ФАРМАКОТЕРАПІЯ ВНУТРІШНЬОУТРОБНИХ ПАТОЛОГІЙ ПЛОДА
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.3.13486Ключові слова:
внутрішньоутробні інфекції плода, фармакотерапія плода, амніон, математичні моделіАнотація
Розглянуто основні проблеми фармакотерапії внутрішньоутробних патологій плода. Здійснено активний пошук шляхів вирішення проблеми, зробивши її реально науковими, а не емпіричними, та доступною для практичної клінічної медицини. Дослідження показали, що найбільш перспективним способом фармакотерапії плода є введення фармакологічних препаратів у навколоплідні води. Створено математичні моделі, засновані на безпосередній доставці фармакологічних препаратів плоду з урахуванням його гестаційного віку, маси, фізіологічних особливостей та обсягу навколоплідних вод під час вагітності, що розвивається, які дозволяють розраховувати: початкову дозу препарату для введення в амніотичну рідину, а також динаміку перорального поглинання плодом цього засобу. Розроблено теоретичну базу, яка дозволяє вже сьогодні зробити цей метод фармакотерапії плода універсальним і дати йому можливість для практичної реалізації на широкому спектрі патологій плода. Найбільш перспективним напрямом застосування цього методу сьогодні є фармакотерапія внутрішньоутробних інфекцій плода.
Посилання
Bondarenko, A. M., Kopcha, V. S. (2010). Modern diagnosis and etiotropic treatment of toxoplasmosis in pregnant women: Guidelines. Kyiv [in Ukrainian].
Kimberlin, D. F., Weller, S., Whitley, R. J., Andrews, W. W., Hauth, J. C., Lakeman, F., & Miller, G. (1998). Pharmacokinetics of oral valacyclovir and acyclovir in late pregnancy. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 179 (4), 846-851.
Leung, D. T., Henning, P. A., Wagner, E. C., Blasig, A., Wald, A., Sacks, S. L., ... & Money, D. M. (2009). Inadequacy of plasma acyclovir levels at delivery in patients with genital herpes receiving oral acyclovir suppressive therapy in late pregnancy. Journal of obstetrics and Gynaecology Canada, 31 (12), 1137-1143.
Sagar, R., Almeida-Porada, G., Blakemore, K., Chan, J. K., Choolani, M., Götherström, C., ... & David, A. L. (2020). Fetal and maternal safety considerations for in utero therapy clinical trials: iFeTiS Consensus Statement. Molecular Therapy, 28 (11), 2316-2319.
Machado, C. M., Castro, J. M., Campos, R. A., & Oliveira, M. J. (2019). Graves’ disease complicated by fetal goitrous hypothyroidism treated with intra-amniotic administration of levothyroxine. BMJ Case Reports CP, 12 (8), e230457.
Afanasiev, Yu. I., Yurina, N. A., Kotovsky, E. F. (2012). Histology, embryology, cytology: textbook. Moscow: GEOTAR-Media [in Russian].
Sadler, T. V. (2001). Medical embryology according to Langman. Lviv: «Nautilus».
Ailamazyan, E. K., Kulakov, V. I., Radzinsky, V. E., Savelyeva, G. M. (2009). Obstetrics. National leadership. Moscow: GEOTAR-Media [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).