One, 10 (11).
Kenyon, S., Boulvain, M., & Neilson, J. P. (2003). Antibiotics for preterm rupture of membranes. Cochrane Database of Systematic Reviews, (2).
Varga, P., Berecz, B., Gasparics, Á., Dombi, Z., Varga, Z., Jeager, J., ... & Kornya, L. (2017). Morbidity and mortality trends in very–very low birth weight premature infants in light of recent changes in obstetric care. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology, 211, 134-139.
Smith, A., Allen, V. M., Walsh, J., Jangaard, K., & O’Connell, C. M. (2015). Is preterm premature rupture of membranes latency influenced by single versus multiple agent antibiotic prophylaxis in group B streptococcus positive women delivering preterm? Journal of Obstetrics and Gynaecology Canada, 37 (9), 777-783.
Phupong, V., & Kulmala, L. (2016). Factors associated with latency period in preterm prelabor rupture of membranes. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine, 29 (16), 2650-2653.
Saveliev, G. M., Shalina, R. I., Plekhanova, E. R., Klimenko, P. A., Sichinava, L. G., Vykhristyuk, Yu. V., ... & Lebedev, E.B. (2010). Current problems of preterm birth. Russian Bulletin of the Obstetrician-Gynecologist, 10 (3), 52-59.
Linehan, L. A., Walsh, J., Morris, A., Kenny, L., O’Donoghue, K., Dempsey, E., & Russell, N. (2016). Neonatal and maternal outcomes following midtrimester preterm premature rupture of the membranes: a retrospective cohort study. BMC Pregnancy and Childbirth, 16 (1), 25.
Bigelow, C. A., Factor, S. H., Miller, M., Weintraub, A., & Stone, J. (2016). Pilot randomized controlled trial to evaluate the impact of bed rest on maternal and fetal outcomes in women with preterm premature rupture of the membranes. American Journal of Perinatology, 33 (04), 356-363.
Bapaeva, G. B., Dzhamanaeva, K. B., Chuvakova, T. K., & Kulbaev, S. N. (2015). Premature prenatal rupture of the membranes in premature pregnancy: a literature review. Science and Health, (3).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
