ПРОГНОЗУВАННЯ МОДИФІКАЦІЇ ПРИРОДНИХ КОМАРИНИХ ОСЕРЕДКІВ ОСОБЛИВО НЕБЕЗПЕЧНИХ ІНФЕКЦІЙ В УКРАЇНІ ПІД ВПЛИВОМ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.12444Ключові слова:
особливо небезпечні інфекції, природні осередки, клімат, прогнозуванняАнотація
Початок нового тисячоріччя ознаменувався суттєвим зростання рівнів біологічних небезпек і загроз, незважаючи на прогрес і нові досягнення у боротьбі з інфекційними хворобами. Зміна кліматичних умов з тенденцією до збільшення середньобагаторічних температур зумовила перерозподіл і структурні зміни в ареалах поширення біологічних видів тварин, птахів, рептилій та багатьох інших компонентів, які формують паразитарні системи зооантропонозів. Просторові зміни ензоотичних територій з переформатуванням суперареалів зумовили зростання ризиків ураження населення збудниками особливо небезпечних природно-осередкових інфекцій та інвазій.
З урахуванням існуючих тенденцій змін низки епідеміологічно значимих абіотичних і біотичних чинників, проаналізовано наявні та потенційні загрози для України внаслідок змін клімату й обумовлених цим просторових змін природних осередків, їх тривалості функціонування, появи нових збудників. Прогнозується поява нових патогенів і формування активних автохтонних природних і змішаних осередків комариних трансмісивних інфекцій, переважно дифузного типу. Є висока ймовірність укорінення на території держави нових збудників або високовірулентних генетичних варіантів ендемічних патогенів. Потенційну небезпеку становлять збудники гарячок Чикунгун’я, денге, Зіка, Західного Нілу (нові генотипи), а також малярії.
Територіями ризику поширення гарячок денге, Чикунгун’я, а також малярії будуть АР Крим, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська, Чернівецька і Закарпатська області. Гарячка Західного Нілу розширить ареал з охопленням північних територій у зоні Полісся, а також є реальна загроза заміни цього збудника у західному регіоні на високовірулентний нейроінвазивний генотип внаслідок поширення останнього з території Румунії. Група комариних інфекцій стане домінуючою серед трансмісивних природно-осередкових інфекцій з переважанням полігостальних осередків.
Посилання
Vynohrad, I.A. (1983). Arboviruses in the Ukrainian SSR and their medico-biological significance. Extended abstract of D Med Sci dissertation (Medical Sciences). Lviv National Medical University, Lviv [in Russian].
Vasylyshyn, Z.P. (2008). Laboratory diagnostic of tick-borne encephalitis and Ixodes tick-borne borreliosis among the population of endemic areas. Candidate’s thesis. O.O. Bohomolets National Medical University, Kyiv [in Ukrainian].
Kozak, L.P. (2008). Modern aspects of virological diagnosis of hemorrhagic fever with renal syndrome. Candidate’s thesis. O.O. Bohomolets National Medical University, Kyiv [in Ukrainian].
Yurchenko, O.O. (2013). Transmissible viral infections of the North-Western Black Sea coas. Candidate’s thesis. O.O. Bohomolets National Medical University, Kyiv [in Ukrainian].
Komarenko, N.S. (2014). Microorganisms in biocoenotic structures of natural foci of tick-borne transmissible zooanthroponoses. Candidate’s thesis. Institute of Biology Cell, Lviv [in Ukrainian].
Shul, U.A. (2017). Epidemiological features of West Nile fever and optimization of the system of epidemiological surveillance in endemic areas. Candidate’s thesis. SI “L.V. Hromashevskyi Institute of Epidemiology and Infectious Diseases National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kyiv [in Ukrainian].
Evstafyev, I.L. (2001). Tick-borne encephalitis in Crimea (results of a 20-year study). Medycynskaya parazitologiya i parazitarnye bolezni – Medical Parasitology and Parasitic Diseases, 2, 53-57 [in Russian].
Lvov, D.K., & Ilyichev, V.D. (1979). Bird migration and transfer of infectious agents (ecological and geographic connections of birds with infectious agents). Moscow [in Russian].
Serebriakov, V.V. (2002). Ecological regularities of birds migration of fauna in Ukraine in time and space. Candidate’s thesis. Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv [in Ukrainian].
Kim, E.-H., Kim, Y., Kim, S.M., Yu, K.M., Casel, M.A., Jang, S., Choi, Y.K. (2021). Pathogenic assessment of avian influenza viruses in migratory birds. Emerg. Microbes Infect., 10 (1), 565-577. Retrieved from: DOI: 10.1080/22221751.2021.1899769.
Vynohrad, N.O., Yurchenko, O.O., & Dubina, D.O. (2013). Arboviral infections of the North-Western Black Sea coast. Infectsiini khvoroby – Infectious Diseases, 3, 5-9 [in Ukrainian].
Fouque, F., & Reeder, J. C. (2019). Impact of past and on-going changes on climate and weather on vector-borne diseases transmission: a look at the evidence. Infectious Diseases of Poverty, 8 (1), 1-9.
Paz, S. (2021). Climate change impacts on vector-borne diseases in Europe: Risks, predictions and actions. The Lancet Regional Health Europe, 1. Retrieved from: doi:https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2020.100017.
