ПСЕВДОМЕМБРАНОЗНИЙ КОЛІТ. ЧИ Є НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ВАГІТНИХ?
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2024.2.14615Ключові слова:
псевдомебранозний коліт, Clostridium difficile, антибіотики, псевдомембрани, вагітністьАнотація
Псевдомембранозний коліт (ПМК) – це захворювання, спричинене Clostridium difficile, яке переважно уражає нижні відділи травного каналу. Основними факторами ризику є прийом антибіотиків, похилий вік і тривала госпіталізація.
Патогенез хвороби остаточно не вивчений. Найчастіше клінічна картина проявляється типовими симптомами – діареєю, болем у нижніх квадрантах живота, гарячкою. Для підтвердження діагнозу необхідні лабораторна ідентифікація токсину C. difficile у зразку калу та/або виявлення псевдомембран під час ендоскопії.
На сьогодні доступне консервативне лікування, однак може виникнути багато ускладнень, а в найтяжчих випадках може бути необхідним хірургічне втручання. Сучасні технології ще не в змозі допомогти усім хворим, оскільки не рідкісні рефрактерні й рецидивні форми недуги.
Особливо складною може бути інфекція C. difficile (CDI) у вагітних, оскільки в такому разі вона становить серйозну небезпеку для здоров’я матері й дитини.
Посилання
Carvalho, A. V., de Medeiros-Júnior, A. C., Chaves, B. M. F., Xavier, C. R. S., do Rêgo, A. C. M., Araújo-Filho, I., & da Cunha Medeiros, A. (2013). Pseudomembranous Colitis – a review. Journal Of Surgical And Clinical Research, 4(2), 63–70. DOI: https://doi.org/10.20398/jscr.v4i2.5495
Ananthakrishnan, A. N. (2010). Clostridium difficile infection: epidemiology, risk factors and management. Nat Rev Gastroenterol Hepatol., 8, 17–26. DOI: https://doi.org/10.1038/nrgastro.2010.190
Bartlett, J. G., Gerding, D. N. (2008). Clinical Recognition and Diagnosis of Clostridium difficile Infection. Clin Infect Dis., 46, Suppl. 1, S12–18. DOI: https://doi.org/10.1086/521863
Guh, A. Y., Mu, Y., Winston, L. G., Johnston, H., Olson, D., Farley, M. M., ... & McDonald, L. C. (2020). Trends in US burden of Clostridioides difficile infection and outcomes. New England Journal of Medicine, 382(14), 1320–1330. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1910215
Monaghan, T., Boswell, T., Mahida, Y. R. (2008). Recent advances in Clostridium difficile – associated disease. Gut, 57, 850-860.
Sartelli, M., Di Bella, S., McFarland, L. V., Khanna, S., Furuya-Kanamori, L., Abuzeid, N., ... & Catena, F. (2019). 2019 update of the WSES guidelines for management of Clostridioides (Clostridium) difficile infection in surgical patients. World Journal of Emergency Surgery, 14(1), 1–29. DOI: https://doi.org/10.1186/s13017-019-0228-3
McDonald, L. C., Gerding, D. N., Johnson, S., Bakken, J. S., Carroll, K. C., Coffin, S. E., ... & Wilcox, M. H. (2018). Clinical practice guidelines for Clostridium difficile infection in adults and children: 2017 update by the Infectious Diseases Society of America (IDSA) and Society for Healthcare Epidemiology of America (SHEA). Clinical infectious diseases, 66(7), e1–e48. DOI: https://doi.org/10.1093/cid/cix1085
Williams, O. M., Spencer, R. C. (2009). The management of Clostridium difficile infection. Br. Med. Bull., 91, 87–110. DOI: https://doi.org/10.1093/bmb/ldp021
Olivas, A. D., Umanskiy, K., Zuckerbraun, B., Alverdy, J. C. (2010). Avoiding colectomy during surgical management of fulminant clostridium difficile colitis. Surg. Infections, 11, 299–305. DOI: https://doi.org/10.1089/sur.2010.026
Sholeh, M., Krutova, M., Forouzesh, M., Mironov, S., Sadeghifard, N., Molaeipour, L., ... & Kouhsari, E. (2020). Antimicrobial resistance in Clostridioides (Clostridium) difficile derived from humans: a systematic review and meta-analysis. Antimicrobial Resistance & Infection Control, 9, 1–11. DOI: https://doi.org/10.1186/s13756-020-00815-5
Instructions for the medical use of the drug DIFICLIR. mozdocs.kiev.ua. Retrieved from https://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=38188 [in Ukrainian].
