КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАРАЗИТАРНОЇ ІНВАЗІЇ BLASTOCYSTIS SPP.

Автор(и)

  • V. R. Shahinian ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»
  • I. V. Filchakov ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»
  • O. P. Danko ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»
  • H. V. Sopil ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»
  • O. P. Diachenko ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.3.11556

Ключові слова:

епідеміологія, клінічні особливості, інвазія Blastocystis spp

Анотація

Мета роботи – узагальнити сучасні погляди на епідеміологічні та клінічні особливості паразитарної інвазії Blastocystis spp.

Проведено аналіз сучасних уявлень і даних власних досліджень про поширеність і роль Blastocystis spp. у патології травного каналу, зокрема синдрому подразненого кишечнику (СПК). Висвітлюється стан вивчення механізмів впливу мікробіоти кишечнику на патогенез СПК та участі в цьому бластоцистної інвазії. Розглянуте питання про поширеність Blastocystis spр. в осіб з імунодефіцитними станами. Ґрунтуючись на даних літератури та власних досліджень, вказується на низьку поширеність Blastocystis spр. у ВІЛ-позитивних пацієнтів. Суттєві відмінності у частоті виявлення різних кишкових найпростіших у ВІЛ-позитивних пацієнтів може підтверджувати вищу патогенність Cryptosporidium spp порівняно з Blastocystis spр. Враховуючи неоднозначність літературних даних про патогенний потенціал паразита, бластноцистна інвазія була розглянута з позицій паразитарної системи як біологічної основи епідемічного процесу. Узагальнення існуючих епідеміологічних і клінічних даних дало змогу припустити, що подальші еволюційні зміни біологічних властивостей Blastocystis spр. відбуватимуться у напрямку зниження вірулентності паразита, що сприятиме тривалій персистенції збудника в організмі хазяїна.

Висновок. Отримані на теперішній час дані можуть свідчити про несуттєве епідеміологічне значення бластоцистної інвазії на тлі значної поширеності паразита у людській популяції. Відсутність єдиної думки про клінічне значенні Blastocystis spр. у формуванні та розвитку хронічної патології травного каналу підтверджує необхідність поглибленого вивчення тонких механізмів взаємодії паразита і хазяїна з урахуванням інтенсивності інвазії, стану мікробіоти кишечнику та імунної резистентності організму.

Біографії авторів

V. R. Shahinian, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»

д. мед. н., ст. н. с. зав.відділом діагностики інфекційних та паразитарних хвороб ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Грома­шевського НАМН України»

I. V. Filchakov, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»

к. мед. н., ст. н. с., провідний науковий співробітник відділу діагностики інфекційних та паразитарних хвороб ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»

O. P. Danko, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»

к. мед. н., старший науковий співробітник відділу діагностики інфекційних та паразитарних хвороб ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»

H. V. Sopil, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»

науковий співробітник відділу діагностики інфекційних та паразитарних хвороб ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»

O. P. Diachenko, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»

молодший науковий співробітник відділу діагностики інфекційних та паразитарних хвороб ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»

Посилання

Parija, S.C. & Jeremiah, S. (2013). Blastocystis: Taxonomy, biology and virulence. Trop. Parasitol. 3 (1), 17-25.

Yoshikawa, H., Wu, Z., & Pandey, K. (2009). Molecular characterization of Blastocystis isolates from children and rhesus monkeys in Kathmandu, Nepal. Vet. Parasitol., 160., 295-300.

Noe¨l, C., Dufernez, F., & Gerbod, D. (2005). Molecular phylogenies of Blastocystis isolates from different hosts: implications for genetic diversity, identification of species and zoonosis. J. Clin. Microbiol. 43, 348-355.

Cifre, S., Gozalbo, M., & Ortiz, V. (2018). Blastocystis subtypes and their association with Irritable Bowel Syndrome. Med. Hypotheses, 116, 4-9.

Stensvold, C.R. & Clark, C.G. (2016). Current status of Blastocystis: a personal view. Parasitology International, 65 (6), 763-771.

Alfellani, M.A., Stensvold, C.R., & Vidal-Lapiedra, A. (2013). Variable geographic distribution of Blastocystis subtypes and its potential implications. Acta Trop., 16, 11-18.

Stensvold, C.R. (2013). Blastocystis: genetic diversity and molecular methods for diagnosis and epidemiology. Trop. Parasitol., 3, 26-34.

Shahinian, V.R., Kharchenko, N.V., & Danko, O.P. (2020). Blastocystis spp.: The role in human somatic patology. Modern Gastroenterology, 114 (4), 5-10 [in Ukrainian].

Wawrzyniak, I., Poirier, P., & Viscogliosi, E. (2013). Blastocystis, an unrecognized parasite:an overview of pathogenesis and diagnosis. Ther. Adv. Infect. Dis. 1, 167-178.

Alfellani, M.A., Stensvold, C.R., & Vidal-Lapiedra, A. (2013). Variable geographic distribution of Blastocystis subtypes and its potential implications. Acta Trop., 126, 11-18. Retrieved from: //http: dx.doi.org/10.1016/j.actatropica.2012.12.011.

Rostami, A., Riahi, S.M., & Haghighi, A. (2017). The role of Blastocystis sp. and Dientamoeba fragilis in irritable bowel syndrome: a systematic review and. Parasitol. Res., 116 (9), 2361-2371.

Dominguez-Marquez, M., & Guna, R. (2009). High prevalence of subtype 4 among isolates of Blastocystis hominis from symptomatic patients of a health district of Valencia (Spain). Parasitol. Res. 105, 949-955.

