МЕНІНГОКОКОВА ІНФЕКЦІЯ З ІНФЕКЩЙНО-ТОКСИЧНИМ ШОКОМ: ПЕНЩИЛІН ЧИ ЛЕВОМЩЕТИН?

Автор(и)

  • Ж.О. Ребенок Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2004.2.1607

Анотація

Хоча менінгококова інфекція (МІ) повинна бути віднесена до керованих інфекцій, за рівнем захворюваності вона зберігає досить високу актуальність як через антигенну недостатність вакцин (тільки проти серогруп А - Росія, В - Куба, А і С - Франція, А, С, V, W135N - США, тоді як серогруп Neisseria meningitidis не менше 12 (А, В, С, X, Y, Z, 29Е, 135W, Н, І, К, L), не рахуючи поліаглютинабельних і неаглютинабельних сероварів), так і недоліки в організації вакцинації (рівня щепленості). Генералізовані й летальні форми МІ, особливо у дітей перших 3 років життя, здатні викликати не тільки «епідемічні», але й «спорадичні» серовари менінгокока, тобто ті, проти яких вакцини не виробляються, отже, навіть при суворій календарній вакцинації невідкладна етіотропна терапія МІ актуальності не втрачає. Але саме в питанні вживання антибіотиків при найбільш небезпечній формі МІ - менінгококцемії з інфекційно-токсичним шоком (МІ-ІТШ) - найгострішому менінгококовому сепсисі [1] - досі немає повної ясності.

Біографія автора

Ж.О. Ребенок, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-11-11

Як цитувати

Ребенок, Ж. (2013). МЕНІНГОКОКОВА ІНФЕКЦІЯ З ІНФЕКЩЙНО-ТОКСИЧНИМ ШОКОМ: ПЕНЩИЛІН ЧИ ЛЕВОМЩЕТИН?. Інфекційні хвороби, (2). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2004.2.1607

Номер

№ 2 (2004)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).