СЕПТИЦЕМІЯ, СПРИЧИНЕНА NEISSERIA CINEREA У ДИТИНИ 9 МІСЯЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2025.1.15157Ключові слова:
коменсальні нейсерії, Neisseria cinereа, септицемія, дітиАнотація
Наведено рідкісний випадок септицемії у дитини дев’яти місяців, що розвинулась у результаті інфікування Neisseria cinerea. Гострий початок хвороби: підвищення температури тіла до 38,0 °C, неспокій, монотонний плач, блідість шкіри з мармуровим рисунком та численні геморагічні висипання на нижніх кінцівках, сідницях, тулубі відповідали типовій клінічній картині менінгококцемії з інфекційно-токсичним шоком. Відповідно до діагнозу «менінгококова інфекція: менінгококцемія, інфекційно-токсичний шок», отримувала лікування у відділенні інтенсивної терапії. При бактеріологічному дослідження слизу з носоглотки та ліквору менінгокок не виявлено. Проте, при дослідженні крові виділено грамнегативні диплококи, ідентифіковані за допомогою системи Vitek-2 як Neisseria cinerea.
Neisseria cinerea переважно вважається непатогенним коменсалом, який колонізує назальний та орофарингеальний тракт людини, однак за певних умов може проявляти себе як патогенний мікроорганізм і спричиняти серйозні інвазивні захворювання з розвитком септицемії.
Наше спостереження доводить, що поділ бактерій на патогенні та умовно-патогенні є доволі умовним, тому непатогенну Neisseria cinerea слід розглядати як патоген, що може спричиняти тяжку септицемію з проявами інфекційно-токсичного шоку навіть у здорової раніше дитини. Роль цього збудника у розвитку інвазивних інфекцій у дітей потребує подальшого вивчення для уточнення його етіологічної значущості та оптимізації методів профілактики й лікування.
Посилання
McDade, K., Singla, A., Pash, D., Bavaro, M., & De La Houssaye, C. (2021). Neisseria cinerea bacteremia secondary to a retropharyngeal abscess. Cureus, 13(3). doi:10.7759/cureus.14217). DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.14217
Bernstein, Z. S., Vaillant, J. J., Michelena, H. I., Pislaru, S. V., & DeSimone, D. C. (2023). Recurrent Neisseria cinerea bacteremia secondary to cardiovascular implantable electronic device infection. IDCases, 32, e01745. doi: 10.1016/j.idcr.2023.e01745. PMID: 36949888; PMCID: PMC10025977. DOI: https://doi.org/10.1016/j.idcr.2023.e01745
Custodio, R., Johnson, E., Liu, G., Tang, C. M., & Exley, R. M. (2020). Commensal Neisseria cinerea impairs Neisseria meningitidis microcolony development and reduces pathogen colonisation of epithelial cells. PLoS pathogens, 16(3), e1008372. https://doi.org/10.1371/journal.ppat.1008372. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.ppat.1008372
Zhu, W., Cardenas-Alvarez, M. X., Tomberg, J., Little, M. B., Duncan, J. A., & Nicholas, R. A. (2023). Commensal Neisseria species share immune suppressive mechanisms with Neisseria gonorrhoeae. Plos one, 18(4), e0284062. doi: 10.1371/journal.pone.0284062. PMID: 37027389; PMCID: PMC10081783. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0284062
Garcha, A., Roy, S., Ayala, R., Balla, M., & Adapa, S. (2021). Neisseria cinerea-mediated peritonitis in an end-stage renal disease patient on continuous ambulatory peritoneal dialysis. Cureus, 13(12). doi: 10.7759/cureus.20661. PMID: 35103212; PMCID: PMC8784009. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.20661
Fiorito, T. M., Noor, A., Silletti, R., & Krilov, L. R. (2019). Neonatal conjunctivitis caused by Neisseria cinerea: a case of mistaken identity. Journal of the Pediatric Infectious Diseases Society, 8(5), 478-480. doi: 10.1093/jpids/piy116. PMID: 30462276. DOI: https://doi.org/10.1093/jpids/piy116
Dossett, J. H., Appelbaum, P. C., Knapp, J. S., & Totten, P. A. (1985). Proctitis associated with Neisseria cinerea misidentified as Neisseria gonorrhoeae in a child. Journal of clinical microbiology, 21(4), 575-577. doi: 10.1128/jcm.21.4.575-577.1985. PMID: 3921562; PMCID: PMC271722. DOI: https://doi.org/10.1128/jcm.21.4.575-577.1985
Snyder, L. A., & Saunders, N. J. (2006). The majority of genes in the pathogenic Neisseria species are present in non-pathogenic Neisseria lactamica, including those designated as ’virulence genes’. BMC genomics, 7, 1-11. https://doi.org/10.1186/1471-2164-7-128. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2164-7-128
Ribet, D., Cossart, P. (2015). How bacterial pathogens colonize their hosts and invade deeper tissues. Microbes Infect, 17, 173-183. doi: 10.1016/j.micinf.2015.01.004. DOI: https://doi.org/10.1016/j.micinf.2015.01.004
Piliou, S., Farman, T. A., Marini, A., Manoharan, S., & Mastroeni, P. (2023). Commensal Neisseria cinerea outer membrane vesicles as a platform for the delivery of meningococcal and gonococcal antigens to the immune system. Vaccine, 41(52), 7671-7681. doi: 10.1016/j.vaccine.2023.11.034. Epub 2023 Nov 25. PMID: 38008665. DOI: https://doi.org/10.1016/j.vaccine.2023.11.034
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 О. В. Прокопів, С. А. Лишенюк, Н. М. Прикуда
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
