СУЧАСНА ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА БОТУЛІЗМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.4.10958Ключові слова:
ботулізм, клінічна картина, діагностика, лікування, антитоксична сироватка, біологічна зброяАнотація
Методичні рекомендації складені з урахуванням сучасних відомостей про клінічні прояви харчового, ранового, ятрогенного, інгаляційного ботулізму та хвороби у немовлят. Клінічна картина харчового, ранового, ятрогенного, інгаляційного та «дитячого» ботулізму подібна й зводиться до білатерального паралічу черепних нервів; диспепсичних проявів; респіраторної дисфункції; відсутності гарячки, сплутаності свідомості, загальмованості, порушення чутливості.
Наведено об’єктивні прояви при фізикальному обстеженні, методи лабораторної діагностики. Виділено фактори ризику захворювання. Стандартна лабораторна діагностика ботулізму ґрунтується на виявленні токсину у сироватці, шлунковому секреті, калі та зразках продуктів харчування шляхом постановки біологічної проби на мишах, зрідка – бактеріологічного та електрофізіологічного дослідження, імуноферментного аналізу, полімеразно-ланцюгової реакції.
Детально проаналізовано лікування хворих на різні клінічні форми ботулізму. Враховуючи відсутність вітчизняних імунобіологічних препаратів, зібрано відомості про протиботулінічні препарати різних виробників, що дозволяє використати доступні у конкретних умовах зарубіжні препарати. Розглянуто різні способи уникнення тяжких ускладнень після антитоксичної терапії.
Обговорено перспективу використання ефективних і безпечних вакцин від ботулізму.
Посилання
Hatheway, C. L., & Johnson, E. A. (1998). Clostridium: the spore-bearing anaerobes.
Fu, F. N., Lomneth, R. B., Cai, S., & Singh, B. R. (1998). Role of zinc in the structure and toxic activity of botulinum neurotoxin. Biochemistry, 37 (15), 5267-5278. DOI: https://doi.org/10.1021/bi9723966
Lacy, D. B., Tepp, W., Cohen, A. C., DasGupta, B. R., & Stevens, R. C. (1998). Crystal structure of botulinum neurotoxin type A and implications for toxicity. Nature Structural Biology, 5 (10), 898-902. DOI: https://doi.org/10.1038/2338
Doyle, M. (Ed.). (1989). Foodborne bacterial pathogens. CRC Press.
BMJ Best Practice. Botulism. (2018). [Electronic resource]. Retrieved from: bestpractice.bmj.com [in Ukrainian].
Feigin, R. D., & Cherry, J. D. (1998). Textbook of pediatric infectious diseases (No. 616.9-053.2). WB Saunders.
Black, J. D., & Dolly, J. O. (1986). Interaction of 125I-labeled botulinum neurotoxins with nerve terminals. II. Autoradiographic evidence for its uptake into motor nerves by acceptor-mediated endocytosis. The Journal of Cell Biology, 103 (2), 535-544.
Blasi, J., Binz, T., Yamasaki, S., Link, E., Niemann, H., & Jahn, R. (1994). Inhibition of neurotransmitter release by clostridial neurotoxins correlates with specific proteolysis of synaptosomal proteins. Journal of Physiology-Paris, 88 (4), 235-241. DOI: https://doi.org/10.1016/0928-4257(94)90086-8
Nowakowski, J. L., Courtney, B. C., Bing, Q. A., & Adler, M. (1998). Production of an expression system for a synaptobrevin fragment to monitor cleavage by botulinum neurotoxin B. Journal of Protein Chemistry, 17 (5), 453-462. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1022570518330
Shapiro, R. L., Hatheway, C., & Swerdlow, D. L. (1998). Botulism in the United States: a clinical and epidemiologic review. Annals of Internal Medicine, 129 (3), 221-228. DOI: https://doi.org/10.7326/0003-4819-129-3-199808010-00011
Cherington, M. (2004). Botulism: update and review. In Seminars in neurology (Vol. 24, No. 02, pp. 155-163). Copyright© 2004 by Thieme Medical Publishers, Inc., 333 Seventh Avenue, New York, NY 10001, USA. DOI: https://doi.org/10.1055/s-2004-830901
Istre, G. R., Compton, R., Novotny, T., Young, J. E., Hatheway, C. L., & Hopkins, R. S. (1986). Infant botulism: three cases in a small town. American Journal of Diseases of Children, 140 (10), 1013-1014. DOI: https://doi.org/10.1001/archpedi.1986.02140240059027
Andreychyn, M., & Kopcha, V. (2005). Bioterrorism: a medical counter. Ternopil: Ukrmedknyha [in Ukrainian].
