SEPTICEMIA CAUSED BY NEISSERIA CINEREA IN A 9-MONTH-OLD CHILD
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2025.1.15157Keywords:
commensal Neisseria, Neisseria cinerea, septicemia, childrenAbstract
A rare case of septicemia in a 9-month-old child caused by Neisseria cinerea infection is presented. The disease had an acute onset, characterized by a fever of up to 38.0 °C, restlessness, monotonous crying, pallor with pronounced mottled skin, and multiple hemorrhagic rashes on the lower extremities, buttocks, and torso. These symptoms were consistent with the typical clinical presentation of meningococcemia complicated by infectious-toxic shock. Based on the diagnosis of meningococcal infection – meningococcemia with infectious-toxic shock – the child received treatment in the intensive care unit. However, bacteriological analysis of nasopharyngeal mucus and cerebrospinal fluid revealed no presence of Neisseria meningitidis. Instead, blood cultures isolated gram-negative diplococci, identified using the Vitek-2 system as Neisseria cinerea.
Neisseria cinerea is predominantly considered a non-pathogenic commensal organism that colonizes the human nasal and oropharyngeal tract. However, under certain conditions, it can act as a pathogenic microorganism, causing serious invasive diseases such as septicemia.
Our observation demonstrates that the classification of bacteria as pathogenic or conditionally pathogenic is relatively fluid. Thus, Neisseria cinerea, typically deemed non-pathogenic, should be regarded as a potential pathogen capable of causing severe septicemia with infectious-toxic shock, even in a previously healthy child. The role of this microorganism in the development of invasive infections in children requires further study to clarify its etiological significance and to optimize prevention and treatment methods.
References
McDade, K., Singla, A., Pash, D., Bavaro, M., & De La Houssaye, C. (2021). Neisseria cinerea bacteremia secondary to a retropharyngeal abscess. Cureus, 13(3). doi:10.7759/cureus.14217). DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.14217
Bernstein, Z. S., Vaillant, J. J., Michelena, H. I., Pislaru, S. V., & DeSimone, D. C. (2023). Recurrent Neisseria cinerea bacteremia secondary to cardiovascular implantable electronic device infection. IDCases, 32, e01745. doi: 10.1016/j.idcr.2023.e01745. PMID: 36949888; PMCID: PMC10025977. DOI: https://doi.org/10.1016/j.idcr.2023.e01745
Custodio, R., Johnson, E., Liu, G., Tang, C. M., & Exley, R. M. (2020). Commensal Neisseria cinerea impairs Neisseria meningitidis microcolony development and reduces pathogen colonisation of epithelial cells. PLoS pathogens, 16(3), e1008372. https://doi.org/10.1371/journal.ppat.1008372. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.ppat.1008372
Zhu, W., Cardenas-Alvarez, M. X., Tomberg, J., Little, M. B., Duncan, J. A., & Nicholas, R. A. (2023). Commensal Neisseria species share immune suppressive mechanisms with Neisseria gonorrhoeae. Plos one, 18(4), e0284062. doi: 10.1371/journal.pone.0284062. PMID: 37027389; PMCID: PMC10081783. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0284062
Garcha, A., Roy, S., Ayala, R., Balla, M., & Adapa, S. (2021). Neisseria cinerea-mediated peritonitis in an end-stage renal disease patient on continuous ambulatory peritoneal dialysis. Cureus, 13(12). doi: 10.7759/cureus.20661. PMID: 35103212; PMCID: PMC8784009. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.20661
Fiorito, T. M., Noor, A., Silletti, R., & Krilov, L. R. (2019). Neonatal conjunctivitis caused by Neisseria cinerea: a case of mistaken identity. Journal of the Pediatric Infectious Diseases Society, 8(5), 478-480. doi: 10.1093/jpids/piy116. PMID: 30462276. DOI: https://doi.org/10.1093/jpids/piy116
Dossett, J. H., Appelbaum, P. C., Knapp, J. S., & Totten, P. A. (1985). Proctitis associated with Neisseria cinerea misidentified as Neisseria gonorrhoeae in a child. Journal of clinical microbiology, 21(4), 575-577. doi: 10.1128/jcm.21.4.575-577.1985. PMID: 3921562; PMCID: PMC271722. DOI: https://doi.org/10.1128/jcm.21.4.575-577.1985
Snyder, L. A., & Saunders, N. J. (2006). The majority of genes in the pathogenic Neisseria species are present in non-pathogenic Neisseria lactamica, including those designated as ’virulence genes’. BMC genomics, 7, 1-11. https://doi.org/10.1186/1471-2164-7-128. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2164-7-128
Ribet, D., Cossart, P. (2015). How bacterial pathogens colonize their hosts and invade deeper tissues. Microbes Infect, 17, 173-183. doi: 10.1016/j.micinf.2015.01.004. DOI: https://doi.org/10.1016/j.micinf.2015.01.004
Piliou, S., Farman, T. A., Marini, A., Manoharan, S., & Mastroeni, P. (2023). Commensal Neisseria cinerea outer membrane vesicles as a platform for the delivery of meningococcal and gonococcal antigens to the immune system. Vaccine, 41(52), 7671-7681. doi: 10.1016/j.vaccine.2023.11.034. Epub 2023 Nov 25. PMID: 38008665. DOI: https://doi.org/10.1016/j.vaccine.2023.11.034
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2025 О. В. Прокопів, С. А. Лишенюк, Н. М. Прикуда
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Accepted 2025-03-03
Published 2025-03-06
