ПРОФІЛАКТИКА КЛІЩОВИХ ІНФЕКЦІЙ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВА
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.3.13471Ключові слова:
кліщові інфекції, антибіотикопрофілактика, Лайм-бореліоз, репеленти, вірусний кліщовий енцефаліт, вакцини, імуноглобуліниАнотація
Наведено сучасні дані про основні види кліщів, які є резервуаром і вектором передачі збудників Лайм-бореліозу, поворотних кліщових гарячок, гранулоцитарного анаплазмозу людини, ерліхіозу, бабезіозу та інших інфекцій. Вказано на значення геоінформаційної системи та санітарно-просвітної роботи в організації відповідних профілактичних і лікувально-діагностичних заходів. Складено розширений список груп ризику зараження, заходів первинної профілактики, в тому числі використання сучасних репелентів.
Подано основні та альтернативні схеми екстреної антибіотикопрофілактики Лайм-бореліозу та алгоритм дій лікаря з метою обґрунтування доцільності постконтактної профілактики з використанням рекомендацій CDC (2022 р.). Обговорено досягнення в специфічній профілактиці вірусного кліщового енцефаліту і перспективу створення нового покоління вакцин від Лайм-бореліозу та інших кліщових інфекцій. Окремо висвітлено сучасні можливості зменшення популяції кліщів в ендемічній зоні за допомогою акарицидів і профілактику кліщових інфекцій в диких і свійських тварин на підставі концепції «єдиного здоров’я».
Обговорено перспективу створення резервуар-орієнтованих вакцин для введення гризунам (як основному резервуару інфекції), що допоможе знизити передачу патогенів кліщами, та виведення Borrelia-рефрактерних кліщів з модифікованим геномом. Автори статті відстоюють принцип комплексного підходу у вирішенні актуальних питань профілактики кліщових інфекцій.
Посилання
Davidsson, M. (2018). The Financial Implications of a Well-Hidden and Ignored Chronic Lyme Disease Pandemic. Healthcare, 6(1), 16. https://doi.org/10.3390/healthcare6010016.
Wikel, S. (2018). Ticks and Tick-Borne Infections: Complex Ecology, Agents, and Host Interactions. Veterinary Sciences, 5(2), 60. https://doi.org/10.3390/vetsci5020060
Trevisan, G., Cinco, M., Trevisini, S., di Meo, N., Chersi, K., Ruscio, M., Forgione, P., & Bonin, S. (2021). Borreliae Part 1: Borrelia Lyme Group and Echidna-Reptile Group. Biology, 10(10), 1036. https://doi.org/10.3390/biology10101036
Rizzoli, A., Silaghi, C., Obiegala, A., Rudolf, I., Hubálek, Z., Földvári, G., Plantard, O., Vayssier-Taussat, M., Bonnet, S., Å pitalská, E., & KazimÃrová, M. (2014). Ixodes ricinus and Its Transmitted Pathogens in Urban and Peri-Urban Areas in Europe: New Hazards and Relevance for Public Health. Frontiers in Public Health, 2. https://doi.org/10.3389/fpubh.2014.00251
de la Fuente, J., Antunes, S., Bonnet, S., Cabezas-Cruz, A., Domingos, A. G., Estrada-Peña, A., Johnson, N., Kocan, K. M., Mansfield, K. L., Nijhof, A. M., Papa, A., Rudenko, N., Villar, M., Alberdi, P., Torina, A., Ayllón, N., Vancova, M., Golovchenko, M., Grubhoffer, L., ... Rego, R. O. M. (2017). Tick-Pathogen Interactions and Vector Competence: Identification of Molecular Drivers for Tick-Borne Diseases. Frontiers in Cellular and Infection Microbiology, 7. https://doi.org/10.3389/fcimb.2017.00114
Panychev, V. O., Andreychyn, M. A., Kravchuk, Yu. A., Dautov, A. H., & Dubrovska, A. M. (2021). Infestation of ticks in forest biotopes of Ternopil region. Infektsiyni khvoroby – Infectious Diseases, (2), 44–52. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.2.12164 [in Ukrainian].
Weiner, M., Żukiewicz-Sobczak, W., Tokarska-Rodak, M., Plewik, D., Pańczuk, A., Siłuch, M., Zagórski, J., Sobczak, P., Chmielewski, T., Tylewska-Wierzbanowska, S., Shkilna, M., Korda, M., Klisch, I., Andreychyn, M., & Pavliuk, M. (2018). Prevalence of Borrelia burgdorferi sensu lato in ticks from the Ternopil region in Ukraine. Journal of Veterinary Research, 62(3), 275–280. https://doi.org/10.2478/jvetres-2018-0039
Shkilna M. I., Andreychyn M. A., Podobivskyi S. S. et al. (2020). Infection of ticks collected from humans in Ukraine, by causative agents of some bacteriosis. Bukovynsky medychny visnyk – Bukovynian Medical Herald, 1 (93). P. 195–201. [in Ukrainian].
Kovryha, N., Tsyhankova, A., Zelenuchina, O., Mashchak, O., Terekhov, R., & Rogovskyy, A. S. (2021). Prevalence of Borrelia burgdorferi and Anaplasma phagocytophilum in Ixodid Ticks from Southeastern Ukraine. Vector-Borne and Zoonotic Diseases, 21(4), 242–246. https://doi.org/10.1089/vbz.2020.2716
Shkilna, M. I. (2019). Etiological structure of acute Lyme Borreliosis by types of pathogen. Infektsiyni khvoroby – Infectious Diseases, (1), 43–49. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.1.9942 [in Ukrainian].
