СЕПСИС – СИНДРОМ ЧИ ІНФЕКЦІЙНА ХВОРОБА? ЕВОЛЮЦІЯ ДИЛЕМИ

  • V. S. Kopcha Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
Ключові слова: сепсис, синдром системної запальної відповіді, діагностика, лікування

Анотація

Мета роботи – звернути увагу лікарів на невідповідності «нових» уявлень про сепсис, нав’язаних лікарському співтовариству і безумовно прийнятих не лише анестезіологами-реаніматологами та хірургами, але й багатьма інфекціоністами.

Визначаючи наріжним каменем при сепсисі «системність» запальної відповіді у вигляді цитокінових порушень, автори відповідної концепції змушені визнавати етіологічними факторами практично усіх без винятку збудників інфекційних захворювань (від вірусів до найпростіших), які закономірно перебігають з підвищенням активності цитокінів у сироватці крові. Не применшуючи значення цих важливих компонентів запалення, варто звернути увагу на постулат про те, що не тільки віруси та найпростіші ніколи не спричиняють сепсис, але й усі «небактеріємічні збудники» (клостридії ботулізму та правця, бордетелли кашлюка, дифтерійні палички, холерні вібріони та ін.) за визначенням не бувають етіологічними факторами цього захворювання, хоча й неодмінно зумовлюють тяжкі системні реакції, що супроводжуються збільшенням рівня прозапальних цитокінів.

Тому сепсис – це генералізована ациклічна інфекційна хвороба бактерійної та/або грибкової етіології, що розвивається в імунодефіцитному організмі з характерними патоморфологічними і патогістологічними змінами в органах і тканинах.

Наведено детальний аналіз клінічного випадку сепсису у молодої жінки, яка завдяки адекватній активній хірургічній та потужній і тривалій консервативній терапії благополучно одужала.

Біографія автора

V. S. Kopcha, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

д. мед. н., професор ка­федри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними і венеричними хворобами Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського

Посилання

Bone, R.C., Balk, R.A., Cerra, F.B., Dellinger, R.P., Fein, A.M., Knaus, W.A., Schein, R.M., & Sibbald, W.J. (1992). Definitions for sepsis and organ failure and guidelines for the use of innovative therapies in sepsis. The ACCP/SCCM Consensus Conference Committee. American College of Chest Physicians/Society of Critical Care Medicine. Chest, 101(6): 1644-55.

Glumcher, F.S. (2004). Septicheskiy shok: novyye kontseptsii patogeneza i lecheniya [Septic shock: new concepts of pathogenesis and treatment]. Mystetstvo likuvannia – Art of Treatment, 8, 4-8 [in Russian].

Malyy, V.P. (2008). Sepsis v praktike klinitsista [Sepsis in the practice of a clinician]. Kharkov: Prapor [in Russian].

Rebenok, Zh.A. (2007). Sepsis: sovremennyye problemy [Sepsis: modern problems]. Minsk: Chetyre chetverti [in Russian].

Rebenok, Zh.O. (2008). Sepsys: rozpiznavannia i likuvannia [Sepsis: Recognition and treatment]. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 3, 53-59 [in Ukrainian].

Rebenok, Zh.O. (2010). Suchasna reanimatolohiia: mozhlyvosti udoskonalennia [Modern resuscitation: opportunities for improvement]. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 2, 85-88 [in Ukrainian].

Bochorishvili, V.G. (1998). Sepsisologiya s osnovami infektsionnoy patologii [Sepsisology with the basics of infectious pathology]. Tbilisi: Metsniyereba [in Russian].

Bogadelnikov, I.V., Kruger, E.A., Dyadyura, E.N., Mazinova, E.R., & Bezdolnaya, T.N. (2014). Sepsis – infektsionnaya bolezn ili neudachnoye sochetaniye laboratornykh pokazateley. Dva vzgliada na problemu [Sepsis – the infectious disease or unsuccessful combination of laboratory parameters. Two views on the issue]. Sovremennaya pediatriya – Modern Pediatrics, 6 (62), 31-35. doi 10.15574/SP.2014.62.31 [in Russian].

