ІНФЕКЦІЙНО-ТОКСИЧНИЙ ШОК У ПРАКТИЦІ ІНФЕКЦІОНІСТА

Abstract

Інфекційно-токсичний шок (ІТШ), що ускладнює генералізовані інфекції, займає значне місце в практиці інфекціоніста і розглядається як один з варіантів термінального стану. При шоку під дією ендотоксину та ініційованих ним біологічно активних речовин розвиваються системні реакції організму, що супроводжуються тяжкими розладами гемодинаміки, порушеннями мікроциркуляції, гіпоксією, метаболічним ацидозом і перфузією тканин кров’ю та, в подальшому, розвитком поліорганної недостатності (ПОН). При своєчасному виявленні ІТШ важливого значення набувають оцінка частоти і якості пульсу, показників артеріального тиску (АТ) і центрального венозного тиску (ЦВТ). Найбільш інформативними варто вважати інтегральні показники, що відображають стан гемодинаміки, зокрема коефіцієнт Алговера (шоковий індекс). До ранніх ознак шоку належать психоневрологічні розлади, обумовлені виснаженням адаптаційної здатності мозку до гіпоксії, спричиненої зниженням кровообігу. Зміни стану шкірних покривів є надійною ознакою ІТШ і пов’язані вони також з гемодинамічними порушеннями. Тяжкість стану таких хворих завжди відповідає біохімічним показникам, за деякими даними - навіть частіше, ніж гемодинамічним. У хворих з гострою кишковою інфекцією (ГКІ) шок може перебігати на тлі вираженого зневоднення, що різко ускладнює прогноз. Лікування ІТШ повинне бути своєчасним і в повному обсязі. Провідний напрямок у терапії займає інфузійна, вазопресорна та інотропна терапія, а також корекція порушень у системі мікроциркуляції, гемостазу, антигіпоксична і респіраторна підтримка. Прогноз завжди серйозний.