Shkilna, M. I., Shah, J. S., Andreychyn, M. A., Cruz, I. D., Ivakhiv, O. L., Korda, M. M., Klishch, I. M., & Zaporozhan, S. Y. (2020). Lyme Borreliosis and tick-borne relapsing fever in foresters of Ternopil region. Infektsiyni khvoroby – Infectious Diseases, (2), 22–30. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.2.11283 [in Ukrainian].
Podobivsky, S. S., Fedoniuk, L. Y., Korda, M. M., Klishch, I. M., Andreychyn, M. A., Shkilna, M. I., Podobivsky, V. S., & Nykytiuk, S. O. (2019). Implementation of the medical geoinformation system in research of Ixodes ricinus and mite›s infections in Ukraine. Infektsiyni khvoroby – Infectious Diseases, (3), 38–45. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10634 [in Ukrainian].
Jovanovic, D., Atanasievska, S., Protic-Djokic, V., Rakic, U., Lukac-Radoncic, E., & Ristanovic, E. (2015). Seroprevalence of Borrelia burgdorferi in occupationally exposed persons in the Belgrade area, Serbia. Brazilian Journal of Microbiology, 46(3), 807–814. https://doi.org/10.1590/s1517-838246320140698
Jahfari, S., Herremans, T., Platonov, A. E., Kuiper, H., Karan, L. S., Vasilieva, O., Koopmans, M. P. G., Hovius, J. W. R., & Sprong, H. (2014). High seroprevalence of Borrelia miyamotoi antibodies in forestry workers and individuals suspected of human granulocytic anaplasmosis in the Netherlands. New Microbes and New Infections, 2(5), 144–149. https://doi.org/10.1002/nmi2.59
Andreychyn, M. A., Korda, M. M., Shkilna, M. I., Ivakhiv, O. L., Andreychyn, S. M., Bilkevych, N. A. & Yuskevych, V. V. (2021). Lyme Borreliosis. Ternopil : TNMU, 2021. 376 p. [in Ukrainian].
Preventing tick bites. (2020, July 1). Centers for Disease Control and Prevention. https://www.cdc.gov/ticks/avoid/on_people.html
Tick removal CDC. (2022, May 13). Centers for Disease Control and Prevention. https://www.cdc.gov/ticks/removing_a_tick.html
Debboun, M., Frances, S. P., & Strickman, D. A. (2014). Insect Repellents Handbook. Taylor & Francis Group.
Aenishaenslin, C., Michel, P., Ravel, A., Gern, L., Milord, F., Waaub, J.-P., & Bélanger, D. (2015). Factors associated with preventive behaviors regarding Lyme disease in Canada and Switzerland: a comparative study. BMC Public Health, 15(1). https://doi.org/10.1186/s12889-015-1539-2
Repellents: Protection against mosquitoes, ticks and other arthropods. (2022, August 24). US EPA. https://www.epa.gov/insect-repellents
Harms, M. G., Hofhuis, A., Sprong, H., Bennema, S. C., Ferreira, J. A., Fonville, M., Docters van Leeuwen, A., Assendelft, W. J. J., Van Weert, H. C. P. M., Van Pelt, W., & Van den Wijngaard, C. C. (2020). A single dose of doxycycline after an ixodes ricinus tick bite to prevent Lyme borreliosis: An open-label randomized controlled trial. Journal of Infection. https://doi.org/10.1016/j.jinf.2020.06.032
Lyme Disease Prophylaxis After Tick Bite (2022) https://www.cdc.gov/lyme/resources/pdfs/lyme-pep-aid_digital-508.pdf
Plotkin, S. A. (2016). Need for a New Lyme Disease Vaccine. New England Journal of Medicine, 375(10), 911–913. https://doi.org/10.1056/nejmp1607146
Gomes-Solecki, M., Arnaboldi, P. M., Backenson, P. B., Benach, J. L., Cooper, C. L., Dattwyler, R. J., Diuk-Wasser, M., Fikrig, E., Hovius, J. W., Laegreid, W., Lundberg, U., Marconi, R. T., Marques, A. R., Molloy, P., Narasimhan, S., Pal, U., Pedra, J. H. F., Plotkin, S., Rock, D. L., ... Schutzer, S. E. (2019). Protective Immunity and New Vaccines for Lyme Disease. Clinical Infectious Diseases, 70(8), 1768–1773. https://doi.org/10.1093/cid/ciz872
Eisen L. (2021). Control of ixodid ticks and prevention of tick-borne diseases in the United States: The prospect of a new Lyme disease vaccine and the continuing problem with tick exposure on residential properties. Ticks and tick-borne diseases, 12(3), 101649. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2021.101649
Nayak, A., Schüler, W., Seidel, S., Gomez, I., Meinke, A., Comstedt, P., & Lundberg, U. (2020). Broadly Protective Multivalent OspA Vaccine against Lyme Borreliosis, Developed Based on Surface Shaping of the C-Terminal Fragment. Infection and Immunity, 88(4). https://doi.org/10.1128/iai.00917-19
Hunfeld, K., & Gray, J. (2022). Lyme Borreliosis. Springer.
Kern, A., Zhou, C. W., Jia, F., Xu, Q., & Hu, L. T. (2016). Live-vaccinia virus encapsulation in pH-sensitive polymer increases safety of a reservoir-targeted Lyme disease vaccine by targeting gastrointestinal release. Vaccine, 34(38), 4507–4513. https://doi.org/10.1016/j.vaccine.2016.07.059
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
