ВМІСТ ІНТЕРЛЕЙКІНУ-2 В СИРОВАТЦІ КРОВІ ХВОРИХ НА ГОСТРІ ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ ТА ЙОГО ДИНАМІКА НА ФОНІ ТЕРАПІЇ ІМУНОФАНОМ

Abstract

Результати досліджень 71 хворого на гострі гепатити В і С (ГГВ і ГГС) вказують на зниження вмісту інтерлейкіну-2 (ІЛ-2) у сироватці крові, найзначніше у пацієнтів із ГГС. Застосування імунофану при обох гепатитах (В і С) супроводжувалось відновленням вмісту ІЛ-2.

Гепатити В і С займають домінуюче місце серед усіх хвороб печінки у зв’язку з їхнім широким розповсюдженням і високим рівнем захворюваності. Важливе значення в патогенезі цих гепатитів належить стану клітинної ланки імунітету, що відіграє провідну роль у кліренсі вірусу та інфікованих вірусом клітин [1]. Для розвитку адаптивної імунної відповіді необхідна наявність у достатній кількості біологічно активних речовин – цитокінів, які регулюють характер, глибину й тривалість імунної відповіді організму на антиген [2]. У зв’язку з цим становить інтерес вивчення вмісту інтерлейкіну-2 у хворих на ГГВ і ГГС та впливу терапії імунофаном, який містить активні синтетичні фрагменти тімопоетину, здатними відтворювати імунорегулювальну дію природного тимічного гормону на периферичну імунну систему [3].

Мета роботи – вивчити вміст ІЛ-2 у сироватці крові хворих на ГГB і ГГС та вплив на цей цитокін терапії імунофаном.