НЕВРОЛОГІЧНІ УСКЛАДНЕННЯ ПРИ РЕАКТИВОВАНОМУ ОПЕРІЗУВАЛЬНОМУ ГЕРПЕСІ

Abstract

Вірус варіцелла зостер (VZV) належить до винятково людських герпес-вірусів і спричиняє вітряну віспу, після чого переходить у латентний стан та через десятиліття може реактивувати, викликати оперізувальний герпес і постгерпетичну невралгію (ПГН) [1]. Одним з найбільш значущих факторів ризику, що призводять до реактивації зостер інфекції, є вік. Так, щорічна кількість випадків у межах 2,5 на 1 000 спостерігається в осіб, вік яких нижчий за 50 років. Випадки захворювання зростають до 6,5 на 1 000 між 60- і 79-річним віком і до 10,0 на 1 000 для осіб 80-річного віку та у старших категоріях населення [2, 3]. Реактивація VZV-інфекції спостерігається приблизно у 25 % осіб зі СНІДом і може виникати на будь-якій стадії хвороби. Ось чому VZV-інфекція доповнює перелік СНІД-споріднених опортуністичних вірусних інфекцій [4]. Встановлено, що ВІЛ-серопозитивні особи у 10 разів частіше схильні до розвитку VZV-інфекції, ніж серонегативні пацієнти, незалежно від їх соціо-економічного статусу чи статевої приналежності [5, 6].