ДОСВІД ВИЗНАЧЕННЯ ІНТРАТЕКАЛЬНОГО СИНТЕЗУ АНТИТІЛ У ПАЦІЄНТІВ З УРАЖЕННЯМИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2017.3.8223Ключові слова:
нейроінфекції, інтратекальний синтез специфічних антитіл.Анотація
Мета роботи. Вивчити частоту інтратекального синтезу специфічних антитіл у пацієнтів зі запальними ураженнями центральної нервової системи.
Пацієнти і методи. В роботі наведені дані визначення інтратекального синтезу специфічних антитіл (ІТСА) у 90 пацієнтів, які проходили лікування в клініці ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського». Дослідження включало кількісне визначення антитіл класу Ig G в сироватці крові (СК) та спинномозковій рідині (СМР) до нейротропних збудників: вірусу простого герпесу 1/2 типу, цитомегаловірусу, вірусу Епштейна-Барр, вірусу оперізувального лишаю, вірусу кору, вірусу краснухи, бореліям. Розрахунки показників ІТСА проведені за методикою Reiber H. Стан гематоенцефалічного бар’єру (ГЕБ) оцінювали за допомогою коефіцієнту альбуміну (Qalb) з урахуванням вікових норм.
Результати. ІТСА встановлений у (25,6±4,6) % обстежених пацієнтів з ураженнями ЦНС. У пацієнтів з ІТСА найчастіше (у 52,2 %) одночасно були присутні антитіла до декількох нейротропних збудників. Виявлення ІТСА в обстежених пацієнтів не залежало від концентрації специфічних антитіл у СК і СМР і не супроводжувалося порушенням функції ГЕБ. Випадки дисфункції ГЕБ у пацієнтів з ІТСА та без ІТСА виявлялися з однаковою частотою (13,0 та 13,6 % відповідно).
Посилання
Reiber, H. (2016). Cerebrospinal fluid data compilation and knowledge-based interpretation of bacterial, viral, parasitic, oncological, chronic inflammatory and demyelinating diseases: diagnostic patterns not to be missed in Neurology and Psychiatry. Arq. Neuropsiquiatr., 74 (5), 336-349.
Bonnan, M. (2014). Does disease-irrelevant intrathecal synthesis in multiple sclerosis make sense in the light of tertiary lymphoid organs? Frontiersin Neurology Multiple Sclerosis and Neuroimmunology, 5, 27, 1-11.
Bonnan, М. (2015). Intrathecal IgG synthesis: a resistant and valuable target for future multiple sclerosis treatments. Multiple Sclerosis International Volume. http://dx.doi.org/10.1155/2015/296184
Kuerten, S., Schickel, A., & Kerkloh, C. (2012). Tertiary lymphoid organ development coincides with determinant spreading of the myelin-specific T cell response. Acta Neuropathol., 124 (6), 861-873.
Jacobi, C., Lange, P., & Reiber, H. (2007). Quantitation of intrathecal antibodies in cerebrospinal fluid of subacutescleros in gpan encephalitis, herpes simplex encephalitis and multiple sclerosis: discrimination between microorganism-driven and Polyspecific immune response. J. Neuroimmunol., 187 (1-2), 139-146.
Denesa, E., Labachb, C., & Duroxaet, H. (2010). Intrathecal synthesis of specific antibodies as a marker of herpes simplex encephalitis in patients with negative PCR. Swiss Med Wkly, 140:w13107 //www.smw.ch
Otto, C., Hofmann, J., & Finke, C. (2014). The fraction of varicella zoster virus-specific antibodies among all intrathecally-produced antibodies discriminates between patients with varicella zoster virus reactivation and multiple sclerosis. Fluids Barriers CNS, 11 (1), 3.
Reiber, H., & Lange, P. (1991). Quantification of virus-specific antibodies in cerebrospinal fluid and serum: sensitive and specific detection of antibody synthesis in brain. Clin. Chem., 37 (7), 1153-1160.
Reiber, H. (2016). Knowledge-base for interpretation of cerebrospinal fluid data patterns. Essentials in neurology and psychiatry. Arq. Neuropsiquiatr., 74 (6), 501-512.
Reiber, H., & Peter, J. (2001). Cerebrospinal fluid analysis: disease-related data patterns and evaluation programs. J. Neurol Sci., 184 (2), 101-122.
Schliep, G., & Felgenhauer, K. (1978). Serum-CSF proteingradients, the blood-CSF barrier and local immune response. J. Neurol., 218 (2), 77-96.
Felgenhauer, K., & Reiber, H. (1992). The diagnostic significance of antibody specifity indices in multiple sclerosis and herpes virus induced diseases of the nervous system. The Clinical Investigator, 70, 28-37.
Hottenrott, T., & Berger, B. (2015). The intrathecal, polyspecific antiviral immune response in neurosarcoidosis, acute disseminated encephalomyelitis and autoimmune encephalitis compared to multiple sclerosis in a tertiary hospital cohort. Dersch. Fluids Barriers CNS, 12, 27.
Rosche, B., Laurent, S., & Conradi, S. (2012). Measles IgG antibody index correlates with T2 lesion load on MRI in patients with early multiple sclerosis. PLoS ONE, 7, www.plosone.org.
Stich, O., Kluge, J., Speck, J., & Rauer, S. (2015). Oligoclonal restriction of antiviral immunoreaction in oligoclonal band-negative MS patients. Acta Neurol. Scand., 131 (6), 381-388.
Otto C., Hofmann J., & Ruprecht K. (2016). Antibody producing B lineage cells invade the central nervous system predominantly at the time of and triggered by acute Epstein-Barr virus infection: A hypothesis on the origin of intrathecal immunoglobulin synthesis in multiple sclerosis. Med. Hypotheses, 91, 109-113.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).