ОЦІНЮВАННЯ ПОВНОТИ РЕЄСТРАЦІЇ КЛІЩОВИХ ІНФЕКЦІЙ НА ТЕРНОПІЛЛІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2023.1.13921Ключові слова:
кліщові інфекції, Лайм-бореліоз, статистика захворюваності, прогнозАнотація
Мета дослідження – оцінити повноту статистичного обліку окремих кліщових інфекцій.
Матеріали і методи. Використано результати багаторічного епідеміологічного нагляду за кліщовими інфекційними хворобами в Тернопільській області, що включає дані офіційної статистики, епідеміологічних розслідувань, польових ентомологічних, лабораторних досліджень. Застосовано статистичні методи оцінки та прогнозування.
Результати. Оцінено прояви епідемічного процесу, клінічного перебігу, виявлення Лайм-бореліозу (ЛБ) у Тернопільській області. Проаналізовано показники захворюваності в окремих районах та їх динаміку протягом 2000-2021 рр. Порівняно кількість зареєстрованих випадків з прогнозованими статистичними даними. Проаналізовано співвідношення еритемних (ЕФ) і безеритемних форм (БЕФ) ЛБ, виявлено територіальні відмінності в діагностуванні. Визначена осередковість. Оцінено повноту обліку подій ризику зараження бореліями.
Рівні зареєстрованої захворюваності на ЛБ виявилися нижчими від прогнозованих. Водночас прогнозована кількість недовиявлених хворих на БЕФ ЛБ була вища за число недовиявлених випадків ЕФ.
Висновок. Здійснене оцінювання дає підстави вважати офіційні статистичні показники захворюваності на ЛБ нижчими за реальні. Досі офіційно не реєструються інші та поєднані кліщові інфекції.
Посилання
Bord, S., Dernat, S., Ouillon, L., René-Martellet, M., Vourc’h, G., Lesens, O., ... & Lebert, I. (2022). Tick ecology and Lyme borreliosis prevention: a regional survey of pharmacists’ knowledge in Auvergne-Rhône-Alpes, France. Ticks and Tick-Borne Diseases, 13 (3), 101932. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2022.101932.
Beltrame, A., Rodari, P., Mauroner, L., Zanella, F., Moro, L., Bertoli, G., ... & Silva, R. (2021). Emergence of Lyme borreliosis in the province of Verona, Northern Italy: Five-years of sentinel surveillance. Ticks and Tick-borne Diseases, 12(2), 101628. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2020.101628.
Elhelw, R. A., El-Enbaawy, M. I., & Samir, A. (2014). Lyme borreliosis: A neglected zoonosis in Egypt. Acta tropica, 140, 188-192. https://doi.org/10.1016/j.actatropica.2014.09.005.
Figoni, J., Chirouze, C., Hansmann, Y., Lemogne, C., Hentgen, V., Saunier, A., ... & Tattevin, P. (2019). Lyme borreliosis and other tick-borne diseases. Guidelines from the French Scientific Societies (I): prevention, epidemiology, diagnosis. Médecine et maladies infectieuses, 49(5), 318-334. https://doi.org/10.1016/j.medmal.2019.05.006.
Tilak, R., Karade, S., Yadav, A. K., Singh, P. M. P., Shahbabu, B., Gupte, M. D., ... & Kaushik, S. K. (2022). Lyme Borreliosis, a public health concern in India: Findings of Borrelia burgdorferi serosurvey from two states. Medical Journal Armed Forces India. https://doi.org/10.1016/j.mjafi.2022.09.001.
Moon, S., Gwack, J., Hwang, K. J., Kwon, D., Kim, S., Noh, Y., ... & Youn, S. K. (2013). Autochthonous lyme borreliosis in humans and ticks in Korea. Osong Public Health and Research Perspectives, 4(1), 52-56. https://doi.org/10.1016/j.phrp.2012.12.001.
Naddaf, S. R., Mahmoudi, A., Ghasemi, A., Rohani, M., Mohammadi, A., Ziapour, S. P., ... & Mostafavi, E. (2020). Infection of hard ticks in the Caspian Sea littoral of Iran with Lyme borreliosis and relapsing fever borreliae. Ticks and tick-borne diseases, 11(6), 101500. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2020.101500.
