СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ВИДОВИЙ СПЕКТР ЗБУДНИКІВ «КЛАСИЧНИХ» ІНФЕКЦІЙНИХ БАКТЕРІЙНИХ ХВОРОБ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2023.1.13470

Ключові слова:

інфекції, патоген, систематика, збудник

Анотація

Представлено сучасні погляди на «класичні» інфекційні хвороби на прикладі дифтерії, кашлюка, бешихи та псевдомембранозного коліту, спричиненого Clostridium difficile. Розглядаються таксономічні аспекти та роль молекулярно-генетичних методів у дослідженні факторів патогенності бактерій.

Проаналізовано дані останніх років, на підставі яких до збудників інфекційних хвороб людини включають нові види бактерій. Так, розглядається розширення кола збудників кашлюкоподібних захворювань, зокрема значення Bordetella holmensii в розвитку хвороби. Останніми роками переглядається структура виду Corynebacterium diphtheriae, сформувалась думка про «комплекс видів збудників дифтерії». Проілюстровано приклади протилежної ситуації, коли застосування молекулярних методів дало змогу звузити коло імовірних збудників для інфекцій із схожими клінічними картинами. Відповідно до результатів досліджень останніх років, роль інших видів, крім Streptococcus pyogenes, у виникненні бешихи видається дискусійною. Для псевдомембранозного коліту основним етіологічним агентом визначено Clostridium difficile.

Біографії авторів

О. П. Корнійчук, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

д. мед. н., професорка, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, зав. кафедри мікробіології

О. Б. Надрага, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

д. мед. н.,  професор, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, професор кафедри дитячих інфекційних хвороб

О. І. Мотика, НДІ гігієни і епідеміології ЛНМУ імені Данила Галицького

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, НДІ епідеміології та гігієни, зав. лабораторії вакцинокерованих та інших бактерійних інфекцій

Посилання

Land, M., Hauser, L., Jun, S. R., Nookaew, I., Leuze, M. R., Ahn, T. H., ... & Ussery, D. W. (2015). Insights from 20 years of bacterial genome sequencing. Functional & integrative genomics, 15, 141-161. https://link.springer.com›arti DOI: https://doi.org/10.1007/s10142-015-0433-4

World Health Organization. Immunization, Vaccines and Biologicals: Diptheria. [Internet]: http://www.who.int/immunization/monitoring_surveillance/burden/diphtheria/en/ (Accessed on February 22, 2016)

European Centre for Disease Prevention and Control. Surveillance systems overview, downloadable spreadsheet. Stockholm: ECDC; 2019 [cited 11 March 2020]. [Internet]: https://www.ecdc.europa.eu/en/publications-data/surveillance-systems-overview-2018

Ministry of Health of Ukraine.Order No. 905 dated 12/28/2015 “On approval of criteria for determining cases of infectious and parasitic diseases subject to registration” with changes. Editorial office dated 09/28/2021 [in Ukrainian]

Ministry of Health of Ukraine. Order of the Ministry of Health “On approval of the Procedure for conducting epidemiological surveillance of diphtheria” 03.07.2020 No. 1510 Registered with the Ministry of Justice of Ukraine on October 15, 2020 under No. 1011/35294 [in Ukrainian]

Barroso, L. F., Pegram, P. S., & Kaplan, S. L. (2018). Epidemiology and pathophysiology of diphtheria. UpToDate. Available at: http://www. uptodate. com/contents/epidemiologyand-pathophysiology-of-diphtheria.

Tyler Jr, R., Rincon, L., Weigand, M. R., Xiaoli, L., Acosta, A. M., Kurien, D., ... & Prot, E. Y. (2022). Toxigenic Corynebacterium diphtheriae Infection in Cat, Texas, USA. Emerging Infectious Diseases, 28 (8), 1686. https://www.ncbi.nlm.nih.gov › doi: 10.3201/eid2808.220018PabMed DOI: https://doi.org/10.3201/eid2808.220018

Gower, C. M., Scobie, A., Fry, N. K., Litt, D. J., Cameron, J. C., Chand, M. A., ... & Amirthalingam, G. (2020). The changing epidemiology of diphtheria in the United Kingdom, 2009 to 2017. Eurosurveillance, 25 (11), 1900462. DOI: https://doi.org/10.2807/1560-7917.ES.2020.25.11.1900462

