ОСОБЛИВОСТІ НАЙГОСТРІШОГО СЕПСИСУ ТА СЕПТИЧНОГО ШОКУ

Автор(и)

  • В. С. Копча Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, https://orcid.org/0000-0001-9499-3733
  • Н. Г. Шпікула КЗ ТОР Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр «Мати і дитина»,
  • С. В. Кадубець Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького https://orcid.org/0000-0002-6494-5594

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.1.13024

Ключові слова:

sepsis, infectious-toxic shock, suggestions, diagnosis

Анотація

Розглянуто проблему найгострішого грампозитивного і грамнегативного сепсису як нозологічно самостійної інфекційної хвороби з урахуванням його імунозалежного патогенезу, симптоматики, діагностики і лікування. Описані клінічна картина та діагностика септичного інфекційно-токсичного шоку, а також невідкладні заходи при цьому стані.

Наведено типовий випадок найгострішого сепсису. Діагноз встановлено передусім на підставі клінічних даних. Так, дуже характерний розвиток інфекційно-токсичного шоку в перші години недуги. Сугіляції на дистальних відділах кінцівок – характерні прояви злоякісності розвитку хвороби. Допоміжну роль мали анамнестичні, лабораторні та інструментальні методи. Попри відсутність бактеріологічного встановлення етіології сепсису, діагноз не викликає сумнівів.

Біографії авторів

В. С. Копча, Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського,

д. мед. н., професор кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними і венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського

 

Н. Г. Шпікула, КЗ ТОР Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр «Мати і дитина»,

акушер-гінеколог КЗ ТОР Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр «Мати і дитина»

С. В. Кадубець, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

студентка 6 курсу медичного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

Посилання

Rebenok, Zh.A. (2007). Sepsis: modern problems. Minsk: Chetyre chetverti [in Russian].

Kopcha, V.S. (2018). Sepsis – syndrome or infectious disease? Evolution of dilem. Infektsiyni khvoroby – Infectious Diseases, 4 (94), 33-43 [in Ukrainian].

Kochanek, M., Schalk, E., von Bergwelt-Baildon, M., Beutel, G., Buchheidt, D., Hentrich, M., ... & Böll, B. (2019). Management of sepsis in neutropenic cancer patients: 2018 guidelines from the Infectious Diseases Working Party (AGIHO) and Intensive Care Working Party (iCHOP) of the German Society of Hematology and Medical Oncology (DGHO). Annals of Hematology, 98 (5), 1051-1069.

Seymour, C.W., & Rosengart, M.R. (2015). Septic shock: advances in diagnosis and treatment. Jama, 314 (7), 708-717.

Alexander, J.W., Solomkin, J.S., & Edwards, M.J. (2011). Updated recommendations for control of surgical site infections. Annals of Surgery, 253 (6), 1082-1093.

Schnell, D., Azoulay, E., Benoit, D., Clouzeau, B., Demaret, P., Ducassou, S., ... & Darmon, M. (2016). Management of neutropenic patients in the intensive care unit (NEWBORNS EXCLUDED) recommendations from an expert panel from the French Intensive Care Society (SRLF) with the French Group for Pediatric Intensive Care Emergencies (GFRUP), the French Society of Anesthesia and Intensive Care (SFAR), the French Society of Hematology (SFH), the French Society for Hospital Hygiene (SF2H), and the French Infectious Diseases Society (SPILF). Annals of Intensive Care, 6 (1), 1-15.

Petrilli, C., Pilie, P., Saint, S., Kaul, D., & Odden, A. (2015). Bigger than his bite.

Glumcher, F. S. (2004). Septic shock: new concepts of pathogenesis and treatment. Mystetstvo likuvannia – Art of Treatment, 8, 4-8 [in Russian].

Rebenok, Zh.O. (2008). Sepsis: Recognition and treatment. Infektsiyni khvoroby – Infectious Diseases, 3, 53-59 [in Ukrainian].

Rebenok, Zh.O. (2010). Modern resuscitation: opportunities for improvement. Infektsiyni khvoroby – Infectious Diseases, 2, 85-88 [in Ukrainian].

Andreychyn, M.A., Kopcha, V.S., Kramariov, S.O., Moskaliuk, V.D., Andreychyn, Yu.M., Nezhoda, I.I., … Nikolov, V.V. (2019). Atlas of infectious diseases. Third edition, corrected and supplemented. Lviv: Mahnoliya [in Ukrainian].

Dukakis, K., & Tye, L. (2007). Shock. Penguin.

Russell, J.A., Rush, B., & Boyd, J. (2018). Pathophysiology of septic shock. Critical Care Clinics, 34 (1), 43-61.

Bochorishvili, V.G. (1998). Sepsisology with the basics of infectious pathology. Tbilisi: Metsniyereba [in Russian].

Leeies, M., Gershengorn, H.B., Charbonney, E., Kumar, A., Fergusson, D., Turgeon, A.F., ... & Zarychanski, R. (2021). Intravenous immune globulin in septic shock: a Canadian national survey of critical care medicine and infectious disease specialist physicians. Canadian Journal of Anesthesia/Journal Canadien D’anesthésie, 68 (6), 782-790.

Venkatesh, B., Finfer, S., Cohen, J., Rajbhandari, D., Arabi, Y., Bellomo, R., ... & Myburgh, J. (2018). Adjunctive glucocorticoid therapy in patients with septic shock. New England Journal of Medicine, 378 (9), 797-808.

Brown, G., Frankl, D., & Phang, T. (1996). Continuous infusion of methylene blue for septic shock. Postgraduate Medical Journal, 72 (852), 612-614.

Putzu, A., Schorer, R., Lopez-Delgado, J. C., Cassina, T., & Landoni, G. (2019). Blood purification and mortality in sepsis and septic shock: a systematic review and meta-analysis of randomized trials. Anesthesiology, 131 (3), 580-593.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-11

Як цитувати

Копча, В. С., Шпікула, Н. Г., & Кадубець, С. В. (2022). ОСОБЛИВОСТІ НАЙГОСТРІШОГО СЕПСИСУ ТА СЕПТИЧНОГО ШОКУ. Інфекційні хвороби, (1), 79–88. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.1.13024

Номер

Розділ

Огляди та лекції