Shulhan, A. M., Zarichna, O. Z., Lozynskyy, I. M., & Semenyshyn, O. B. (2019). Natural foci of Lyme-borreliosis in Lviv region: results of acarological observations and laboratory diagnostics. Studia Biologica, 13(1), 85-94. https://doi.org/10.30970/sbi.1301.586.
Huk, M. T., & Andreychyn, M. A. (2022). Optimization of the treatment of patients with Lyme borreliosis and human granulocytic anaplasmosis. Bulletin of Medical and Biological Research. Ternopil State Medical University. https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12756 [in Ukrainian].
Figoni, J., Chirouze, C., Hansmann, Y., Lemogne, C., Hentgen, V., Saunier, A., ... & Tattevin, P. (2019). Lyme borreliosis and other tick-borne diseases. Guidelines from the French Scientific Societies (I): prevention, epidemiology, diagnosis. Médecine et maladies infectieuses, 49(5), 318-334. https://doi.org/10.1016/j.medmal.2019.04.381.
Cuellar, J., Dub, T., Sane, J., & Hytönen, J. (2020). Seroprevalence of Lyme borreliosis in Finland 50 years ago. Clinical Microbiology and Infection, 26(5), 632-636. https://doi.org/10.1016/j.cmi.2019.10.003.
Stanek, G., Fingerle, V., Hunfeld, K. P., Jaulhac, B., Kaiser, R., Krause, A., ... & Gray, J. (2011). Lyme borreliosis: clinical case definitions for diagnosis and management in Europe. Clinical Microbiology and Infection, 17(1), 69-79. https://doi.org/10.1111/j.1469-0691.2010.03175.x.
Haven, J., Magori, K., & Park, A. W. (2012). Ecological and inhost factors promoting distinct parasite life-history strategies in Lyme borreliosis. Epidemics, 4(3), 152-157. https://doi.org/10.1016/j.epidem.2012.07.001.
Ni, X. B., Jia, N., Jiang, B. G., Sun, T., Zheng, Y. C., Huo, Q. B., ... & Cao, W. C. (2014). Lyme borreliosis caused by diverse genospecies of Borrelia burgdorferi sensu lato in northeastern China. Clinical Microbiology and Infection, 20(8), 808-814. https://doi.org/10.1111/1469-0691.12532.
Smith, R. P., & Boucher, H. W. (Eds.). (2022). Lyme Disease and the Expanded Spectrum of Blacklegged Tick-Borne Infections. Infectious Disease Clinics Of North America, 36(3). https://doi.org/10.1016/s0891-5520(22)00064-2.
Kim, K. T., & Seo, M. G. (2023). Molecular analysis of Rickettsia spp. and related tick-borne pathogens detected in dogs in Korea. Acta Tropica, 243, 106934. https://doi.org/10.1016/b978-0-323-91148-1.00006-x.
Andreychyn, M. A., Korda M. M., Shkilna M. I., Ivakhiv O. L. (2021). Lyme-borreliosis. Ternopil: TNMU, Ukrmedknyha [in Ukrainian].
Miziara, C. S. M. G., Gelmeti Serrano, V. A., & Yoshinari, N. (2018). Passage of Borrelia burgdorferi through diverse Ixodid hard ticks causes distinct diseases: Lyme borreliosis and Baggio-Yoshinari syndrome. Clinics, 73, 394e. https://doi.org/10.6061/clinics/2018/e394.
Stanek, G., Wormser, G. P., Gray, J., & Strle, F. (2012). Lyme borreliosis. The Lancet, 379(9814), 461-473. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(11)60103-7.
British Infection Association. (2011). The epidemiology, prevention, investigation and treatment of Lyme borreliosis in United Kingdom patients: a position statement by the British Infection Association. Journal of Infection, 62(5), 329-338. https://doi.org/10.1016/j.jinf.2011.03.006.
