АНТИБАКТЕРІЙНА ТЕРАПІЯ ПРИ ПНЕВМОНІЯХ У ДІТЕЙ

Abstract

Якщо ще 5 років тому на фармацевтичному ринку України було сертифіковано не більше 30-40 антибіотиків, то нині їх кількість досягає 200 і продовжує зростати. Разом з тим, більшість лікарів мають недостатньо можливостей для одержання кваліфікованої наукової інформації, у них з'являються прогалини в знаннях про нові антибак-терійні засоби, механізми їхньої дії, показання та протипоказання до призначення, фармакокінетику, побічні дії. У зв'язку з цим як у дитячих поліклініках, так і в стаціонарах використовується не більше 20-30 найменувань препаратів.

Відомо, що майже у половині випадків антибіотики використовуються необґрунтовано. Певною мірою це пов'язують із недостатньою обізнаністю спеціалістів, а в окремих ситуаціях - із залученням до призначення лікування фельдшерів і фармацевтів. Наприклад, у Великобританії ця практика дуже поширена, оскільки діяльність фармацевтів і медичних сестер коштує набагато менше, ніж кваліфікованого лікаря. У нас, як правило, антибіотики призначає все ж лікар, проте у питаннях самолікування ми, на жаль, непереможні. Результати досліджень показують, що 80 % сімей мають у домашніх аптечках антибіотики, причому ЗО % з них - з простроченим терміном придатності. Часто пацієнти, попри призначення лікаря, продовжують приймати застарілі препарати тільки тому, що вони «вже колись їм допомогли». Отже, професійне інформуван­ня населення про небезпеку такого «лікування» є однією із складових частин боротьби з явищем резистентності мікроорганізмів. Однак це питання по­трібно вирішувати дійсно професійно, адже масова реклама лікарських засобів, що з'явилась останнім часом на телебаченні та радіо, ні в якому разі не сприяє поінформованості громадян, а, навпаки, збільшує вірогідність неадекватного прийому медикаментів. Повною мірою це стосується і застосування антибіотиків у педіатрії.