Tekin, S., İrkören, P., Sucu, S., & Kartal, K. (2022). A Case of Clostridioides difficile Infection of a Pregnant Woman Treated with Colectomy. Infect Dis Clin Microbiol, 4(4), 293–298. DOI: https://doi.org/10.36519/idcm.2022.156
Johnson, S., Lavergne, V., Skinner, A. M., Gonzales-Luna, A. J., Garey, K. W., Kelly, C. P., & Wilcox, M. H. (2021). Clinical practice guideline by the Infectious Diseases Society of America (IDSA) and Society for Healthcare Epidemiology of America (SHEA): 2021 focused update guidelines on management of Clostridioides difficile infection in adults. Clinical Infectious Diseases, 73(5), e1029–e1044. DOI: https://doi.org/10.1093/cid/ciab549
Vely, A., Khanna, S., Pardi, D., Lessa, F., Mu, Y., Bamberg, W., ... & Viana, C. (2020). Role of surgery in Clostridium difficile infection. Clinics in Colon and Rectal Surgery, 33(02), 087–091. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0040-1701232
de Curraize, C., Rousseau, C., Corvec, S., El-Helali, N., Fihman, V., Barbut, F., ... & Le Monnier, A. (2018). Variable spectrum of disease and risk factors of peripartum Clostridium difficile infection: report of 14 cases from French hospitals and literature review. European Journal of Clinical Microbiology & Infectious Diseases, 37, 2293–2299. DOI: https://doi.org/10.1007/s10096-018-3372-x
Meda, M., Virgincar, N., Gentry, V., Walker, A., Macdonald, N., Hooper, M., ... & Smith, A. (2019). Clostridium difficile infection in pregnant and postpartum women in 2 hospitals and a review of literature. American Journal of Infection Control, 47(1), e7–e14. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajic.2018.06.001
Ruiter-Ligeti, J., Vincent, S., Czuzoj-Shulman, N., & Abenhaim, H. A. (2017). Obstetrical Clostridium difficile Infection: A Retrospective Cohort Study [30D]. Obstetrics & Gynecology, 129(5), 49S. DOI: https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000514375.14611.5f
Unger, J. A., Whimbey, E., Gravett, M. G., & Eschenbach, D. A. (2011). The emergence of Clostridium difficile infection among peripartum women: a case-control study of a C. difficile outbreak on an obstetrical service. Infectious Diseases in Obstetrics and Gynecology, 2011. DOI: https://doi.org/10.1155/2011/267249
Riddle, D. J., Dubberke, R. J. (2008). Clostridium difficile infection in solid organ transplant recipients. Curr. Opin. Org. Transpl., 13, 592–600. DOI: https://doi.org/10.1097/MOT.0b013e3283186b51
O’Donoghue, C., Kyne, L. (2011). Update on Clostridium difficile infection. Curr. Opin. Gastroenterol., 27, 38–47. DOI: https://doi.org/10.1097/MOG.0b013e3283411634
Abou Chakra, C. N., Pepin, J., Valiquette, L. (2012). Prediction tools for unfavourable outcomes in clostridium difficile infection: A systematic review. PlosOne, 7, 1–8. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0030258
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 В. С. Копча, Н. Г. Шпікула
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
