КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ТА ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ БЕШИХИ

  • M. D. Chemych Сумський державний університет
  • O. S. Sayenko Сумський державний університет
Ключові слова: бешиха, рецидиви, інтегративні індекси інтоксикації, імунореактивність

Анотація

Незважаючи на те, що бешиха є давно відомою хворобою, захворюваність залишається стабільно високою. Хвороба, як і раніше, характеризується схильністю до частих рецидивів, що призводить до тривалої непрацездатності пацієнтів.

Мета роботи – встановити особливості сучасної бешихи та якості життя залежно від частоти хвороби на підставі вивчення епідеміології, клініки, ступеня ендогенної інтоксикації, рівня реактивності організму.

Пацієнти і методи. Обстежено і опрацьовано медичні карти 75 хворих на бешиху. Розраховано інте­г­ративні показники ендогенної інтоксикації та імунореактивності. Для оцінки якості життя був використаний опитувальник SF-36. Групу порівняння склали 44 здорові людини.

Результати. Хворі були розділені на три групи: з первинною, з повторною, з рецидивною бешихою, по 25 осіб у кожній. Серед усіх хворих переважали жінки (78,7 %). Вік становив (54,2±4,1) роки. Найбільша кількість пацієнтів госпіталізована у серпні. Ступінь тяжкості хвороби у 90,0 % обстежуваних був середнім. Серед клінічних форм переважала еритематозна (54 хворих – 72,0 %). Індекси неспецифічної реактивності та активності запалення нижчі при рецидивній бешисі (р<0,05-0,001). Показник психологічного компонента здоров’я у пацієнтів з первинною (43,8±0,7 бала) та повторною (44,6±0,9 бала) формами бешихи на 12,0 % був вищим від осіб з рецидивною формою бешихи – (38,9±1,2) балів, р<0,01. Показники фізичного компонента у пацієнтів з первинною та повторною формами бешихи перебували на одному рівні (відповідно (46,1±0,5) бала та (47,4±1,0) бала, р>0,05), найнижчим він був у пацієнтів з рецидивною формою бешихи: (42,1±1,3) бала (р<0,05).

Висновки. Встановлено статистично достовірне підвищення індексів ендогенної інтоксикації та зниження індексів неспецифічної реактивності при рецидивній бешисі відносно первинної бешихи та контрольної груп. Найнижчі показники фізичного та психологічного компонентів здоров’я спостерігалися у пацієнтів з рецидивною формою бешихи.

Біографії авторів

M. D. Chemych, Сумський державний університет

професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, Сумський державний університет

O. S. Sayenko, Сумський державний університет

студент, Сумський державний університет

Посилання

Loretta Davis (2017). Erysipelas. Medscape. Dermatoligy, 12 (5), 8-12.

Haluzeva zvitnist Derzhavnoi sanitarno-epidemiolohichnoi sluzhby Ukrainy: “Zvit pro okremi infektsiini ta parazytarni zakhvoriuvannia”, № 1 (2015) [Branch Reporting by the State Sanitary and Epidemiological Service of Ukraine: «Report on Certain Infectious and Parasitic Diseases», p. No. 1]. Available from: http://www.dsesu.gov.ua/ua/ [in Ukrainian].

Fokina, E.G., Roslyy, I.M., Potekaeva, S.A. (2014). Laboratornaya otsenka rozhistogo vospaleniya [Laboratory evaluation of erysipelas]. Epidemiologiya. Infektsionnye bolezni. Aktualnyie voprosy – Epidemiology. Infectious Diseases. Actual issues, 1, 28-32 [in Russian].

Stevens, D.L., Bisno, A.L., Chambers, H.F., Dellinger, E.P., Goldstein, E.J., & Gorbach, S.L. (2014). Practice guidelines for the diagnosis and management of skin and soft tissue infections: 2014 update by the Infectious Diseases Society of America. Clin. Infect. Dis., 59(2), 10-52. Available from PubMed

Hasanov, A.G., & Shaybakov, D.G. (2013). Puti povysheniya effektivnosti antibakterialnoy terapii pri rozhistom vospalenii [Ways to increase the effectiveness of antibiotic therapy in erysipelas]. Mezhdunarodnyy zhurnal prikladnykh i fundamentalnykh issledovaniy, 5, 43-48 [in Russian].

Fokina, E.G., & Roslyy, I.M. (2014). Nekotorye osobennosti pervichnoy rozhi litsa v sovremennykh usloviyakh [Some features of the primary face in modern conditions]. Epidemiologiya. infektsionnyie bolezni. Aktualnye voprosy – Epidemiology. Infectious Diseases. Actual Issues, 11, 70-77 [in Russian].

Erovichenkov, A.A., Briko, N.I., Malyshev, N.A., & Potekaeva, S.A. (2015). Kliniko-epidemiologicheskaya kharakteristika rozhi v gorode Moskve v poslednie gody [Clinico-epidemiological characteristics of erysipelas in the city of Moscow in recent years]. Infektsionnye bolezni – Infectious Diseases, 1, 46-52 [in Russian].

Inghammar, M., Rasmussen, M., & Linder, A. (2014). Recurrent erysipelas-risk factors and clinical presentation. BMC Infect. Dis., 14, 270-277.

Müller, D.P., Hoffmann, R., & Welzel, J. (2014). Microorganisms of the toe web and their importance for erysipelas of the leg. J. Dtsch. Dermatol. Ges., 12 (8), 691-695.

Chlebicki, M.P., Oh, C.C. (2014). Recurrent cellulitis: risk factors, etiology, pathogenesis and treatment. Curr. Infec. Dis. Rep., 16 (9), 422-423.

Опубліковано
2019-01-30
Як цитувати
Chemych, M. D., & Sayenko, O. S. (2019). КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ТА ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ БЕШИХИ. Інфекційні хвороби, (4), 26-32. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2018.4.9773
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження