ГЕНЕТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ ІМУННОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА МЕНІНГІТ

  • V. I. Shulyak
Ключові слова: менінгіт, пристосувальний імунний захист, гени, імунна недостатність.

Анотація

Мета роботи – аналіз і узагальнення сучасних уявлень про вплив генетичних факторів на механізми порушень функцій центральної нервової системи у хворих на менінгіт.

Збудники менінгіту (М) володіють різноманітними антигенними детермінантами, що викликають в організмі поліклональну імунну відповідь, в яку залучаються фактори природної та адаптивної (набутої) системи імунітету (АСІ). В останні роки, поряд з раніше вивченими причинно-наслідковими зв’язками різноманітних проявів реакцій АСІ на збудників М, набуло актуальності вивчення генетичних факторів, що визначають функціональний стан АСІ. Як показали дослідження, виникнення М як мультифакторного захворювання залежить від поєднання генотипу хворого й незалежно діючих індукторів зовнішнього середовища. Серед завдань першорядного значення, які вирішує АСІ у відповідь на проникнення патогена, відповідальне місце займає розпізнавання антигену специфічними лімфоцитами. Генетичні зміни в цій ділянці імунної відповіді можуть провокувати збільшення сприйнятливості до М, його тяжкий перебіг і несприятливий вислід захворювання. Ушкодження генного апарата, який експресує фактори клітинної ланки АСІ, асоціюється з інфекціями, що спричинюють мікобактерії, найпростіші, гриби, віруси й опортуністичні бактерії. Дефіцит антитіл переважно асоціюється з інфекціями, викликаними грампозитивними бактеріями. У специфічному розпізнаванні антигенів також беруть участь молекули головного комплексу гістосумісністі (MHC). Туберкульозний М характеризувався значним підйомом рівня антигену HLA-DR3 з істотним підвищенням частоти антигенів B14 й DR2. У пацієнтів із гнійними М більшою мірою виявляли антиген HLA-B12. У хворих із серозними М визначалося підвищення рівня антигену HLA-A19. Поряд із забезпеченням адаптаційної функції контролю сприйнятливості до інфекції, фактори АІС можуть бути відповідальними за ушкодження власних тканин організму.

Висновки. Для правильної оцінки сприйнятливості організму до інфекції, тяжкості стану хворого й прогнозу результату М необхідне визначення співвідношення внесків спадкоємного й «зовнішнього» факторів у кожному конкретному випадку. Крайні позиції в цьому співвідношенні займають первинні імунодефіцити, при яких хвороба істотно залежить від конкретної мутації, й вторинні імунодефіцити, коли чітко виражена залежність від етіологічного фактора захворювання. Визначення цього співвідношення, можливо, буде корисним при розробці генетичних методів корекції в комплексі лікувальних заходів у хворих на менінгіт.

Посилання

Pokrovskiy, V.I., Gordienko, S.P., Litvinova, V.I. (1993). Immunologiya infektsionnogo processa [Immunology of infectious process]. М.: Мedicina, 306. [in Russian].

Yarilin, А.А. (2010). Immunologiya [Immunology]. М: GEOTAR-Media, 749. [in Russian].

Kuprina, N.P. (1999). Sostoyanie immunnoy sistemi pri gnoynih meningitah u detey [State of the immune system at festering meningitises for children]. Ros. pediatr. zhurn., 6, 25-28. [in Russian].

Insanov, А.B. (2000). Gumoralny i kletochny immunitet pri meningitah razlichnoy etiologii [Gumoral and cellular immunity at meningitises of different etiology]. Probl. tub., 2, 21-23. [in Russian].

Nikitin, Е.V. (2002). Sostoyanie kletochnogo i gumoralnogo immuniteta u bolnih enterovirusnim meningitom i ego korrekciya [State of cellular and пumoral immunity for patients by enterovirus meningitis and his correction]. Suchas. infek. 3, 69-73. [in Russian].

Vrethem, M., Dahle, C., Ekerfelt C. (1998). CD4+ and CD8+ lymphocyte subsets in cerebrospinal fluid and peripheral blood from patients with multiple sclerosis, meningitis and normal controls. J. Acta Neurol. Scand., 97, 4, 215-220.

Smirnova, V.S., Freydlin, I.S. (2000). Immunodeficitnie sostoyaniya [Immunodeficient states]. SPb: Foliant, 568. [in Russian].

Ginter, Е.К. (2003). Medicinskaya genetika. М.: Мedicina, 448.