Dowell, V. R., McCroskey, L. M., Hatheway, C. L., Lombard, G. L., Hughes, J. M., & Merson, M. H. (1977). Coproexamination for botulinal toxin and Clostridium botulinum: a new procedure for laboratory diagnosis of botulism. Jama, 238 (17), 1829-1832. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.1977.03280180033021
Sobel, J., Dill, T., Kirkpatrick, C. L., Riek, L., Luedtke, P., & Damrow, T. A. (2009). Clinical recovery and circulating botulinum toxin type F in adult patient. Emerging Infectious Diseases, 15 (6), 969. DOI: https://doi.org/10.3201/eid1506.070571
Brook, I. (2007). Infant botulism. Journal of Perinatology, 27 (3), 175-180. DOI: https://doi.org/10.1038/sj.jp.7211651
Torre, M. D., Stecchini, M. L., & Peck, M. W. (1998). Investigation of the ability of proteolytic Clostridium botulinum to multiply and produce toxin in fresh Italian pasta. Journal of Food Protection, 61 (8), 988-993. DOI: https://doi.org/10.4315/0362-028X-61.8.988
Rodriguez, A., & Dezfulian, M. (1997). Rapid identification ofClostridium botulinum and botulinal toxin in food. Folia Microbiologica, 42 (2), 149-151. DOI: https://doi.org/10.1007/BF02898726
Lindström, M., & Korkeala, H. (2006). Laboratory diagnostics of botulism. Clin. Microbiol. Rev., 19, 298-314. DOI: https://doi.org/10.1128/CMR.19.2.298-314.2006
Gottlieb, S. L., Kretsinger, K., Tarkhashvili, N., Chakvetadze, N., Chokheli, M., Chubinidze, M., ... & Sikharulidze, M. (2007). Long-term outcomes of 217 botulism cases in the Republic of Georgia. Clinical Infectious Diseases, 45 (2), 174-180. DOI: https://doi.org/10.1086/518890
July, T. O. (2007). Botulism associated with commercially canned chili sauce – Texas and Indiana, July 2007. Morbidity and Mortality Weekly Report, 56.
Sheth, A. N., Wiersma, P., Atrubin, D., Dubey, V., Zink, D., Skinner, G., ... & Drenzek, C. (2008). International outbreak of severe botulism with prolonged toxemia caused by commercial carrot juice. Clinical Infectious Diseases, 47 (10), 1245-1251. DOI: https://doi.org/10.1086/592574
Werner, S. B., Passaro, D., McGee, J., Schechter, R., & Vugia, D. J. (2000). Wound botulism in California, 1951–1998: recent epidemic in heroin injectors. Clinical Infectious Diseases, 31 (4), 1018-1024. DOI: https://doi.org/10.1086/318134
Partikian, A., & Mitchell, W. G. (2007). Iatrogenic botulism in a child with spastic quadriparesis. Journal of Child Neurology, 22 (10), 1235-1237. DOI: https://doi.org/10.1177/0883073807306269
Crowner, B. E., Brunstrom, J. E., & Racette, B. A. (2007). Iatrogenic botulism due to therapeutic botulinum toxin a injection in a pediatric patient. Clinical Neuropharmacology, 30 (5), 310-313. DOI: https://doi.org/10.1097/WNF.0b013e31804b1a0d
Kopcha, V. S., & Borak, V. T. (2014). The case of “injection botulism”. Infectious Diseases, (4) [in Ukrainian].
Shelley, E. B., O’rourke, D., Grant, K., McArdle, E., Capra, L., Clarke, A., ... & Cosgrove, C. (2015). Infant botulism due to C. butyricum type E toxin: a novel environmental association with pet terrapins. Epidemiology & Infection, 143 (3), 461-469.
Iida, H., Ono, T., & Karashimada, T. (1966). Studies on the serum therapy of type E botulism. Botulism, 346-362.
Proceedings of the Fifth International Symposium on Food Microbiology. Moscow, July 1966. (1967). London, Chapman & Hall.
American Academy of Pediatrics: Report of the Committee on Infectious Diseases, 23rd ed. (1994). Elk Grove Village, IL., The Academy.
Nemekin, V. N., & Ryabinin, O. N. (2015). Toxins and assessment of their damaging effect. Modern Technologies for Civil Defense and Emergency Response, 2 (1 (6)).
Centers for Disease Control and Prevention (CDC). (2011). Notice of CDC’s discontinuation of investigational pentavalent (ABCDE) botulinum toxoid vaccine for workers at risk for occupational exposure to botulinum toxins. MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report, 60 (42), 1454.
Przedpelski, A., Tepp, W. H., Zuverink, M., Johnson, E. A., Pellet, S., & Barbieri, J. T. (2018). Enhancing toxin-based vaccines against botulism. Vaccine, 36 (6), 827-832. DOI: https://doi.org/10.1016/j.vaccine.2017.12.064
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
