КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ ХРОНІЧНОЇ ЕПШТЕЙНА-БАРР ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2024.1.14288Ключові слова:
Епштейна-Барр вірусна інфекція, діти, дошкільний вік, лімфаденопатіяАнотація
Висвітлено особливості хронічної Епштейна-Барр вірусної інфекції (ЕБВІ) у дітей дошкільного віку та їх інфікованість цитомегаловірусом (ЦМВ) і вірусом герпесу людини 6 типу (ГВЛ 6).
Мета – вивчити особливості клінічних проявів хронічної реактивованої ЕБВІ в дітей дошкільного віку та частоту коінфекції з ЦМВ і ГВЛ 6.
Пацієнти і методи. До основної групи увійшли 40 дітей віком 3-6 років, інфіковані ВЕБ, з частими гострими респіраторними захворюваннями (ГРЗ), рекурентними тонзилітами, з одним або кількома проявами: лімфаденопатією, періодичним підвищенням температури тіла, утрудненням носового дихання, гіпертрофією піднебінних мигдаликів. До контрольної групи увійшли 20 здорових дітей віком 3-6 років, інфікованих ВЕБ. Методом ІФА виявляли anti-VCA IgM та anti-EBNA IgG, IgM та IgG до ЦМВ. ДНК ВЕБ, ЦМВ та ГВЛ 6 виявляли методом ПЛР у крові та ротоглотці.
Результати. При обстеженні дітей реплікацію вірусу в крові виявлено у 25 % випадків. У таких пацієнтів частіше виявляли підвищення температури тіла, збільшення задньошийних і передньошийних лімфовузлів до 2,0-2,5 см, гіпертрофію піднебінних мигдаликів, гіпертрофію носоглоткового мигдалика, гепатомегалію, післявірусний синдром стомлюваності. Значна лімфаденопатія, гіпертрофія носового мигдалика, частота ГРЗ 8-10 на рік корелюють з реплікацією ВЕБ у крові. У дітей основної групи в ротоглоткових зішкрібах у 67,5 % випадках виявлено ДНК ВЕБ, у 15,0 % – ДНК ЦМВ, у 37,5 % – ДНК ГВЛ 6.
Висновки. У дітей з хронічною ЕБВІ виявлено реплікацію вірусу у крові у 25,0 % випадків, на мигдаликах – у 67,5 %. У дітей з вірусемією виявлено субфебрилітет, шийну лімфаденопатію, гіпертрофію піднебінних мигдаликів 2-3-го ступеня та аденоїди 2-3-го ступеня, частота ГРЗ – 8-10 разів на рік, тонзилітів – 4-6 на рік. У дітей без вірусемії лімфаденопатія та гіпертрофія мигдаликів менш значні, нижча частота ГРЗ і тонзилітів. Частота ЕБВІ, асоційованої з ЦМВ, – 90,0 %, а з ГВЛ 6 – 95,9 %.
Посилання
Kerr, J. R. (2019). Epstein-Barr virus (EBV) reactivation and therapeutic inhibitors. J Clin Pathol, 72(10), 651-658.
Fugl, A., & Andersen, C. L. (2019). Epstein-Barr virus and its association with disease-a review of relevance to general practice. BMC family practice, 20, 1-8.
Leong, M. M. L., & Lung, M. L. (2021). The impact of Epstein-Barr virus infection on epigenetic regulation of host cell gene expression in epithelial and lymphocytic malignancies. Frontiers in Oncology, 11, 629780.
Coghill, A. E., & Hildesheim, A. (2014). Epstein-Barr virus antibodies and the risk of associated malignancies: review of the literature. American journal of epidemiology, 180(7), 687-695.
van der Weele, P., van Logchem, E., Wolffs, P., van den Broek, I., Feltkamp, M., de Melker, H., ... & King, A. J. (2016). Correlation between viral load, multiplicity of infection, and persistence of HPV16 and HPV18 infection in a Dutch cohort of young women. Journal of Clinical Virology, 83, 6-11.
Balfour, H. H., Jr., Dunmire, S. K., and Hogquist, K. A. (2015). Infectious mononucleosis. Clin Transl Immunology, 4(2), e33.
Houen, G., Trier, N. H., & Frederiksen, J. L. (2020). Epstein-Barr virus and multiple sclerosis. Frontiers in immunology, 11, 587078.
Dasari, V., Bhatt, K. H., Smith, C., & Khanna, R. (2017). Designing an effective vaccine to prevent Epstein-Barr virus-associated diseases: challenges and opportunities. Expert Review of Vaccines, 16(4), 377-390.
