ГІПЕРТЕРМІЯ*

Автор(и)

  • С.Г. Муляр Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2004.2.1608

Анотація

Мова йтиме про підвищену температуру тіла людини при інфекційних захворюваннях та інших конфліктах макроорганізму з мікроорганізмом.

Як медицина трактує гіпертермію як явище? Як застосовує в практичній діяльності це явище? Деякі люди жахаються цього явища і, як наслідок, ведуть нещадну боротьбу з цим страховиськом - гіпертермією, хоча сором'язливо називають її захисною реакцією організму.

Гарячка як пристосувальна реакція спрацьовує, звичайно, стереотипно. Тому в окремих випадках, залежно від хвороби, віку, індивідуальної реактивності організму, вона може стати небажаною, навіть шкідливою. Гарячка погіршує самопочуття, викликає дискомфорт, негативно позначається на обміні речовин. Особливих спотворень зазнає білковий обмін під впливом мікробних токсинів і продуктів розпаду тканин (токсичне руйнування білків). Підвищується частота серцевих скорочень, частота дихання, з'являються такі симптоми, як біль голови, безсоння, корчі. Хоча, в цілому, гарячка - еволюційне надбання, яке має захисне значення, тобто сприяє видужанню.

Біографія автора

С.Г. Муляр, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-11-11

Як цитувати

Муляр, С. (2013). ГІПЕРТЕРМІЯ*. Інфекційні хвороби, (2). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2004.2.1608

Номер

№ 2 (2004)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).