ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ СХЕМ ПРОТИВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С, ІНФІКОВАНИХ 1-м ГЕНОТИПОМ ВІРУСУ

Автор(и)

  • K. V. Kalashnyk Запорізький державний медичний університет
  • O. V. Riabokon Запорізький державний медичний університет
  • O. V. Tsarova Комунальна установа «Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради»
  • Yu. Yu. Riabokon Запорізький державний медичний університет
  • H. V. Yalova Запорізький державний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10321

Ключові слова:

хронічний гепатит С, противірусне лікування, софосбувір, омбітасвір, паритапревір, дасабувір

Анотація

Мета роботи – проаналізувати ефективність різних схем противірусного лікування хворих на хронічний гепатит С (ХГС), інфікованих 1-м генотипом вірусу за результатами виконання Державної цільової програми в Запорізькій області.

Матеріали і методи – досліджено 113 хворих на ХГС, інфікованих 1-м генотипом вірусу, які лікувалися за різними схемами противірусної терапії (ПВТ) із застосуванням противірусних препаратів з прямим механізмом дії.

Результати досліджень та їх обговорення. Було встановлено формування стійкої вірусологічної відповіді після 12-тижневого лікування (СВВ 12) у більшості пацієнтів: у 86,5 % осіб після лікування пегільованим інтерфероном (peg IFN) + рибавірином (RBV) + софосбувіром (SOF) та у 93,4 % після терапії омбітасвіром/паритапревіром/ритонавіром + дасабувіром (OBV/PTV/r+DSV) ± RBV, при цьому частота досягнення СВВ 12 не залежала від ступеня фіброзу печінки. Встановлено, що динаміка активності АлАТ мала певні особливості залежно від схеми лікування. Застосування 3D-режиму приводило до нормалізації АлАТ на момент завершення лікування у 91,8 % пацієнтів, після чого цей показник залишався незмінним. Лікування хворих за схемою peg-IFN+SOF+RBV обумовлює нормалізацію активності АлАТ на момент завершення ПВТ тільки у 65,4 % хворих, що нижче (р<0,0001), ніж при застосуванні 3D-режиму. Проте в подальші 24 тиж після ПВТ за інтерферонвмісною схемою активність АлАТ продовжувала знижуватись, порівняно із завершенням ПВТ (р<0,01), та в кінцевому періоді спостереження статистично не відрізнялася у пацієнтів обох груп (р>0,05). ПВТ за схемою peg-IFN+SOF+RBV, порівняно із 3D-режимом, частіше супроводжувалася розвитком небажаних побічних явищ (76,9 % проти 42,6 %, р=0,0002) за рахунок інтерфероніндукованих грипоподібного синдрому (65,4 %) та нейтропенії (53,8 %), рибавіриніндукованої анемії (46,2 %). Частота розвитку тромбоцитопенії (44,2 % та 37,7 %) та свербежу шкіри (9,6 % та 3,3 %) статистично не відрізнялася у пацієнтів досліджуваних груп (р>0,05). Після завершення лікування за схемою OBV/PTV/r+DSV+RBV в окремих хворих з фіброзом печінки F4, на тлі стійкої негативації HCV-RNA у крові зафіксовано появу асциту.

Біографії авторів

K. V. Kalashnyk, Запорізький державний медичний університет

асистент кафедри інфекційних хвороб ЗДМУ

O. V. Riabokon, Запорізький державний медичний університет

д. мед. н., професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб ЗДМУ

O. V. Tsarova, Комунальна установа «Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради»

к. мед. н., завідувач центру «Гепатоцентр» КУ «Запорізької обласної інфекційної лікарні»

H. V. Yalova, Запорізький державний медичний університет

студентка 6-го курсу ЗДМУ

Посилання

Lavanchy, D. (2009). The global burden of hepatitis C. Liver International, 29, 74-81. doi: 10.1111/j.1478-3231.2008.01934.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1478-3231.2008.01934.x

