УРАЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ, АСОЦІЙОВАНІ З ВІРУСОМ VARICELLA-ZOSTER
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2017.3.8224Ключові слова:
вітряна віспа, ускладнення, енцефаліт, ішемічний інсульт, діти.Анотація
Мета роботи – вивчити особливості клінічного перебігу специфічних неврологічних ускладнень, асоційованих з вірусом Varicella-Zoster, у дітей.
Пацієнти і методи. Спостереження проведено у 47 дітей віком від 2 місяців до 17 років з неврологічними ускладненнями вітряної віспи (ВВ), які знаходилися на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні (ЛОІКЛ) упродовж 2000–2016 рр. Діагноз вітряної віспи базувався на типових клінічних проявах хвороби, даних епідеміологічного анамнезу, результатах загальноприйнятих лабораторних та імунологічних досліджень.
Висновки. Атактична форма енцефаліту, діагностована у 80,9 % хворих на вітряну віспу дітей з неврологічними ускладненнями, розвинулася на етапі спаду гострих проявів хвороби – у періоді підсихання кірочок і характеризувалася доброякісним перебігом, що свідчить про інфекційно-алергічний ґенез цього ускладнення. Вогнищевий енцефаліт, спричинений безпосереднім впливом вірусу Varicella-Zoster, спостерігали у 12,5 % дітей; перші клінічні симптоми дифузного ураження речовини мозку та черепних нервів виникали на ранніх термінах хвороби (2–4-а доба). Ішемічний інсульт як ускладнення інфекційного васкуліту, асоційованого з вірусом Varicella-Zoster, що розвинувся у 4-річної дитини, спростовує традиційні уявлення про трактування вітряної віспи як хвороби дитячого віку з легким перебігом.
Посилання
Shostakovych-Koretska, L.R., Revenko, H.A., Budaeva, I.V., Danilina, E.S., & Lukianchenko, P.V. (2017). Kliniko-epidemiolohichna kharakterystyka suchasnoi vitrianoi vispy [Clinical and epidemiological characteristics of current varicella]. Semeynaya meditsyna [Family medicine], 1 (69), 145-147 [in Ukrainian]
Podavalenko, A.P., Romanenko, T.A., Тishchenko, V.V., Мoroz, V.A., & Podavalenko, A.V. (2015). Epidemichnyi protses vitrianoi vispy ta faktory ryzyku yoho intensyfikaciyi [Epidemic process of varicella and risk factors of its intensification]. Zhurnal klinichnykh ta eksperymentalnykh medychnykh doslidzhen [Journal of Clinical and Experimental Medical Research], 3 (4), 600-608 [in Ukrainian].
Grahn, A., & Studahl, M. (2015). Varicella-zoster virus infections of the central nervous system – Prognosis, diagnostics and treatment. J. Infect., 71 (3), 281-293.
Kennedy, P.G. (2004). Viral encephalitis: causes, differential diagnosis, and management. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry, 75, 10-15.
Astapov, A.A., Yasinskaya, L.I., & Akulich, A.S. (2015). Kliniko-etiologicheskaya kharakteristika nevrologicheskikh oslozhneniy pri vetryanoy ospe [Clinical-etiologic description of neurological complications at chicken-pox]. Lechebno-profilakticheskie voprosy [Medical and Preventive Questions], (1), 15-17 [in Russian].
Bozzola, E., Bozzola, M., Tozzi, A.E., & Villani, A. (2014). Acute cerebellitis in varicella: a ten year case series and systematic review of the literature. Ital. J. Pediatr., 40, 57.
Bonhoeffer, J., Baer, G., Muehleisen, B., Aebi, C., Nadal, D. & Heininger, U. (2005). Prospective surveillance of hospitalizations associated with varicella-zoster virus infections in children and adolescents. Eur. J. Pediatr., 164, 366-370.
Kramarev, S., Vygovska, O., & Deev V. (2015). Vitriana vispa u ditey v umovakh sohodennia [Varicella]. Z turbotoiu pro dytynu [Taking Care of a Child], 2 (52), 46-51 [in Ukrainian]
Kimirilova, O.G., Kharchenko, G.A., & Galimzyanov, Kh.M. (2011). Gerpesvirusnye entsefality u detey [Herpesviral encephalitis in children]. Astrakhanskiy meditsynskiy zhurnal [Astrakhan Medical Journal], (3), 182-184 [in Russian]
Yılmaz, C., & Çaksen, H. Severe neurological complications of chickenpox. Journal of Pediatric Neurology. Retrieved from: http://www.ejgm.org.
Mueller, N.H., Gilden, D.H., Cohrs, R.J., Mahalingam, R., & Nagel, M.A. (2008). Varicella zoster virus infection: clinical features, molecular pathogenesis of disease, and latency. Neurol. Clin., 26 (3), 675-697.
Nezhoda, I.I., & Levytska, L.I. (2017). Vitriana vispa u ditei [Chickenpox in children]. Infektsiini khvoroby [Infectious diseases], 1 (87), 60-70 [in Ukrainian].
Zinoveva, O.E., Katushkina, E.A., Rogovina, E.G., Scherbanina, V.Yu., Shyshov, A.Y., & Pursanov, M.G. (2010). Ishemicheskiy insult v detskom vozraste [Ischemic stroke in children]. Nevrologicheskiy zhurnal [Neurological Journal], (5), 41-46 [in Russian].
Amlie-Lefond, C., & Jubelt, B. (2009). Neurologic manifestation of varicella zoster virus infection. Curr. Neurol. Neurosci. Rep., 9 (6), 430-434.
Belyaletdinova, I.H., Malinnikova, Yu.E, Mitrofanova, I.V., & Prytkova, M.I. (2016). Porazheniya nervnoy sistemy, vyzvannye virusom Varicella-Zoster u detey [The lesions of the nervous system caused by the Varicella-Zoster Virus in children]. Detskie infektsii [Children’s Infections], (3), 10-15 [in Russian].
Science, M., Mac Gregor, D., Richardson, S.E., Mahant, S., Tran, D., & Bitnun, A. (2014). Central nervous system complications of varicella-zoster virus. J. Pediatr., 165 (4), 779-785.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