Rudenko, N., Golovchenko, M., Vancova, M., Clark, K., Grubhoffer, L., & Oliver Jr, J. H. (2016). Isolation of live Borrelia burgdorferi sensu lato spirochaetes from patients with undefined disorders and symptoms not typical for Lyme borreliosis. Clinical microbiology and infection, 22(3), 267-e9. https://doi.org/10.1016/j.cmi.2015.11.009.
Strle, F., Stupica, D., Bogovič, P., Visintainer, P., & Wormser, G. P. (2018). Is the risk of early neurologic Lyme borreliosis reduced by preferentially treating patients with erythema migrans with doxycycline? Diagnostic Microbiology and Infectious Disease, 91(2), 156–160. https://doi.org/10.1016/j.diagmicrobio.2018.01.025.
Kortela, E., Kanerva, M. J., Kurkela, S., Oksi, J., Koivisto, M., & Järvinen, A. (2022). Consumption of healthcare services and antibiotics in patients with presumed disseminated Lyme borreliosis before and after evaluation of an infectious disease specialist. Ticks and Tick-borne Diseases, 13(1), 101854. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2021.101854.
Beltrame, A., Rodari, P., Mauroner, L., Zanella, F., Moro, L., Bertoli, G., Da Re, F., Russo, F., Napoletano, G., & Silva, R. (2021). Emergence of Lyme borreliosis in the province of Verona, Northern Italy: Five-years of sentinel surveillance. Ticks and Tick-borne Diseases, 12(2), 101628. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2020.101628.
Zanzani, S. A., Rimoldi, S. G., Manfredi, M., Grande, R., Gazzonis, A. L., Merli, S., Olivieri, E., Giacomet, V., Antinori, S., Cislaghi, G., Bestetti, G., Nan, K., Sala, V., Gismondo, M. R., Atzori, C., & De Faveri, E. (2019). Lyme borreliosis incidence in Lombardy, Italy (2000–2015): Spatiotemporal analysis and environmental risk factors. Ticks and Tick-borne Diseases, 10(6), 101257. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2019.07.001.
Geebelen, L., Van Cauteren, D., Devleesschauwer, B., Moreels, S., Tersago, K., Van Oyen, H., Speybroeck, N., & Lernout, T. (2019). Combining primary care surveillance and a meta-analysis to estimate the incidence of the clinical manifestations of Lyme borreliosis in Belgium, 2015–2017. Ticks and Tick-borne Diseases, 10(3), 598–605. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2018.12.007.
Hinckley, A. F., Connally, N. P., Meek, J. I., Johnson, B. J., Kemperman, M. M., Feldman, K. A., White, J. L., & Mead, P. S. (2014). Lyme Disease Testing by Large Commercial Laboratories in the United States. Clinical Infectious Diseases, 59(5), 676–681. https://doi.org/10.1093/cid/ciu397.
Wijesinghe, S., Walsh, A., Stauffer, J., Hamler, N., Sawh, O. (2023). Intersection of Emerging Infectious Diseases and Substance Use Disorder. Physician Assistant Clinics, 8(3), 593–612. https://doi.org/10.1016/j.cpha.2023.02.009.
Wilking, H., & Stark, K. (2014). Trends in surveillance data of human Lyme borreliosis from six federal states in eastern Germany, 2009–2012. Ticks and Tick-borne Diseases, 5(3), 219–224. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2013.10.010.
Busson, L., Reynders, M., Van den Wijngaert, S., Dahma, H., Decolvenaer, M., Vasseur, L., & Vandenberg, O. (2012). Evaluation of commercial screening tests and blot assays for the diagnosis of Lyme borreliosis. Diagnostic Microbiology and Infectious Disease, 73(3), 246–251. https://doi.org/10.1016/j.diagmicrobio.2012.04.001.
Twizeyimana, E., Pichard, E., Lunel-Fabiani, F., Fanello, S., & De Martino, S. J. (2014). Impact of serodiagnosis on the management of Lyme borreliosis at Angers University Hospital. Médecine et Maladies Infectieuses, 44(9), 429–432. https://doi.org/10.1016/j.medmal.2014.07.011.
Kobayashi, T., & Auwaerter, P. G. (2022). Diagnostic Testing for Lyme Disease. Infectious Disease Clinics of North America, 36(3), 605–620. https://doi.org/10.1016/j.idc.2022.04.001.
Zeman, P., & Benes, C. (2013). Spatial distribution of a population at risk: An important factor for understanding the recent rise in tick-borne diseases (Lyme borreliosis and tick-borne encephalitis in the Czech Republic). Ticks and Tick-borne Diseases, 4(6), 522–530. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2013.07.003.
Strle, F., & Wormser, G. P. (2022). Early Lyme Disease (Erythema Migrans) and Its Mimics (Southern Tick-Associated Rash Illness and Tick-Associated Rash Illness). Infectious Disease Clinics of North America, 36(3), 523–539. https://doi.org/10.1016/j.idc.2022.03.005.
Baarsma, M. E., van de Schoor, F. R., Gauw, S. A., Vrijmoeth, H. D., Ursinus, J., Goudriaan, N., Popa, C. D., ter Hofstede, H. J., Leeflang, M. M., Kremer, K., van den Wijngaard, C. C., Kullberg, B.-J., Joosten, L. A., & Hovius, J. W. (2022). Diagnostic parameters of cellular tests for Lyme borreliosis in Europe (VICTORY study): a case-control study. The Lancet Infectious Diseases, 22(9), 1388–1396. https://doi.org/10.1016/s1473-3099(22)00205-5.
Moon, S., Gwack, J., Hwang, K. J., Kwon, D., Kim, S., Noh, Y., Roh, J., Shin, E., Jeong, K., Seok, W., & Youn, S.-K. (2013). Autochthonous Lyme Borreliosis in Humans and Ticks in Korea. Osong Public Health and Research Perspectives, 4(1), 52–56. https://doi.org/10.1016/j.phrp.2012.12.001.
Bransfield, R., Embers, M., & Dwork, A. (2023). A Fatal Case of Late Stage Lyme Borreliosis and Substance Abuse. Journal of Affective Disorders Reports 12, 100525. https://doi.org/10.1016/j.jadr.2023.100525.
Bord, S., Dernat, S., Ouillon, L., René-Martellet, M., Vourc’h, G., Lesens, O., Forestier, C., & Lebert, I. (2022). Tick ecology and Lyme borreliosis prevention: a regional survey of pharmacists’ knowledge in Auvergne-Rhône-Alpes, France. Ticks and Tick-borne Diseases, 13(3), 101932. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2022.101932.
Itani, O., Haddad, E., Pitron, V., Pichon, F., & Caumes, E. (2021). Focus on patients receiving long-term antimicrobial treatments for lyme borreliosis: No lyme but mostly mental disorders. Infectious Diseases Now, 51(3), 300–303. https://doi.org/10.1016/j.medmal.2020.10.018.
Tilak, R., Karade, S., Yadav, A. K., Singh, P. M. P., Shahbabu, B., Gupte, M. D., Bajaj, S., & Kaushik, S. K. (2022). Lyme Borreliosis, a public health concern in India: Findings of Borrelia burgdorferi serosurvey from two states. Medical Journal Armed Forces India, Available online. https://doi.org/10.1016/j.mjafi.2022.09.001.
Moniuszko-Malinowska, A., Dunaj, J., Andersson, M. O., Czupryna, P., Zajkowska, J., Guziejko, K., Garkowski, A., Grygorczuk, S., Kondrusik, M., & Pancewicz, S. (2020). Assessment of Anaplasma phagocytophilum presence in early Lyme borreliosis manifested by erythema migrans skin lesions. Travel Medicine and Infectious Disease, 36, 101648. https://doi.org/10.1016/j.tmaid.2020.101648.
Panychev, V. O. (2020). Тick infection in Тernopil parks. Infectious diseases, 4, 35–40. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.4.11894.
Panychev, V. O., Andreichyn, M. A., Kravchuk, Yu. A., Dautov, A. H., & Dubrovska, A. M. (2021). Infestation of ticks in forest biotopes of Ternopil region. Infectious diseases, 2, 44–52. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.2.12164.
