ПСЕВДОМЕМБРАНОЗНИЙ КОЛІТ. ЧИ Є НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ВАГІТНИХ?

В. С. Копча; Н. Г. Шпікула

doi:10.11603/1681-2727.2024.2.14615

Автор(и)

В. С. Копча Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського https://orcid.org/0000-0001-9499-3733
Н. Г. Шпікула Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр «Мати і дитина»

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2024.2.14615

Ключові слова:

псевдомебранозний коліт, Clostridium difficile, антибіотики, псевдомембрани, вагітність

Анотація

Псевдомембранозний коліт (ПМК) – це захворювання, спричинене Clostridium difficile, яке переважно уражає нижні відділи травного каналу. Основними факторами ризику є прийом антибіотиків, похилий вік і тривала госпіталізація.

Патогенез хвороби остаточно не вивчений. Найчастіше клінічна картина проявляється типовими симптомами – діареєю, болем у нижніх квадрантах живота, гарячкою. Для підтвердження діагнозу необхідні лабораторна ідентифікація токсину C. difficile у зразку калу та/або виявлення псевдомембран під час ендоскопії.

На сьогодні доступне консервативне лікування, однак може виникнути багато ускладнень, а в найтяжчих випадках може бути необхідним хірургічне втручання. Сучасні технології ще не в змозі допомогти усім хворим, оскільки не рідкісні рефрактерні й рецидивні форми недуги.

Особливо складною може бути інфекція C. difficile (CDI) у вагітних, оскільки в такому разі вона становить серйозну небезпеку для здоров’я матері й дитини.

Біографії авторів

В. С. Копча, Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського

д. мед. наук, професор кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними і венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського

Н. Г. Шпікула, Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр «Мати і дитина»

акушер-гінеколог КЗ ТОР Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр «Мати і дитина»

Посилання

Carvalho, A. V., de Medeiros-Júnior, A. C., Chaves, B. M. F., Xavier, C. R. S., do Rêgo, A. C. M., Araújo-Filho, I., & da Cunha Medeiros, A. (2013). Pseudomembranous Colitis – a review. Journal Of Surgical And Clinical Research, 4(2), 63–70.

Ananthakrishnan, A. N. (2010). Clostridium difficile infection: epidemiology, risk factors and management. Nat Rev Gastroenterol Hepatol., 8, 17–26.

Bartlett, J. G., Gerding, D. N. (2008). Clinical Recognition and Diagnosis of Clostridium difficile Infection. Clin Infect Dis., 46, Suppl. 1, S12–18.

Guh, A. Y., Mu, Y., Winston, L. G., Johnston, H., Olson, D., Farley, M. M., ... & McDonald, L. C. (2020). Trends in US burden of Clostridioides difficile infection and outcomes. New England Journal of Medicine, 382(14), 1320–1330.

Monaghan, T., Boswell, T., Mahida, Y. R. (2008). Recent advances in Clostridium difficile – associated disease. Gut, 57, 850-860.

Sartelli, M., Di Bella, S., McFarland, L. V., Khanna, S., Furuya-Kanamori, L., Abuzeid, N., ... & Catena, F. (2019). 2019 update of the WSES guidelines for management of Clostridioides (Clostridium) difficile infection in surgical patients. World Journal of Emergency Surgery, 14(1), 1–29.

McDonald, L. C., Gerding, D. N., Johnson, S., Bakken, J. S., Carroll, K. C., Coffin, S. E., ... & Wilcox, M. H. (2018). Clinical practice guidelines for Clostridium difficile infection in adults and children: 2017 update by the Infectious Diseases Society of America (IDSA) and Society for Healthcare Epidemiology of America (SHEA). Clinical infectious diseases, 66(7), e1–e48.

Williams, O. M., Spencer, R. C. (2009). The management of Clostridium difficile infection. Br. Med. Bull., 91, 87–110.

Olivas, A. D., Umanskiy, K., Zuckerbraun, B., Alverdy, J. C. (2010). Avoiding colectomy during surgical management of fulminant clostridium difficile colitis. Surg. Infections, 11, 299–305.

Sholeh, M., Krutova, M., Forouzesh, M., Mironov, S., Sadeghifard, N., Molaeipour, L., ... & Kouhsari, E. (2020). Antimicrobial resistance in Clostridioides (Clostridium) difficile derived from humans: a systematic review and meta-analysis. Antimicrobial Resistance & Infection Control, 9, 1–11.

Instructions for the medical use of the drug DIFICLIR. mozdocs.kiev.ua. Retrieved from https://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=38188 [in Ukrainian].

Tekin, S., İrkören, P., Sucu, S., & Kartal, K. (2022). A Case of Clostridioides difficile Infection of a Pregnant Woman Treated with Colectomy. Infect Dis Clin Microbiol, 4(4), 293–298.

Johnson, S., Lavergne, V., Skinner, A. M., Gonzales-Luna, A. J., Garey, K. W., Kelly, C. P., & Wilcox, M. H. (2021). Clinical practice guideline by the Infectious Diseases Society of America (IDSA) and Society for Healthcare Epidemiology of America (SHEA): 2021 focused update guidelines on management of Clostridioides difficile infection in adults. Clinical Infectious Diseases, 73(5), e1029–e1044.

Vely, A., Khanna, S., Pardi, D., Lessa, F., Mu, Y., Bamberg, W., ... & Viana, C. (2020). Role of surgery in Clostridium difficile infection. Clinics in Colon and Rectal Surgery, 33(02), 087–091.

de Curraize, C., Rousseau, C., Corvec, S., El-Helali, N., Fihman, V., Barbut, F., ... & Le Monnier, A. (2018). Variable spectrum of disease and risk factors of peripartum Clostridium difficile infection: report of 14 cases from French hospitals and literature review. European Journal of Clinical Microbiology & Infectious Diseases, 37, 2293–2299.

Meda, M., Virgincar, N., Gentry, V., Walker, A., Macdonald, N., Hooper, M., ... & Smith, A. (2019). Clostridium difficile infection in pregnant and postpartum women in 2 hospitals and a review of literature. American Journal of Infection Control, 47(1), e7–e14.

Ruiter-Ligeti, J., Vincent, S., Czuzoj-Shulman, N., & Abenhaim, H. A. (2017). Obstetrical Clostridium difficile Infection: A Retrospective Cohort Study [30D]. Obstetrics & Gynecology, 129(5), 49S.

Unger, J. A., Whimbey, E., Gravett, M. G., & Eschenbach, D. A. (2011). The emergence of Clostridium difficile infection among peripartum women: a case-control study of a C. difficile outbreak on an obstetrical service. Infectious Diseases in Obstetrics and Gynecology, 2011.

Riddle, D. J., Dubberke, R. J. (2008). Clostridium difficile infection in solid organ transplant recipients. Curr. Opin. Org. Transpl., 13, 592–600.

O’Donoghue, C., Kyne, L. (2011). Update on Clostridium difficile infection. Curr. Opin. Gastroenterol., 27, 38–47.

Abou Chakra, C. N., Pepin, J., Valiquette, L. (2012). Prediction tools for unfavourable outcomes in clostridium difficile infection: A systematic review. PlosOne, 7, 1–8.