Jansen, M. A., Van Den Heuvel, D., Bouthoorn, S. H., Jaddoe, V. W., Hooijkaas, H., Raat, H., ... & Moll, H. A. (2016). Determinants of ethnic differences in cytomegalovirus, Epstein-Barr virus, and herpes simplex virus type 1 seroprevalence in childhood. The Journal of pediatrics, 170, 126-134.
Gares, V., Panico, L., Castagne, R., Delpierre, C., & Kelly-Irving, M. (2017). The role of the early social environment on Epstein Barr virus infection: a prospective observational design using the Millennium Cohort Study. Epidemiology & Infection, 145(16), 3405-3412.
Rostgaard, K., Balfour Jr, H. H., Jarrett, R., Erikstrup, C., Pedersen, O., Ullum, H., ... & Hjalgrim, H. (2019). Primary Epstein-Barr virus infection with and without infectious mononucleosis. PloS one, 14(12), e0226436.
Fafi-Kremer, S., Morand, P., Brion, J. P., Pavese, P., Baccard, M., Germi, R., ... & Seigneurin, J. M. (2005). Long-term shedding of infectious Epstein-Barr virus after infectious mononucleosis. The Journal of infectious diseases, 191(6), 985-989.
Odumade, O. A., Hogquist, K. A., & Balfour Jr, H. H. (2011). Progress and problems in understanding and managing primary Epstein-Barr virus infections. Clinical microbiology reviews, 24(1), 193-209.
Pagano, J. S., Whitehurst, C. B., & Andrei, G. (2018). Antiviral drugs for EBV. Cancers, 10(6), 197.
Carvalho-Queiroz, C., Johansson, M. A., Persson, J. O., Jörtsö, E., Kjerstadius, T., Nilsson, C., ... & Sverremark-Ekström, E. (2016). Associations between EBV and CMV seropositivity, early exposures, and gut microbiota in a prospective birth cohort: a 10-year follow-up. Frontiers in Pediatrics, 4, 93.
Duerkop, B. A., & Hooper, L. V. (2013). Resident viruses and their interactions with the immune system. Nature immunology, 14(7), 654-659.
Pinninti, S., Hough-Telford, C., Pati, S., & Boppana, S. (2016). Cytomegalovirus and Epstein-Barr virus infections. Pediatrics in review, 37(6), 223-234.
Lachmann, R., Loenenbach, A., Waterboer, T., Brenner, N., Pawlita, M., Michel, A., ... & Wiese-Posselt, M. (2018). Cytomegalovirus (CMV) seroprevalence in the adult population of Germany. PloS one, 13(7), e0200267.
Zerr, D. M., Meier, A. S., Selke, S. S., Frenkel, L. M., Huang, M. L., Wald, A., ... & Corey, L. (2005). A population-based study of primary human herpesvirus 6 infection. New England Journal of Medicine, 352(8), 768-776.
Vyhovska, O. V. (2016). Herpesvirus infections in children: classification, clinical forms, manifestations, social and medical aspects. Dytyachyy likar – Pediatrician, 49(4), 41-51 [in Ukrainian].
Besh, L. V. (2015). Evaluation of the effectiveness of interferon drugs in the treatment of acute respiratory viral infections in children who are often ill. Zdorovya dytyny – Child’s health, 61(2), 32-36 [in Ukrainian].
Chiappini, E., Santamaria, F., Marseglia, G. L., Marchisio, P., Galli, L., Cutrera, R., ... & Villani, A. (2021). Prevention of recurrent respiratory infections: inter-society consensus. Italian journal of pediatrics, 47, 1-17.
Eligio, P., Delia, R., & Valeria, G. (2010). EBV chronic infections. Mediterranean journal of hematology and infectious diseases, 2(1).
Yang, Y., & Gao, F. (2020). Clinical characteristics of primary and reactivated Epstein‐Barr virus infection in children. Journal of medical virology, 92(12), 3709-3716.
FadenH, C. (2016). Поширеність безсимптомних респіраторних вірусних інфекцій у мигдалинах і даденоїдах у дітей та їх вплив на обструкцію дихальних шляхів. IntJPediatrOtorhinolaryngol , 90 , 128-132.
Kourieh, A., Gheit, T., Tommasino, M., Dalstein, V., Clifford, G. M., Lacau St Guily, J., ... & SPLIT Study Group. (2019). Prevalence of human herpesviruses infections in nonmalignant tonsils: The SPLIT study. Journal of Medical Virology, 91(4), 687-697.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наталія Горбаль
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