Stiehm, E.R., Chin, T.W., Haas, A., Peerless, A.G. (1986). Infectious complications of the primary immunodeficiencies. Clin. Immunol. Immunopathol., 40, 1, 69-86.

Christensen, J.P., Marker, O., Thomsen, A.R. (1993). T-cell responsiveness to LCMV segregates as a single locus in crosses between BALB/cA and C.B-17 mice. Evidence for regulation by a gene outside the Igh region. Scand. J. Immunol., 38, 3, 215-224.

Kondratenko, I.V. (2005). Pervichnyie immunodeficity [Primary immunodeficits]. Medicinskaya immunologia, 7, 5-6, 467-476. [in Russian].

Meyl, D., Brostoff, D., Rot, D., Roytt, А. (2007). Immunologia. М.: Logosfera, 568.

Wildenbeest, J.G., van den Broek, P.J., Benschop, K.S. (2012). Pleconaril revisited: clinical course of chronic enteroviral meningoencephalitis after treatment correlates with in vitro susceptibility. Antivir. Ther., 17, 3, 459-466.

Tezcan, I., Berkel, A.I., Ersoy, F., Sanal, O., Kanra G. (1998). Fc gamma receptor allotypes in children with bacterial meningitis. A preliminary study. Turk. J. Pediatr., 40, 4, 533-538.

Bouglé, A., Max, A., Mongardon, N. (2012). Protective effects of FCGR2A polymorphism in invasive pneumococcal diseases. Chest, 142, 6, 1474-1481.

Flesch, B.K., Nikolaus, S., El Mokhtari, N.E., Schreiber, S., Nebel, A. (2006). The FCGR2A-Arg131 variant is no major mortality factor in the elderly-evidence from a German centenarian study. Int. J. Immunogenet., 33, 4, 277-279.

Jönsson, G., Oxelius, V.A., Truedsson, L. (2006). Homozygosity for the IgG2 subclass allotype G2M(n) protects against severe infection in hereditary C2 deficiency. J. Immunol., 177, 1, 722-728.

Granoff, D.M., Pandey, J.P., Boies, E. (1984). Response to immunization with Haemophilus influenzae type b polysaccharide-pertussis vaccine and risk of Haemophilus meningitis in children with the Km(1) immunoglobulin allotype. J. Clin. Invest., 74, 5, 1708-1714.

Goddard, E.A., Beatty, D.W., Hoffman, E.B. (1996). Immunoglobulin allotypes and genetic susceptibility to invasive Haemophilus influenzae type b and Staphylococcus aureus infections in South African children. Pediatr. Infect. Dis., 15, 5, 419-424.

Kallio-Laine, K., Seppänen, M., Aittoniemi, J. (2010). HLA-DRB1*01 allele and low plasma immunoglobulin G1 concentration may predispose to herpes-associated recurrent lymphocytic meningitis. Hum. Immunol., 71, 2, 179-181.

Kacprzak-Bergman, I., Hałasa, J. (1995). Frequency of Gm and Km phenotypes in children with mumps meningitis. Eur. J. Immunogenet., 22, 5, 393-396.

Nadel, B., Tang, A., Lugo, G. (1998). Decreased frequency of rearrangement due to the synergistic effect of nucleotide changes in the heptamer and nonamer of the recombination signal sequence of the V kappa gene A2b, which is associated with increased susceptibility of Navajos to Haemophilus influenzae type b disease. J. Immunol., 161, 11, 6068-6073.

Crawford, D.C., Zimmer, S.M., Morin, C.A. (2008). Integrating host genomics with surveillance for invasive bacterial diseases. Emerg. Infect. Dis., 14, 7, 1138-1140.

Feĭzullaeva, N.A. (1999). Distribution of transplantation HLA antigens in children and adolescents with meningitis of various etiology. Probl. Tuberk., 2, 43-44.

Speiser, D.E., Zinkernagel, R.M. (1990). Thymic MHC class I gene regulation of susceptibility to lymphocytic choriomeningitis. Thymus, 16, 3-4, 187-193.

Granoff, D.M., Boies, E., Squires, J. (1984). Interactive effect of genes associated with immunoglobulin allotypes and HLA specificities on susceptibility to Haemophilus influenzae disease. J. Immunogenet., 11, 3-4, 181-188.

Oldstone, M.B., Dixon., F.J., Mitchell, G.F., McDevitt, H.O. (1973). Histocompatibility-linked genetic control of disease susceptibility. Murine lymphocytic choriomeningitis virus infection. J. Exp. Med., 137, 5, 1201-1212.