Gower, E., Estes, C., Blach, S., Razavi-Shearer, K., & Razavi, H. (2014). Global epidemiology and genotype distribution of the hepatitis C virus infection. Journal of Hepatology, 61(1), S45-S57. doi: 10.1016/j.jhep.2014.07.027 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2014.07.027

Golubovskaya, O.A. (2016). Primenenie kombinatsiy lekarstvennykh sredstv pri lechenii patsiyentov s khronicheskim gepatitom C: obzor klinicheskikh issledovaniy i osobennosti natsionalnykh standartov terapii [The use of combinations of drugs in the treatment of patients with chronic hepatitis C: a review of clinical trials and features of national standards of therapy]. Klinicheskaya infektologiya i parazitologiya – Clinical Infectology and Parasitology, 5 (3), 46-54 [in Russian]

Pryshlyak, O.Ya. (2016). Effektivnost lecheniya patsiyentov s khronicheskim gepatitom C s ispolzovaniem pegelirovannykh interferonov, ribavirina sofosbuvira [Effectiveness of treatment of patients with chronic hepatitis C using pegylated interferons, ribavirin and sofosbuvir]. Klinicheskaya infektologiya i parazitologiya – Clinical Infectology and Parasitology, 5 (3), 62-67 [in Russian].

Leventer-Roberts, M., Hammerman, A., Brufman, I., Hoshen, M., Braun, M., & Ashur, Y. (2017). Effectiveness of dasabuvir/ombitasvir/paritaprevir/ritonavir for hepatitis C virus in clinical practice: A population-based observational study. PLOS ONE, 12 (7), e0176858. doi: 10.1371/journal.pone.0176858 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0176858

Nakaz MOZ Ukrainy №729 vid 18.07.2016 r. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi), tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy «Virusnyi hepatyt C u doroslykh» [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 07/18/2016 No. 729 Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical aid viral hepatitis C in adults] [in Ukrainian].

Koff, R.S. (2014). Review article: the efficacy and safety of sofosbuvir, a novel, oral nucleotide NS5Bpolymerase inhibitor, in the treatment of chronic hepatitis C virus infection. Aliment. Pharmacol. Ther., 39, 478-487. DOI: https://doi.org/10.1111/apt.12601

Riabokon, Yu., Kalashnyk, K., & Riabokon, O. (2019). Vplyv polimorfizmu henu interleikinu-6 na efektyvnist protyvirusnoho likuvannia na khronichnyi hepatyt C [Influence of interleukin-6 gene polymorphism on the efficacy of antiviral treatment in patients with chronic hepatitis C]. Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal – Zaporizhzhia Medical Journal, 21 (1). doi: 10.14739/2310-1210.2019.1.155826 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.1.155826

Nakamoto, S. (2014). Hepatitis C virus NS5A inhibitors and drug resistance mutations. World Journal of Gastroenterology, 20 (11), 2902. doi: 10.3748/wjg.v20.i11.2902 DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i11.2902

Kumada, H., Chayama, K., Rodrigues, L., Suzuki, F., Ikeda, K., & Toyoda, H. et al. (2015). Randomized phase 3 trial of ombitasvir/paritaprevir/ritonavir for hepatitis C virus genotype 1b-infected Japanese patients with or without cirrhosis. Hepatology, 62 (4), 1037-1046. doi: 10.1002/hep.27972 DOI: https://doi.org/10.1002/hep.27972

Vasylieva, N.A., Ivakhiv, O.L., Vyshnevska, N.Yu., Yosyk, Ya.I., Herasymenko, O.A. (2017). Efektyvnist riznykh skhem protyvirusnoi terapii khronichnoho hepatytu C u Ternopilskii oblasti (za Derzhavnoiu prohramoiu) [Efficiency of different schemes of antiviral therapy of chronic hepatitis C in Ternopil region]. Epidemiolohichni ta klinichni uskladnennia infektsiinykh i parazytarnykh khvorob u suchasnykh umovakh: Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii i plenumu HO «Vseukrainska asotsiatsiia infektsionistiv». Zhytomyr (pp. 21-23) [in Ukrainian].