Jakovljev, A., Steinbakk, M., Mengshoel, A. T., Sagvik, E., Brügger-Synnes, P., Sakshaug, T., ... & Bergh, K. (2014). Imported toxigenic cutaneous diphtheria in a young male returning from Mozambique to Norway, March 2014. Eurosurveillance, 19(24), 20835. DOI: https://doi.org/10.2807/1560-7917.ES2014.19.24.20835

Wagner, K. S., White, J. M., Lucenko, I., Mercer, D., Crowcroft, N. S., Neal, S., ... & Diphtheria Surveillance Network. (2012). Diphtheria in the postepidemic period, Europe, 2000–2009. Emerging Infectious Diseases, 18 (2), 217. https://stacks.cdc.gov DOI: https://doi.org/10.3201/eid1802.110987

Dazas, M., Badell, E., Carmi-Leroy, A., Criscuolo, A., & Brisse, S. (2018). Taxonomic status of Corynebacterium diphtheriae biovar Belfanti and proposal of Corynebacterium belfantii sp. nov. International Journal of Systematic and Evolutionary Microbiology, 68(12), 3826-3831. http://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov> doi:10,1099/ijsem.0.003069 DOI: https://doi.org/10.1099/ijsem.0.003069

Badell, E., Hennart, M., Rodrigues, C., Passet, V., Dazas, M., Panunzi, L., ... & Brisse, S. (2020). Corynebacterium rouxii sp. nov., a novel member of the diphtheriae species complex. Research in Microbiology, 171 (3-4), 122-127. https://lpsn.dsmz.de //doi: 10.1016/j.resmic.2020.02.003. DOI: https://doi.org/10.1016/j.resmic.2020.02.003

Guglielmini, J., Hennart, M., Badell, E., Toubiana, J., Criscuolo, A., & Brisse, S. (2021). Genomic epidemiology and strain taxonomy of Corynebacterium diphtheriae. Journal of Clinical Microbiology, 59 (12), e01581-21. https://www.biorxiv.org › 202... https://www.biorxiv.org › DOI: https://doi.org/10.1128/JCM.01581-21

Prygiel, M., Polak, M., Mosiej, E., Wdowiak, K., Formińska, K., & Zasada, A. A. (2022). New Corynebacterium Species with the Potential to Produce Diphtheria Toxin. Pathogens, 11 (11), 1264. DOI: https://doi.org/10.3390/pathogens11111264

Möller, J., Busch, A., Berens, C., Hotzel, H., & Burkovski, A. (2021). Newly isolated animal pathogen Corynebacterium silvaticum is cytotoxic to human epithelial cells. International Journal of Molecular Sciences, 22 (7), 3549. DOI: 10.3390/ijms22073549. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms22073549

Turyanytsya, S.M., Pikina, I.Yu. (2020). Clinical and epidemiological features of diphtheria outbreak among foreign students of Uzhhorod National University. Ukrainian Medical Journal, 5(2), 139 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.139.190521

Ott, L. (2018). Adhesion properties of toxigenic corynebacteria. AIMS Microbiology, 4 (1), 85. doi: 10.3934/microbiol.2018.1.85/.https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov DOI: https://doi.org/10.3934/microbiol.2018.1.85

Parveen, S., Bishai, W. R., & Murphy, J. R. (2019). Corynebacterium diphtheriae: diphtheria toxin, the tox Operon, and its regulation by Fe2+ activation of apo-DtxR. Microbiology Spectrum, 7 (4), 7-4. DOI: https://doi.org/10.1128/microbiolspec.GPP3-0063-2019

Sharma, N. C., Efstratiou, A., Mokrousov, I., Mutreja, A., Das, B., & Ramamurthy, T. (2019). Diphtheria (Primer). Nature Reviews: Disease Primers, 5 (1). https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov DOI: https://doi.org/10.1038/s41572-019-0131-y

Wagner, K. S., White, J. M., Crowcroft, N. S., De Martin, S., Mann, G., & Efstratiou, A. (2010). Diphtheria in the United Kingdom, 1986–2008: the increasing role of Corynebacterium ulcerans. Epidemiology & Infection, 138 (11), 1519-1530. DOI: https://doi.org/10.1017/S0950268810001895