Eyler, Y.L., Pfau, C.J., Broomhall, K.S., Thomsen, A.R. (1989). The combination of major histocompatibility complex (MHC) and non-MHC genes influences murine lymphocytic choriomeningitis virus pathogenesis. Scand. J. Immunol., 29, 5, 527-533.

Zinkernagel, R.M., Pfau, C.J., Hengartner, H., Althage, A. (1985). Susceptibility to murine lymphocytic choriomeningitis maps to class I MHC genes − a model for MHC/disease associations. Nature, 316, 6031, 814-817.

http: // dommedika.com/phisiology/747.html

Karaulov, А.V., Zemskov А.М., Zemskov, V.М. (2002). Klinicheskaya immunologia i allergologia [Clinical immunology and allergology]. М.: Medicinskoye informacionnoye agenstvo, 651. [in Russian].

Arbour, N., Naniche, D., Homann, D. (2002). C-Jun NH(2)-terminal kinase (JNK)1 and JNK2 signaling pathways have divergent roles in CD8(+) T cell-mediated antiviral immunity. J. Exp. Med., 195, 7, 801-810.

Grayson, J.M., Murali-Krishna, K., Altman, J.D., Ahmed, R. (2001). Gene expression in antigen-specific CD8+ T cells during viral infection. J. Immunol., 166, 2, 795-799.

Shin, H., Blackburn, S.D., Intlekofer, A.M. (2009). A role for the transcriptional repressor Blimp-1 in CD8(+) T cell exhaustion during chronic viral infection. Immunity, 31, 2, 309-320.

Decman, V., Laidlaw, B.J., Dimenna, L.J. (2010). Cell-intrinsic defects in the proliferative response of antiviral memory CD8 T cells in aged mice upon secondary infection. J. Immunol., 184, 9, 5151-5159.

Choi, Y.S., Yang, J.A., Yusuf, I. (2013). Bcl6 expressing follicular helper CD4 T cells are fate committed early and have the capacity to form memory. J. Immunol., 190, 8, 4014-4026.

Allison, A.C., Beveridge, W.I., Cockburn, W.C. (1972). Virus-associated immunopathology: animal models and implications for human disease. 2. Cell-mediated immunity, autoimmune diseases, genetics, and implications for clinical research. Bull. World Health Organ., 47, 2, 265-274.

Slater, A.J., Berkowitz, I.D., Wilson, D.A. (1997). Role of leukocytes in cerebral autoregulation and hyperemia in bacterial meningitis in rabbits. Am. J. Physiol., 273, 1, 380-386.

Garza, K.M., McKall-Faienza, K.J., Otheki, T. (2002). Enhanced T cell responses contribute to the genetic predisposition of CD8-mediated spontaneous autoimmunity. Eur. J. Immunol., 3, 885-894.

Fuller, M.J. (2003). Ablation of CD8 and CD4 T cell responses by high viral loads. J. Immunol., 170, 1, 477-486.

Christensen, J.E., de Lemos, C., Moos, T., Christensen, J.P., Thomsen, A.R. (2006). CXCL10 is the key ligand for CXCR3 on CD8+ effector T cells involved in immune surveillance of the lymphocytic choriomeningitis virus-infected central nervous system. J. Immunol., 176, 7, 4235-4243.

Christensen, J.E., Nansen, A., Moos, T. (2004). Efficient T-cell surveillance of the CNS requires expression of the CXC3 chemokine receptor. J. Neurosci., 24, 20, 4849-4858.

de Lemos, C., Christensen, J.E., Nansen, A. (2005). Opposing effects of CXCR3 and CCR5 deficiency on CD8+ T cell-mediated inflammation in the central nervous system of virus-infected mice. J. Immunol., 175, 3, 1767-1775.

Kindberg, E., Mickiene, A., Ax, C. (2008). A deletion in the chemokine receptor 5 (CCR5) gene is associated with tickborne encephalitis. J. Infect. Dis., 197, 2, 266-269.

Ni, P.P., Wang, Y., Allen, P.M. (2014). Both positive and negative effects on immune responses by expression of a second class MHC molecule. Mol. Immunol., 62, 1, 199-208.

Опубліковано
2017-12-29
Як цитувати
Shulyak, V. I. (2017). ГЕНЕТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ ІМУННОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА МЕНІНГІТ. Інфекційні хвороби, (4), 62-70. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2017.4.8425
Номер
Розділ
Огляди та лекції