Moroz, L.V., Alkhazov, Yu., Abdullaieva, N., & Androsova, O.S. (2017). Dosvid zastosuvannia bezinterferonovykh skhem likuvannia khronichnoho hepatytu C [Experience of non-interferon treatment regimens for chronic hepatitis C]. Epidemiolohichni ta klinichni uskladnennia infektsiinykh i parazytarnykh khvorob u suchasnykh umovakh: Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii i plenumu HO «Vseukrainska asotsiatsiia infektsionistiv». Zhytomyr, (pp. 97-99) [in Ukrainian].

Suk-Fong Lok, A. (2013). HCV NS5A Inhibitors in development. Clinics in Liver Disease, 17(1), 111-121. doi: 10.1016/j.cld.2012.09.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cld.2012.09.006

Andreone, P., Colombo, M., Enejosa, J., Koksal, I., Ferenci, P., & Maieron, A. et al. (2014). ABT-450, Ritonavir, Ombitasvir, and Dasabuvir achieves 97 % and 100 % sustained virologic response with or without ribavirin in treatment-experienced patients with HCV genotype 1b infection. Gastroenterology, 147 (2), 359-365.e1. doi: 10.1053/j.gastro.2014.04.045 DOI: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2014.04.045

Chen, J., Zeng, Z., Zhang, X., Zhang, Y., Zhang, R., & Wang, S. (2017). Efficacy and safety of combined directly acting antivirals for treatment of Chinese chronic hepatitis C patients in a real-world setting. World Journal of Gastroenterology, 23 (22), 4072. doi: 10.3748/wjg.v23.i22.4072 DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v23.i22.4072

Preda, C., Popescu, C., Baicus, C., Voiosu, T., Manuc, M., & Pop, C. (2017). Real-world efficacy and safety of ombitasvir, paritaprevir/r+dasabuvir+ribavirin in genotype 1b patients with hepatitis C virus cirrhosis. Liver International, 38 (4), 602-610. doi: 10.1111/liv.13550 DOI: https://doi.org/10.1111/liv.13550

Sulima, D.L., Lioznov, D.A., Larionov, V.A., Gavrilenko, A.N., Mikhailov, A.M., Gorchakova, O.V., & Mikitenko, E.V. (2018). Pervyy v Rossii opyt primeneniya 3D-terapii OBV/PTV/r + DSV u patsiyenta s HCV genotipa 1b, tcirrozom pecheni klassa A po Chaildu–Piu i mnozhestvennoy mielomoy G kappa (klinicheskiy sluchay) [First experience of using 3D-therapy OBV/PTV/r + DSV in treating a patient with HCV 1b, liver cirrhosis Child-Pugh A and multiple myeloma in Russia (case report)]. Infektsionnye bolezni: Novosti. Mneniya. Obuchenie – Infectious Diseases: News. Opinions. Education, 7 (2 (25)), 133-139. doi: 10.24411/2305-3496-2018-12017. [in Russian]

Muñoz-Gómez, R., Rincón, D., Ahumada, A., Hernández, E., Devesa, M., & Izquierdo, S. (2017). Therapy with ombitasvir/paritaprevir/ritonavir plus dasabuvir is effective and safe for the treatment of genotypes 1 and 4 hepatitis C virus (HCV) infection in patients with severe renal impairment: A multicentre experience. Journal of Viral Hepatitis, 24 (6), 464-471. doi: 10.1111/jvh.12664 DOI: https://doi.org/10.1111/jvh.12664

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-29

Як цитувати

Kalashnyk, K. V., Riabokon, O. V., Tsarova, O. V., Riabokon, Y. Y., & Yalova, H. V. (2019). ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ СХЕМ ПРОТИВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С, ІНФІКОВАНИХ 1-м ГЕНОТИПОМ ВІРУСУ. Інфекційні хвороби, (2), 15–21. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10321

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження