ВПЛИВ СТРЕПТОКОКА СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ НОСОРОТОГЛОТКИ НА ЦИТОКІНОВУ ВІДПОВІДЬ ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ІНФЕКЦІЙНИЙ МОНОНУКЛЕОЗ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10633Ключові слова:
Діти, інфекційний мононуклеоз, клініка, стрептокок, імунітетАнотація
Мета дослідження – встановити значення наявності стрептокока на слизовій оболонці носо- та ротоглотки в реакції інтерлейкінів крові дітей, хворих на інфекційний мононуклеоз (ІМ).
Пацієнти і методи. Під спостереженням перебувало 60 дітей у віці 3-7 років, хворих на ІМ, які лікувалися в обласній дитячій інфекційній клінічній лікарні м. Харкова. Діагноз ІМ підтверджували на основі позитивних результатів пошуку маркерів захворювання методами ІФА та ПЛР. У 30 дітей (перша група) при бактеріологічному дослідженні слизової оболонки носо- та ротоглотки виділено Streptococcus pyogenes в концентраціях 10-5 і вище. Друга група (30 дітей) – на слизовій оболонці носо- і ротоглотки стрептокок не був виявлений. Імунний статус хворих оцінювався за показниками рівнів інтерлейкінів 1β, 4, фактора некрозу пухлин (ФНП). Вміст інтерлейкінів у крові хворих визначали в гострий період (1-2-а доба захворювання) і в період ранньої реконвалесценції (7-10-а доба).
Результати досліджень і висновки. Аналіз результатів обстеження встановив, що наявність у хворих стрептокока на слизовій оболонці носо- і ротоглотки в гострому періоді інфекційного мононуклеозу призводить до яскравішої реакції прозапальних інтерлейкінів їх крові і гальмування відповіді протизапального інтерлейкіну-4 (Р<0,05). Надалі відбувається повільне зниження рівнів інтерлейкіну 1, ФНП-α і гальмування наростання вмісту ІЛ-4.
Посилання
Dunmire, S.K., Hogquist, K.A., & Balfour, H.H. (2015). Infectious mononucleosis. Curr. Top Microbiol. Immunol., 390 (Pt 1), 211-240. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-22822-8_9
Langer-Gould, A., Wu, J., Lucas, R., Smith, J., Gonzales, E., & Amezcua, L. (2017). Epstein-Barr virus, cytomegalovirus, and multiple sclerosis susceptibility: A multiethnic study. Neurology, 89 (13), 1330-1337. DOI: https://doi.org/10.1212/WNL.0000000000004412
Ali, A.S., Al-Shraim, M., Al-Hakami, A.M., & Jones, I.M. (2015). Epstein-Barr virus: Clinical and epidemiological revisits and genetic basis of oncogenesis. Open Virol. J., 9, 7-28. DOI: https://doi.org/10.2174/1874357901509010007
Cunha, B.A., Petelin, A., & George, S. (2013). Fever of unknown origin (FUO) in an elderly adult due to Epstein-Barr virus (EBV) presenting as «typhoidal mononucleosis», mimicking a lymphoma. Heart Lung, 42 (1), 79-81. DOI: https://doi.org/10.1016/j.hrtlng.2012.06.004
Abbott, R.J., Quinn, L.L., Leese, A.M., Scholes, H.M., Pachnio. A., & Rickinson, A.B. (2013). CD8+ T cell responses to lytic EBV infection: late antigen specificities as subdominant components of the total response. J. Immunol., 191, 5398-5409. doi: 10.4049/jimmunol.1301629. DOI: https://doi.org/10.4049/jimmunol.1301629
Bobruk, S.V. (2017). The degree of indicators level violation of local immunity in children with infectious mononucleosis. Journal of Education, Health and Sport, 3, 576-585.
Azzi, T., Lunemann, A., Murer, A., Ueda, S., Beziat, V., Malmberg, K.J. … Nadal, D. (2014). Role for early-differentiated natural killer cells in infectious mononucleosis. Blood, 124, 2533-2543. doi: 10.1182/blood-2014-01-553024. DOI: https://doi.org/10.1182/blood-2014-01-553024
Balfour, H.H.Jr., Odumade, O.A., Schmeling, D.O., Mullan, B.D., Ed, J.A., Knight, J.A. … Hogquist, K.A. (2013). Behavioral, virologic, and immunologic factors associated with acquisition and severity of primary Epstein-Barr virus infection in university students. J. Infect. Dis., 207, 80-88. doi: 10.1093/infdis/jis646. DOI: https://doi.org/10.1093/infdis/jis646
Chijioke, O., Muller, A., Feederle, R., Barros, M.H., Krieg, C., Emmel, V. … Munz, C. (2013). Human natural killer cells prevent infectious mononucleosis features by targeting lytic Epstein-Barr virus infection. Cell Rep., 5, 1489-1498. doi: 10.1016/j.celrep.2013.11.041. DOI: https://doi.org/10.1016/j.celrep.2013.11.041
Engelmann, I., Nasser, H., Belmiloudi, S., Le Guern, R., Dewilde, A., Valle, L., Hober, D. (2013). Clinically severe Epstein-Barr virus encephalitis with mild cerebrospinal fluid abnormalities in an immunocompetent adolescent: a case report. Diagn. Microbiol. Infect. Dis., 76(2):232-4.
Rickinson, A.B., & Fox, C.P. (2013). Epstein-Barr virus and infectious mononucleosis: what students can teach us. J. Infect. Dis., 207 (1), 6-8. DOI: https://doi.org/10.1093/infdis/jis647
Rostgaard, K., Wohlfahrt, J., Hjalgrim, H. (2014). A genetic basis for infectious mononucleosis: evidence from a family study of hospitalized cases in Denmark. Clin. Infect. Dis., 58(12):1684-9. [Medline].
Tso, K.K., Yip, K.Y., Mak, C.K., Chung, G.T., Lee, S.D., Cheung, S.T. … Lo, K.W. Complete genomic sequence of Epstein-Barr virus in nasopharyngeal carcinoma cell line C666-1. Infect. Agent. Cancer., 8 (1), 29. doi: 10.1186/1750-9378-8-29. DOI: https://doi.org/10.1186/1750-9378-8-29
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).