Grist. The 16 scariest maps from the E.U.’s massive new climate change report. Retrieved from: https://grist.org/climate-energy/the-16-scariest-maps-from-the-e-u-s-massive-new-climate-change-report/
Gibb, R., Franklinos, L., Redding, D. W., & Jones, K. E. (2020). Ecosystem perspectives are needed to manage zoonotic risks in a changing climate. BMJ (Clinical Research ed.), 371, m3389. Retrieved from: https://doi.org/10.1136/bmj.m3389.
Bartlow, A.W., Manore, C., Xu, C., Kaufeld, K. A., Del Valle, S., Ziemann, A., Fairchild, G. and Fair, J.M. (2019). Forecasting zoonotic infectious disease response to climate change: mosquito vectors and a changing environment. Veterinary Sciences, 6 (2), 40. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/vetsci6020040.
Aguirre, A.A. (2017). Changing patterns of emerging zoonotic diseases in wildlife, domestic animals, and humans linked to biodiversity loss and globalization. ILAR Journal, 58 (3), 315-318. Retrieved from: https://doi.org/10.1093/ilar/ilx035.
Bellone, R., & Failloux, A.B. (2020). The role of temperature in shaping mosquito-borne viruses transmission. Front. Microbiol., 11. Retrieved from: https://doi.org/10.3389/fmicb.2020.584846
Andriamifidy, R.F., Tjaden, N.B., Beierkuhnlein, C., & Thomas, S.M. (2019). Do we know how mosquito disease vectors will respond to climate change? Emerg. Top Life Sci., 3 (2), 115-132. Retrieved from: doi: 10.1042/ETLS20180125. PMID: 33523151.
Chala, B., Hamde, F. (2021). Emerging and re-emerging vector-borne infectious diseases and the challenges for control: A Review. Frontiers in Public Health, 9. Retrieved from: https://doi.org/10.3389/fpubh.2021.715759.
European Centre for Disease Prevention and Control (2007). Mission Report Chikungunya in Italy. Joint ECDC / WHO visit for a European risk assessment, 17-21 September, 2007. Retrieved from: https://www.ecdc.europa.eu/sites/default/files/media/en/publications/Publications/ 0709_MIR_Chikungunya_in_Italy.pdfChikungunya inItaly).
Gjenero-Margan, I., Aleraj, B., Krajcar, D., Lesnikar, V., Klobučar, A., Pem-Novosel, I. … Mlinarić-Galinović, G. (2011). Autochthonous dengue fever in Croatia, August-September 2010. Euro Surveill, 16(9):19805. PMID: 21392489.
Schmidt-Chanasit, J., Haditsch, M., Schöneberg, I., Günther, S., Stark, K., Frank, C. (2010). Dengue virus infection in a traveller returning from Croatia to Germany. Euro Surveill., 15 (40), 19677. Retrieved from: https://doi.org/10.2807/ese.15.40.19677-en.
Giron, S., Franke, F., Decoppet, A., Cadiou, B., Travaglini, T., Thirion, L. … Leparc-Goffart, I. (2019). Vector-borne transmission of Zika virus in Europe, southern France, August 2019. Euro Surveill., 24(45), 1900655. Retrieved from: https://doi.org/10.2807/1560-7917.ES.2019.24.45.1900655.
Boualam, M.A., Pradines, B., Drancourt, M., & Barbieri, R. (2021). Malaria in Europe: A Historical Perspective. Frontiers in Mmedicine, 8, 691095. Retrieved from: https://doi.org/10.3389/fmed.2021.691095.
Jacob, D., Kotova, L., Teichmann, C., Sobolowski, S.P., Vautard, R., Donnelly, C., … van Vliet, M.T.H. (2018), Climate impacts in Europe under +1.5°C global warming. Earth’s Future, 6: 264-285. Retrieved from: https://doi.org/10.1002/2017EF000710
Climate change in Ukraine and the world: causes, consequences and solutions to counter. Ecodia. Retrieved from: https://ecoaction.org.ua/zmina-klimatu-ua-ta-svit.html
Teixeira, M.G., & Rodrigues, L.C. (2018). Zika, Chikungunya and dengue: the causes and threats of new and re-emerging arboviral diseases. BMJ Glob Health., 3 (1), 000530. Retrieved from: doi:10.1136/bmjgh-2017-000530.
Liu, Z., Zhou, T., Lai, Z., Zhang, Z., Jia, Z., Zhou, G., … Chen, X. G. (2017). Competence of Aedes aegypti, Ae. albopictus, and Culex quinquefasciatus Mosquitoes as Zika Virus Vectors, China. Emerging Infectious Diseases, 23 (7), 1085-1091. Retrieved from: https://doi.org/10.3201/eid2307.161528.
Tjaden, N.B., Suk, J.E., Fischer, D., Beierkuhnlein, C., & Semenza, J. (2017). Modelling the effects of global climate change on Chikungunya transmission in the 21st century. Sci. Rep., 7, 3813. Retrieved from: https://doi.org/10.1038/s41598-017-03566-3.
Bouzid, M., Colón-González, F.J., Lung, T., Lake, I.R., & Hunter, P.R. (2014). Climate change and the emergence of vector-borne diseases in Europe: case study of dengue fever. BMC Public Health,14, 781. Retrieved from: doi: 10.1186/1471-2458-14-781.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
