ЧОМУ МИ НЕ ЗДОЛАЄМО ВІЛ/СНІД-ПАНДЕМІЮ
Анотація
Принципова відмінність ВІЛ/СНІД-пандемії від пандемічних процесів, у боротьбі з якими були досягнуті успіхи в ХХ сторіччі, полягає в тому, що вона спричинена вірусом з родини ретровірусів. Епідемії (епізоотії), що викликаються ретровірусами, є основним механізмом переривистої еволюції видів. Цей механізм реалізується ендогенізацією ретровірусів у геномі видів, що вижили, і нарощуванням їх геному за допомогою утворення нових копій ретроелементів; ускладнення геному шляхом утворення нових екзонів з інтронів і/або збільшення кількості генів, що піддаються альтернативному сплайсингу. Еволюційне минуле імунної системи багатоклітинних організмів свідчить про закріплення за нею природним відбором резервуарної ролі до ретровірусів. Завдяки клітинам імунної системи відбувається розмноження і накопичення екзогенних ретровірусів до якоїсь критичної маси, яка дозволяє деяким з них ендогенізуватися в зародковій лінії окремих особин інфікованого виду і надалі передаватися вертикально, змінюючи його еволюційну траекторію. ВІЛ/СНІД-пандемія серед виду Homo sapiens – окремий прояв цього процесу в еволюції таксону приматів. Інфекційний та епідемічний процеси, спричинені ВІЛ, є багатокомпонентними нециклічними процесами, що не мають механізмів термінації. Для боротьби з ними не можна застосувати досвід, накопичений у ХХ сторіччі при ліквідації натуральної віспи або при здійсненні контролю над спалахами грипу, чуми й інших циклічних інфекцій##submission.downloads##
Опубліковано
2013-06-20
Як цитувати
Супотницький, М. (2013). ЧОМУ МИ НЕ ЗДОЛАЄМО ВІЛ/СНІД-ПАНДЕМІЮ. Інфекційні хвороби, 1(1). Retrieved із https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/article/view/468
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).