СВІТОВИЙ ДОСВІД ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С

Abstract

У структурі інфекційної патології вірусні гепатити займають чільне місце. Загроза для здоров’я населення зумовлена не лише і не стільки летальністю від фулмінантних форм гепатиту, скільки високою вірогідністю розвитку хронічних форм ураження печінки – хронічного гепатиту, цирозу печінки, гепатоцелюлярної карциноми (ГЦК). Так, ГЦК становить 5,4 % від усіх злоякісних новоутворень людини і 95 % від усіх первинних злоякісних пухлин печінки. Хронічна НСV-інфекція в останнє десятиріччя займає провідне місце в етіології ГЦК. Якщо не будуть прийняті невідкладні заходи, то через 10-20 років смертність від НСV-інфекції та її наслідків збільшиться в 3 рази і значно перевищить цей показник при ВІЛ-інфекції. За цей час, згідно з прогнозами фахівців ВООЗ, хронічний гепатит С (ХГС) стане головною проблемою національних органів охорони здоров’я.