Simpson-Lourêdo, L., Silva, C. M., Hacker, E., Souza, N. F., Santana, M. M., Antunes, C. A., ... & Mattos-Guaraldi, A. L. (2019). Detection and virulence potential of a phospholipase D-negative Corynebacterium ulcerans from a concurrent diphtheria and infectious mononucleosis case. Antonie Van Leeuwenhoek, 112, 1055-1065. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov › DOI: 10.1007/s10482-019-01240-4. DOI: https://doi.org/10.1007/s10482-019-01240-4

Andreychyn, M. A. (2017). Dangerous dynamics of infectious diseases in Ukraine. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 2, 4-8 [in Ukrainian]

What are the most common infectious diseases in the world? (2020). https://www.radiosvoboda.org [in Ukrainian]

Mir-Cros, A., Codina, G., Martín-Gómez, M. T., Fàbrega, A., Martínez, X., Jané, M., ... & González-López, J. J. (2017). Emergence of Bordetella holmesii as a causative agent of whooping cough, Barcelona, Spain. Emerging Infectious Diseases, 23 (11), 1856. doi:10.3201/eid2311.170960 DOI: https://doi.org/10.3201/eid2311.170960

Gu, W., Wang, K., Zhang, X., Hao, C., Lu, Y., Wu, M., ... & Wang, Y. (2020). Pathogen analysis of pertussis-like syndrome in children. BMC Infectious Diseases, 20, 1-8. http://bmcinfectdis.biomedcentral.com. DOI: https://doi.org/10.1186/s12879-020-05074-8

Lotfi, M. N., Nikbin, V. S., Nasiri, O., Badmasti, F., & Shahcheraghi, F. (2017). Molecular detection of Bordetella holmesii in two infants with pertussis-like syndrome: the first report from Iran. Iranian Journal of Microbiology, 9 (4), 219.

Rotterdam, N.L. (2004). Emerging respiratory virus infections. Clinical Microbiology and Infection, 10 (3), 1.

Ilyina, N.I., Chemych, M.D., Zakhlyebayeva, V.V., Kapustyan. N.O. (2014). Clinical and epidemiological features of modern erysipelas. Infektsiyni khvoroby – Infectious Diseases, 4, 39-42 [in Ukrainian].

Inghammar, M., Rasmussen, M., & Linder, A. (2014). Recurrent erysipelas-risk factors and clinical presentation. BMC infectious diseases, 14(1), 1-6. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2334-14-270

Linares-García, L., Cárdenas-Barragán, M. E., Hernández-Ceballos, W., Pérez-Solano, C. S., Morales-Guzmán, A. S., Miller, D. S., & Schmulson, M. (2022). Bacterial and fungal gut dysbiosis and Clostridium difficile in COVID-19: A review. Journal of Clinical Gastroenterology, 56 (4), 285. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov › doi:10.1097/MCG.0000000000001669. DOI: https://doi.org/10.1097/MCG.0000000000001669

Tumak, I. (2010). Diarrhea and pseudomembranous colitis caused by Clostridium difficile. Medytsyna svitu – Medicine of the World, ХХVIII, 6. http://msvitu.com>article-2 [in Ukrainian]

Kostyuk, O. A., Panychev, V. O., Dementyeva, L. Ya., Radkovska, I. Yu., Pavelyeva, M. M., Dementyev, Yu. H., … Ilnytska, U. V. (2018). The use of the molecular genetic method for the detection and differentiation of DNA and RNA of the causative agents of acute intestinal infections of viral and bacterial etiology. Infectious diseases of our time: etiology, epidemiology, diagnosis, treatment, prevention, biological safety. Materials of the scientific and practical conference with international participation, dedicated to the annual “Reading” in memory of Academician L.V. Gromashevsky and dedicated to the 25th anniversary of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine. Kyiv [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-29

Як цитувати

Корнійчук, О. П., Надрага, О. Б., & Мотика, О. І. (2023). СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ВИДОВИЙ СПЕКТР ЗБУДНИКІВ «КЛАСИЧНИХ» ІНФЕКЦІЙНИХ БАКТЕРІЙНИХ ХВОРОБ. Інфекційні хвороби, (1), 66–72. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2023.1.13470

Номер

Розділ

Огляди та лекції