Zeman, P., & Benes, C. (2013). Spatial distribution of a population at risk: An important factor for understanding the recent rise in tick-borne diseases (Lyme borreliosis and tick-borne encephalitis in the Czech Republic). Ticks and Tick-borne Diseases, 4(6), 522–530. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2013.07.003.
Zinchuk O.M. (2014). Asymptomatic course of Lyme borreliosis in workers of a professional group with a high risk of infection. Infectious diseases, 2, 39–42. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2014.2.4041.
Boletska T.O., Chemych M.D. (2014). Epidemiological situation with Lyme borreliosis in Sumy region. Infectious diseases, 3, 82–87. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2014.3.3935.
Beltrame, A., Rodari, P., Mauroner, L., Zanella, F., Moro, L., Bertoli, G., Da Re, F., Russo, F., Napoletano, G., & Silva, R. (2021). Emergence of Lyme borreliosis in the province of Verona, Northern Italy: Five-years of sentinel surveillance. Ticks and Tick-borne Diseases, 12(2), 101628. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2020.101628.
Pietikäinen, A., Backman, I., Henningsson, A. J., & Hytönen, J. (2022). Clinical performance and analytical accuracy of a C6 peptide-based point-of-care lateral flow immunoassay in Lyme borreliosis serology. Diagnostic Microbiology and Infectious Disease, 103(1), 115657. https://doi.org/10.1016/j.diagmicrobio.2022.115657.
Espinazo, F. C., Machado, J. A. Q., Peral, P. M., & Muñoz, M. C. P. (2022). Borreliosis, enfermedad de Lyme y fiebre recurrente. Medicine – Programa de Formación Médica Continuada Acreditado, 13(54), 3157–3162. https://doi.org/10.1016/j.med.2022.04.002.
Klouwens, M. J., Salverda, M. L. M., Trentelman, J. J., Ersoz, J. I., Wagemakers, A., Gerritzen, M. J. H., van der Ley, P. A., & Hovius, J. W. (2021). Vaccination with meningococcal outer membrane vesicles carrying Borrelia OspA protects against experimental Lyme borreliosis. Vaccine, 39(18), 2561–2567. https://doi.org/10.1016/j.vaccine.2021.03.059.
Jaulhac, B., Saunier, A., Caumes, E., Bouiller, K., Gehanno, J. F., Rabaud, C., Perrot, S., Eldin, C., de Broucker, T., Roblot, F., Toubiana, J., Sellal, F., Vuillemet, F., Sordet, C., Fantin, B., Lina, G., Sobas, C., Gocko, X., Figoni, J., … Tattevin, P. (2019). Lyme borreliosis and other tick-borne diseases. Guidelines from the French scientific societies (II). Biological diagnosis, treatment, persistent symptoms after documented or suspected Lyme borreliosis. Médecine et Maladies Infectieuses, 49(5), 335–346. https://doi.org/10.1016/j.medmal.2019.05.001.
Kortela, E., Kanerva, M., Kurkela, S., Oksi, J., & Järvinen, A. (2021). Suspicion of Lyme borreliosis in patients referred to an infectious diseases clinic: what did the patients really have? Clinical Microbiology and Infection, 27(7), 1022–1028. https://doi.org/10.1016/j.cmi.2020.09.022.
Geebelen, L., Van Cauteren, D., Devleesschauwer, B., Moreels, S., Tersago, K., Van Oyen, H., Speybroeck, N., & Lernout, T. (2019). Combining primary care surveillance and a meta-analysis to estimate the incidence of the clinical manifestations of Lyme borreliosis in Belgium, 2015–2017. Ticks and Tick-borne Diseases, 10(3), 598–605. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2018.12.007.
Haddad, E., & Caumes, E. (2019). Experience of three French centers in the management of more than 1,000 patients consulting for presumed Lyme Borreliosis. Médecine et Maladies Infectieuses, 49(6), 481–482. https://doi.org/10.1016/j.medmal.2019.03.006.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 I. S. Kovbasyuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