Silva, E., Akamine, N., Salomao, R., Townsend, S.R., Dellinger, R.P., Levy M. (2006). Surviving sepsis campaign: a project to change sepsis trajectory. Endocr. Metab. Immune Disord. Drug Targets, 6 (2), 217-222.

Koyen, D. (2002). Sovremennyye podkhody k lecheniyu sepsisa: yest li novyye nadezhdy? [Modern approaches to the treatment of sepsis: are there any new hopes?] Klinicheskaya mikrobiologiya i antimikrobnaya terapiya – Clinical Microbiology and Antimicrobial Therapy, 4, 2, 300-312 [in Russian].

Mishnev, O.D., Shchegoleyeva, A.I., & Trusov, O.A. (2004). Sepsis v nachale XXI veka: Klassifikatsiya, kliniko-diagnosticheskiye kontseptsii i lecheniye [Sepsis at the beginning of the XXI century: Classification, clinical diagnostic concepts and treatment]. Moscow: Izd.-vo NTSSSKH im. Bakuleva RAMN [in Russian].

9th Еuropean Congress of Anastesiology Ierusalim (1997, Israel, Oktober 2-7). (pp. 125-139).

Van Leeuwen, P.A., Boermeester, M.A., & Houdijk, A.P. (1997). Klinicheskoye znacheniye translokatsii [The clinical significance of translocation]. In Sepsis: sb. st. i referatov [Sepsis: a collection of articles and abstracts]. Kyiv: Nora-Print [in Russian].

Tyurin, V.P. (2002). Infektsionnyye endokardity [Infective endocarditis]. Moscow: Geotar-Med [in Russian].

Popovich, A.M., & Yegorova, V.N. (2006). Interleykin-2: opyt klinicheskogo primeneniya [Interleukin-2: clinical experience]. Saint-Petersburg: “Novosti pravoporyadka” [in Russian].

Supotnitskiy, M.V. (2005). Mikroorganizmy, toksiny i epidemii [Microorganisms, toxins and epidemics]. Moscow [in Russian].

Supotnitskiy, M.V. (2009). Evolyutsionnaya patologiya. K voprosu o meste VICH-infektsii i VICH/SPID-pandemii sredi drugikh infektsionnykh, epidemicheskikh i pandemicheskikh protsessov [Evolutionary pathology. On the issue of the place of HIV-infection and HIV/AIDS-pandemic among other infectious, epidemic and pandemic processes]. Moscow: Vuzovskaya kniga [in Russian].

Bogadelnikov, I.V., Kryuger, Ye.A., Bobrysheva, A.V., Mazinova, E.R., Dyadyura, Ye.N., & Smirnov, G.I. (2013). «Ugaday melodiyu” – mnogokomponentnyye tsiklicheskiye i netsiklicheskiye infektsionnyye protsessy v praktike pediatra [“Guess the melody” – multi-component cyclic and non-cyclic infectious processes in pediatric practice]. Zdorovye rebenka – Health of a Child, 4 (47), 83-93 [in Russian].

Fernando, S.M., Tran, A., Taljaard, M., Cheng, W., Rochwerg, B., Seely, A.J.E., & Perry, J.J. (2018). Prognostic accuracy of the quick sequential organ failure assessment for mortality in patients with suspected infection: A systematic review and meta-analysis. Ann. Intern. Med., 168 (4), 266-275.

Kaukonen, K.-M., Bailey, M., Pilcher, D., Cooper, D.J., & Bellomo, R. (2015). Systemic inflammatory response syndrome criteria in defining severe sepsis. N. Engl. J. Med., 372, 1629-1638.

Rational Evidence Based Evaluation of Literature in Emergency Medicine. (2018). The SIRS & qSOFA Confusion in Sepsis. E-resourse: http://rebelem.com/the-sirs-qsofa-confusion-in-sepsis/

Опубліковано
2019-01-30
Номер
Розділ
Огляди та лекції