Forsell, J., Granlund, M., & Stensvold, C. (2012). Subtype analysis of Blastocystis isolates in Swedish patients. Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis., 31, 1689-1696.

Shafiei, Z., Esfandiari, F., & Sarkari, B. (2020). Parasitic infections in irritable bowel syndrome patients: Evidence to propose a possible link, based on a case-control study in the South of Iran. BMC Res. Notes,13 (1), 264-270.

Krogsgaard, L.R., Engsbro, A.L., & Stensvold, C.R. (2015). The prevalence of intestinal parasites is not greater among individuals with irritable bowel syndrome: a population-based case-control study. Clin. Gastroenterol. Hepatol., 13 (3), 507-513. DOI: 10.1016/j.cgh.2014.07.06.

Ayman, A., Badry, E.L., & Wegdan, M. (2018). Blastocystis subtypes isolated from irritable bowel syndrome patients and co-infection with Helicobacter pylori. Parasitol. Res., 117 (1), 127-137.

Vasquez-Rios, G., Machicado, J.D., & Gamero, M.T. (2015). Evaluating the role of intestinal parasites in the high rates of irritable bowel syndrome in South America: a pilot study. Folia Parasitologica, 62. //http: 065 doi: 10.14411/fp.2015.065.

Belmonte, L., Beutheu-Youmba, S., & Bertiaux-Vandaele, N. (2012). Role of toll like receptors in irritable bowel syndrome: differential mucosal immune activation according to the disease subtype. PLoS One, 7 (8), 42777.

Macfarlane, S., Woodmansey, E. & Macfarlane, G. (2005). Colonization of mucin by human intestinal bacteria and establishment of biofilm communities in a two-stage continuous culture system. Appl. Environ. Microbiol., 71, 7483-7492.

Buhner, S., Li, Q., & Vignali, S. (2009). Activation of human enteric neurons by supernatants of colonic biopsy specimens from patients with irritable bowel syndrome. Gastroenterology, 13, 1425-1434.

Lukeš, J., Kuchta, R., & Scholz, T. (2014). (Self-) infections with parasites: re-interpretations for the present. Trends Parasitol., 30, 377-385.

Roberts, T., Stark, D., Harkness, J., & Ellis, J. (2014). Update on the pathogenic potential and treatment options for Blastocystis sp. Gut Pathogens., 6 (17). Retrieved from: http://www.gutpathogens.com/content/6/1/17.

Nourrisson, C., Scanzi, J., & Pereira, B. (2014). Blastocystis is associated with decrease of fecal microbiota protective bacteria: comparative analysis between patients with irritable bowel syndrome and control subjects. PLoS One. 3. 9 (11):e111868. DOI: 10.1371/journal.pone.0111868. eCollection 2014.

Mirza, H., & Tan, K.S. (2009). Blastocystis exhibits inter- and intra-subtype variation in cysteine protease activity. Parasitol. Res., 104, 335-361.

Potaturkina-Nesterova, N.I., Il’ina, N.A., & Bugero, N.V. (2016). Characteristics of factors of protozoa blastocystis hominis persistence. Bull. Exp. Biol. Med., 161 (6), 804-805.

Audebert, C., Even, G., & Cian, A. (2016). Colonization with the enteric protozoa Blastocystis is associated with increased diversity of human gut bacterial microbiota. Sci. Rep., 5 (6), 252-255.

Nourrisson, C., Scanzi, J., & Pereira, B. (2014). Blastocystis is associated with decrease of fecal microbiota protective bacteria: Comparative analysis between patients with irritable bowel syndrome and control subjects. PLoS ONE, 9 (11), e111868. Retrieved from: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0111868.

Kain, K.C., Noble, M.A., & Freeman, H.J. (1987). Epidemiology and clinical features associated with Blastocystis hominis infection. Diagnostic Microbiology and Infectious Disease, 8 (4), 235-244.

Yason, J.A., Liang, Y.R., & Png, Ch.W. (2019). Interactions between a pathogenic Blastocystis subtype and gut microbiota: in vitro and in vivo studies. Microbiome, 7 (30). Retrieved from: https://doi.org/10.1186/s40168-019-0644-3.

Matijašić, M., Meštrović, T., & Paljetak, H.C. (2020). Gut microbiota beyond bacteria-mycobiome, virome, archaeome, and eukaryotic parasites in IBD. Int. J. Mol. Sci., 11, 21 (8), 2668. DOI: 10.3390/ijms21082668.

Di Cristanziano, V., Santoro, M., & D´Alfonso, R. (2019). Lower prevalence of Blastocystis sp. infections in HIV positive compared to HIV negative adults in Ghana. PLOS ONE. Retrieved from: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0221968.

Painter, J.E., Gargano, J.W., & Yoder, J.S. (2016). Evolving epidemiology of reported cryptosporidiosis cases in the United States, 1995-2012. Epidemiol. Infect., 144 (8), 1792-1802.

Nourrisson, C., Scanzi, J., & Pereira, B. (2014). Blastocystis is associated with decrease of fecal microbiota protective bacteria: comparative analysis between patients with irritable bowel syndrome and control subjects. PLoS One, 9-11.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-04

Як цитувати

Shahinian, V. R., Filchakov, I. V., Danko, O. P., Sopil, H. V., & Diachenko, O. P. (2020). КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАРАЗИТАРНОЇ ІНВАЗІЇ BLASTOCYSTIS SPP. Інфекційні хвороби, (3), 84–90. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.3.11556

Номер

№ 3 (2020)

Розділ

Огляди та лекції

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).