ЗМІНИ КЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУ У ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ З ХРОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК

Анотація

Мета роботи – встановити значення імунограми в оцінці ураження нирок ВІЛ-інфікованих осіб.

Пацієнти і методи. Обстежено 292 хворих на ВІЛ-інфекцію, які перебували на амбулаторному спостереженні в Чернівецькому обласному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом.

Результати. У ВІЛ-інфікованих осіб з хронічною хворобою нирок виявлено відхилення з боку абсолютного вмісту Т-хелперів, цитотоксичних Т-клітин, а також імунорегуляторного індексу.

На рівні субпопуляцій Т-лімфоцитів проявляються і статеві відмінності: у чоловіків порівняно з жінками підтверджено достовірно нижчий відсоток Т-хелперних лімфоцитів (CD3⁺CD4⁺), суттєво вищу частку цитотоксичних Т-клітин (CD3⁺CD8⁺) і, відповідно, зниження імунорегуляторного індексу (в усіх випадках р<0,05).

У ВІЛ-інфікованих з ураженням нирок достовірно знижені абсолютне й відносне числа CD3⁺CD4⁺-клітин, імунорегуляторний індекс, а також абсолютне й відносне значення цитолітичних Т-лімфоцитів (CD3⁺CD56⁺) порівняно з ВІЛ-інфікованими без патології нирок (р<0,05).

При наростанні рівня протеїнурії у крові знижується абсолютне число лімфоцитів і Т-лімфоцитів (CD3⁺), а також зростає відсоток та абсолютне число цитотоксичних Т-клітин (CD3⁺CD8⁺). Однак кореляційний аналіз рівня протеїнурії та показників типової імунограми жодного значущого зв’язку не виявив.

Висновки. Можна стверджувати, що ураження нирок в осіб з ВІЛ-інфекцією розвивається на тлі суттєвішого падіння числа переважно Т-хелперної субпопуляції лімфоцитів.