КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЕПТОСПІРОЗУ В РІЗНИХ ЛАНДШАФТНИХ ЗОНАХ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2018.3.8712Ключові слова:
лептоспіроз, клінічний перебіг, епідеміологічні особливостіАнотація
Метою роботи було виявлення особливостей лептоспірозу в госпіталізованих пацієнтів з лабораторно верифікованим діагнозом, вивчення проявів і тенденцій епідемічного процесу при лептоспірозі на територіях карпатського регіону з рівнинним, гірським та змішаним рельєфом (по два адміністративних райони в кожній зоні).
Матеріали і методи. У кожній географічній зоні було обрано по два адміністративних райони, де впродовж календарного року обстежили 312 госпіталізованих в інфекційні стаціонари хворих із симптомами, що не виключали ймовірності цього захворювання. Верифікацію діагнозів здійснювали в ІФА шляхом детекції IgM до лептоспір, що дозволило виявити 82 хворих на лептоспіроз, з яких 25 – жителі рівнинної території, 19 – гірської, 38 – змішаного рельєфу.
Результати досліджень. Частка лептоспірозу в структурі інфекційних захворювань у середньому становила у районах рівнинної зони – (22,7±2,4) %, гірської – (18,8±2,1) %, змішаного рельєфу – (39,2±2,5) %. Інтенсивний показник захворюваності (ІПЗ) був високим у всіх зонах: 11,0-15,2 (рівнина), 6,2-39,7 (гори), 9,7-26,8 (змішаного рельєфу).
Більшість пацієнтів із верифікованим лептоспірозом – (72,7±2,5) % проживала у сільській місцевості. Лише в районах змішаного рельєфу частка хворих чоловіків була більшою – (65,8±4,8) %, ніж жінок, в інших ландшафтних зонах не виявлено статистично достовірної різниці за статевою ознакою. Хворі були з усіх вікових груп, але переважали дорослі працездатні особи – (73,1±2,5) %. Найвища частка лептоспірозу серед усіх професійно-побутових груп на досліджуваних територіях виявлена у категорії непрацюючих – (18,4±3,9)-(31,6±4,5) %, незначну частку становили пенсіонери – (2,6±0,8) % випадку.
Виявлено цілу низку професійно-побутових чинників ризику, що могли потенціювати ризик зараження людей лептоспірами.
Лептоспіроз маніфестував переважно легкими та середньо-тяжкими формами захворювання з поліморфним перебігом. На всіх територіях переважали форми лептоспірозу з гіпертермічним станом і ураженням дихального тракту – (41,5±5,4) %. Характерними були класичний варіант клінічної маніфестації та синдром гепатиту – по (14,6±3,9) %.
Висновок. Лептоспіроз є крайовою патологією в Карпатському регіоні та поширеним захворюванням у всіх ландшафтних зонах, про що свідчить висока частка цієї нозології в структурі інфекційних хвороб та показники ІПЗ сукупного населення. Гіперендемічними територіями були райони гірської зони та змішаного рельєфу. Групами ризику щодо захворювання на лептоспіроз виявилися жителі сільської території, переважно доросле працездатне населення. Виявлено широкий спектр обставин, що потенційно могли сприяти ймовірності зараження людей лептоспірами.
Посилання
Kozielewicz, D., Karwowska, K., Halota W. (2013). Leptospirosis – disease with many faces. Pol. Merkur. Lekarski, 35 (209), 279-282.
Burriel, A.R. (2010). Leptospirosis: an important zoonotic diseasesis. Current Research, Technology and Education Topics in Applied Microbiology and Microbial Biotechnology. Formatex, 687-693.
Vynohrad, N.O., Vasylyshyn, Z.P., Kozak, L.P. (2018). Spetsialna epidemiolohiia: navch. posib. [Special epidemiology: study guide]. Kyiv: Medytsyna [in Ukrainian].
Weyer van de, R.W., Ramakers, B.P., Pickkers, P. (2015). Leptospirosis. Ned. Tijdschr. Geneeskd., 159, 7797.
Tsentralizovannaya informatsionnaya sistema po infektsionnym zabolevaniyam Yevropeyskogo regionarnogo byuro VOZ [Elektronnyy resurs] [Centralized infectious disease information system for the WHO Regional Office for Europe [Electronic resource]]. (2010). DOI: http://data.euro.who.int/cisid. [in Russian].
Bandara, M., Ananda, M., Wickramage, K., Berger, E., Agampodi, S. (2014). Globalization of leptospirosis through travel and migration. Global. Health, 10, 61.
Bakoss, P., Macháčová, E., Jareková, J. (2012). Long-term trends in the epidemiology of human leptospirosis (Slovak Republic, 1954-2006). Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis., 31 (9), 2167-2176.
Vynohrad, N.O., Kiriiak, O.P., Murzova, L.I., Volos, I.V., Vasylyshyn, Z.P., & Kozak L.P. (2004). Ekoloho-epidemiolohichni osoblyvosti leptospirozu na Ivano-Frankivshchyni [Ecological and epidemiological features of leptospirosis in Ivano-Frankivsk region]. Suchasni infektsii – Modern Infections,̈ (1), 60-64 [in Ukrainian].
Kravchuk, Yu.A. (2015). Otsinka sytuatsii stosovno leptospirozu v svitli sotsekosystemnoho analizu [Estimation of situation in relation to leptospirosis in the light of social, ecological and systematic analysis]. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 1 (79), 79-86 [in Ukrainian].
Surmasheva, Ye.V., Vidayko, N.B., Kondratenko, V.N., Nykonova, V.A., Rosada, M.A., & Feshchenko, Yu. I. (2009). Leptospiroz v Ukraine [Leptospirosis in Ukraine]. Zhurnal praktychnoho likaria – Journal of a Practical Doctor, 1, 11-13 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).