ОКИСЛЮВАЛЬНИЙ СТРЕС ЯК ОДИН З ВАЖЛИВІШИХ ЧИННИКІВ ГОСТРОГО УРАЖЕННЯ ЕНДОТЕЛІЮ

Автор(и)

  • Ye. V. Nikitin Одеський національний медичний університет
  • O. I. Vereshchahinа Одеський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10322

Ключові слова:

грип А, вільнорадикальне окислення, антиоксидантний захист, комплексне лікування грипу А

Анотація

Метою роботи було дослідження динаміки вмісту циркулюючих ендотеліальних клітин у периферичній крові та визначення ролі процесів вільнорадикального окислення в пошкодженні ендотеліоцитів. На основі проведеного дослідження вдосконалити лікування хворих на грип А.

На підставі обстеження 158 пацієнтів віком від 18 до 45 років, хворих на грип А, з яких у 32 осіб ступінь тяжкості був легким, у 62 – середнім та у 64 хворих – тяжким, було встановлено взаємозв’язок між зростанням рівня циркулюючих ендотеліальних клітин і активністю процесів вільнорадикального окислення, показано ефективність комплексного лікування. На підставі проведених досліджень установлено, що в патогенезі грипу суттєву роль відіграє надмірне підвищення активності процесів перекисного окислення ліпідів зі зниженням рівня антиоксидантного захисту. Була встановлена пряма залежність між підвищеннями концентрації малонового діальдегіду, дієнових кон’югат і кетодієнів у крові хворих на грип з тяжким ступенем. При дослідженні циркулюючих ендотеліальних клітин також було виявлено збільшення їх загальної кількості залежно від ступеня тяжкості захворювання. Посилене відшарування ендотеліоцитів від базальної мембрани у групах дослідження є доказом поєднаної дії токсинів грипу та цитотоксичних продуктів вільнорадикального окислення. З метою зниження токсичного впливу продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) при грипі 32 хворим із середнім ступенем тяжкості до базисної терапії додавали 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат, механізм дії якого зумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Проведені дослідження дозволили дійти наступних висновків: дисбаланс у системі ПОЛ/АОЗ призводить до пригнічення та виснаження антиоксидантної системи, пошкодження ендотеліоцитів з подальшим розвитком дисфункції ендотелію; підвищення загальної кількості циркулюючих ендотеліальних клітин у крові розвивається у відповідь на оксидативний стрес; комплексний підхід до лікування грипу з призначенням препаратів з антирадикальним механізмом дії сприятливо впливає на перебіг захворювання та зменшує ураження ендотелію судин.

Біографії авторів

Ye. V. Nikitin, Одеський національний медичний університет

д. мед. н., засл. діяч наук і техн. України, професор кафедри інфекційних хвороб, Одеський національний медичний університет

O. I. Vereshchahinа, Одеський національний медичний університет

аспірант кафедри інфекційних хвороб, Одеський національний медичний університет

Посилання

Dziublyk, I.V., Shyrobokov, VP., & Klymniuk, S.I. (2008). Virusy hrypu liudyny ta hryp: Suchasnyi pohliad na etiopatohenez [Human influenza and influenza viruses: A modern look at etiopathogenesis]. Infektsiini khvoroby – Infectional Diseases, 2009, 4, 82-95 [in Ukrainian].

Balakumar, P. (2008). Pharmacological Interventions to Prevent Vascular Endothelial Dysfunction: Future Directions. J. Health Sci., 54 (1), 1-16. DOI: https://doi.org/10.1248/jhs.54.1

Zharinova, V.Yu. (2015). Endotelialnaya disfunktsiya kak multidistsiplinarnaya problema [Endothelial dysfunction as a multidisciplinary problem]. Krovoobih ta hemostaz – Blood Circulation and Hemostasis, 1-2, 9-15 [in Russian].

Malyarchikov, A.V., & Shapovalov, K.G. (2013). Sostoyanie mikrotsirkulyatsii u bolnykh s tyazhelym techeniyem grippa A/N1N1 [The state of microcirculation in patients with severe influenza A/H1N1]. Vrach-aspirant – The Doctor-graduate Student, 1 (56), 161-167 [in Russian].

Melnikova, Yu.S., & Makarova, T.P. (2015). Endotelialnaya disfunktsiya kak tsentralnoe zveno patogeneza khronicheskikh bolezney [Endothelial dysfunction as a central component of the pathogenesis of chronic diseases]. Kazanskiy meditsinskiy zhurnal – Kazan Medical Journal, 96 (4), 659-664 [in Russian].

Gorbunov, V.V., Lukyanov, S.A., Govorin, A.V., Romanova, E.N., Gergesova, E.E., & Gorbunova T.V. (2011). Povrezhdeniye endoteliya u bolnykh pnevmoniey vo vremya pandemii grippa A(H1N1) i vozmozhnost ego korrektsii [Damage to the endothelium in patients with pneumonia during the pandemic of influenza A (H1N1) and the possibility of its correction]. Zabaykalskiy meditsinskiy vestnik – Transbaikal Medical Gazett, 2, 104-111 [in Russian].

Armstrong, S.M., Darwish, I., & Lee, W.L. (2013). Endothelial activation and dysfunction in the pathogenesis of influenza A virus infection. Virulence, 4 (6), 537-542. doi: 10.4161/viru.25779. DOI: https://doi.org/10.4161/viru.25779

Hladovec, J. (1978). Circulating endothelial cells as a sign of vessel wall lesions. Physiol. Bohemoslov,, 27 (2), 140-144.

Orehovich, V.N. (1977). Sovremennye metody v biokhimii [Modern methods in biochemistry]. Moscow: Meditsina [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-29

Як цитувати

Nikitin, Y. V., & Vereshchahinа O. I. (2019). ОКИСЛЮВАЛЬНИЙ СТРЕС ЯК ОДИН З ВАЖЛИВІШИХ ЧИННИКІВ ГОСТРОГО УРАЖЕННЯ ЕНДОТЕЛІЮ . Інфекційні хвороби, (2), 22–28. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10322

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження