ЕТІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ГОСТРОГО ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ ЗА ВИДАМИ ЗБУДНИКА

M. I. Shkilna

doi:10.11603/1681-2727.2019.1.9942

Автор(и)

M. I. Shkilna Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.1.9942

Ключові слова:

Лайм-бореліоз, мігруюча еритема, Лайм-артрит, Borrelia burgdorferi, Borrelia spielmanii, діагностика, ІФА, імуноблот

Анотація

Мета дослідження – встановити частоту інфікування різними видами борелій пацієнтів із гострою формою Лайм-бореліозу (мігруючою еритемою та Лайм-артритом) в Тернопільській області.

Пацієнти і методи. Під спостереженням було 48 пацієнтів з гострою формою хвороби Лайма у віці від 19 до 65 років, які в 2018 р. перебували на амбулаторному та стаціонарному лікуванні в Тернопільському обласному клінічному шкірно-венерологічному диспансері та Університетській лікарні; серед них 19 (39,6 %) чоловіків і 29 (60,4 %) жінок. Пацієнтів поділили на дві групи: 34 (I група) – хворі на мігруючу еритему (МЕ) та 14 (II група) – на Лайм-артрит (ЛА). Діагноз Лайм-бореліозу підтверджували анамнестично, клінічно та серологічно. Специфічний діагноз встановлювали за наявності в сироватці крові пацієнтів специфічних IgМ і (або) IgG до комплексу B. burgdorferi sencu lato (s. l.) методом ELISA та лише IgМ, за допомогою реакції імунного блотингу (EUROLINE Borrelia RN-AT adv.).

Результати. Позитивні або проміжні результати серологічного дослідження сироваток крові на наявність специфічних IgM і IgG до комплексу B. burgdorferi s. l. (B. burgdorferi sensu stricto (s. s.), B. garinii, B. afzelii) за допомогою тесту ELISA (хоча б одного класу антитіл) знайдено в 24 (70,6 %) із 34 пацієнтів з мігруючою еритемою та 11 (78,6 %) з Лайм-артритом. Порівняння частоти діагностики специфічних антитіл IgM (позитивних і проміжних) до B. burgdorferi s. l. (B. burgdorferi s. s., B. garinii, B. afzelii та B. spielmanii) у 34 пацієнтів з мігруючою еритемою, методом ІФА – та імуноблоту, показало, що вона була вища при використанні імуноблоту: 76,5 % порівняно із методом ІФА 55,9 % (р<0,05). Вивчення етіологічної структури гострого Лайм-бореліозу в 26 пацієнтів з мігруючою еритемою (I група) та 12 – із Лайм-артритом (II група) встановило, що OspC B. spielmanii знайдено у 24 (92,3 %) пацієнтів I групи та 12 (100 %) пацієнтів з II.

Висновки. Специфічні IgG у тесті ELISA було виявлено лише в сироватці крові 35,3 % пацієнтів з мігруючою еритемою, що може свідчити про імунну пам’ять або хронічний процес. Гуморальну відповідь на поверхневий антиген (OspC) B. spielmanii встановлено в 92,3 % пацієнтів з мігруючими еритемами та всіх хворих із гострим Лайм-артритом.

Біографія автора

M. I. Shkilna, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

к. мед. н., доцент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського

Посилання

Zadorozhna, V.I., Rudenko, A.O., & Klius, V.Yu. (2017). Laym-borelioz – osoblyvo nebezpechna infektsiia. Zahrozy ta ryzyky [Lyme borreliosis is a particularly dangerous infection. Threats and risks]. Veterynarna medytsyna: Zbirnyk naukovykh prats – Veterinary Medicine: Collection of Scientific Works, 103, 30-32 [In Ukrainian].

Lorraine, M., Delannoy, S., Devillers, E., Umhang, G., & Aspan, A. (2014). High-throughput screening of tick-borne pathogens in Europe. Frontiers in Cellular and Infection Microbiology, (4), 1-13.

Mannelli, A., Bertolotti, L., Gern, L., & Gray, J. (2012). Ecology of Borrelia burgdorferi sensu lato in Europe: transmission dynamics in multi-host systems, influence of molecular processes and effects of climate change. FEMS Microbiol. Rev., 36, 837-861.

Zintl, A., Moutailler, S., Stuart, P., Paredis, L., & Dutraive, J. (2017). Ticks and tick-borne diseases in Ireland. Irish Veterinary Journal, 70 (4), 1-10.

Shkilna, M., Andreychyn, M., Korda, M, Klisch, I., & Rogalskyy, I. (2017). Risk of tick-borne bacterial diseases among forestry workers of Ternopil region. HPC, 11 (2), 93-98.

Turianytsia, S.M., Andrashko, Yu.V., & Sakal, M.M. (2012). Dynamika sytuatsii shchodo khvoroby Laima na Zakarpatti [Dynamics of the situation regarding Lyme disease in Zakarpattia region]. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia – Clinical Immunology. Allergology. Infectology, 1-2 (50-51), 61-64 [in Ukrainian].

Zinchuk, O.M. (2006). Urazhennia shkiry na rannii stadii Laim-boreliozu [Skin damages at the early stage of Lyme borreliosis]. Problemy ekolohichnoi ta medychnoi henetyky i klinichnoi imunolohii – Problems of Ecological and Medical Genetics and Clinical Immunology, 4-5 (73-74), 290-297 [in Ukrainian].

Noworyta, J., Machcińska, M., Brasse-Rumin, M., & Ząbe, J. (2012). Western blot method as a necessary step of serodiagnosis of Lyme disease. Reumatologia, 50 (5), 397-402.

Vynohrad, N.O., Vasylyshyn, Z.P., & Kozak, L.P. (2009). Viddaleni naslidky pry iksodovykh klishchovykh boreliozakh [Long-term implications of Ixodes tick’s borelliosis]. Suchasni infektsii – Modern Infections, 2, 15-20 [in Ukrainian].

Rudenko, N., Golovchenkova, M., Grubhoffera, L., Oliver, J.H. (2011). Updates on Borrelia burgdorferi sensu lato complex with respect to public health. Ticks Tick Borne Dis, 2 (3), 123-128.

Stanek, G., & Reite, M. (2011). The expanding Lyme Borrelia complex – clinical significance of genomic species? Clinical Microbiology and Infection, 17 (4), 487-493.

Kubiak, K., Dzika, E., Równiak, J., & Dziedziech, М. (2012). Seroprevalence of Lyme disease and genospecies of Borrelia burgdorferi sensu lato in patients diagnosed with borreliosis in the Province of Warmia-Masuria in north-eastern Poland. Annals of Agricultural and Environmental Medicine, 19 (2), 203-207.