Вплив коморбідності на результати хірургічного лікування хворих із первинними та інцизійними вентральними грижами

V. I. Piatnochka

doi:10.11603/2414-4533.2018.1.8859

Автор(и)

V. I. Piatnochka ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України”

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2018.1.8859

Ключові слова:

коморбідність, індекс Чарльстона, вентральна грижа, післяопераційна вентральна грижа, ускладнення.

Анотація

Мета роботи: дослідити вплив коморбідності на результати хірургічного лікування хворих на первинну та інцизійну вентральну грижу з метою попередження та зменшення кількості ускладнень у ранньому післяопераційному періоді, покращення результатів лікування та попередження розвитку рецидиву.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати дослідження та хірургічного лікування 653 хворих із первинними та інцизійними вентральними грижами. Для оцінювання ступеня коморбідності у обстежуваних пацієнтів використовували індекс Чарльсона (Charlson Index) та кумулятивну шкалу рейтингу захворювань (Cumulative Illness Rating Scale (CIRS)). Бали нараховували залежно від інформації, отриманої під час обстеження пацієнта, а також з витягів з медичних карт стаціонарного хворого та амбулаторних карт. Усім пацієнтам з індексом коморбідності більше 4-х проводили функціональні проби після вправлення грижі та тугого бандажування. 18 (2,8 %) хворим, у яких під час проведення діагностичних проб фракція викиду лівого шлуночка зменшувалась більш як на 10 % від нижньої межі допустимих величин, або ж значення коефіцієнта Вальсави становило 1,3, відмовлено від проведення планового операційного втручання. Проведено порівняльний аналіз результатів виконаних операційних втручань залежно від типу грижі, ступеня коморбідності та способу виконаного операційного втручання.

Результати досліджень та їх обговорення. Середній індекс Чарльсона у обстежуваних склав 4,7. 18 (2,8 %) пацієнтам з високим ризиком кардіальної смерті та виникненням ряду ускладнень в ранньому післяопераційному періоді відмовлено від проведення планового операційного втручання і направлено на госпіталізацію в профільні стаціонари. Проведений аналіз частоти післяопераційних ускладнень у оперованих 635 (97,24 %) хворих показав, що найменшою вона є в групі пацієнтів з індексом коморбідності < 2 (3,27 %). При індексі коморбідності 2–3, який спостерігався у 172 (27,08 %) хворих, у 7 (4,06 %) виник ряд післяопераційних ускладнень: абдомінальний компартмент синдром у 2 (1,16 %), післяопераційна пневмонія у 1 (0,58 %). В той же час лише у 1 (0,58 %) з групи хворих, яким проведено безнатяжну герніопластику, розвинулось нагноєння післяопераційної рани. Серед 240 (37,79 %) оперованих з індексом коморбідності 3-4 та закриття грижового дефекту з натягом частка післяопераційних ускладнень склала 10 (4,16 %) та була достовірно вищою, ніж у пацієнтів, оперованих із пластикою без натягу 3 (1,28 %) відповідно. У хворих із виконаною герніопластикою без натягу та індексом коморбідності 5–6 відсоток ускладнень 5 (11,36 %) був вп’ятеро нижчим, ніж у пацієнтів, яким проведено натяжну герніопластику 25 (56,81 %) відповідно. У більшості хворих з індексом коморбідності > 6 спостерігали виникнення декількох післяопераційних ускладнень одночасно. За отриманими результатами проведених досліджень слід відмітити найвищу частоту ускладнень з боку серцево-судинної системи – 7 (1,10 %), виникнення абдомінального компартмент-синдрому – 13 (2,04 %), післяопераційної пневмонії – 11 (1,73 %) та рецидивів гриж – 26 (4,09 %) в групі пацієнтів, оперованих натяжними методами герніопластики з індексом коморбідності від 4 до 6 і більше.

Біографія автора

V. I. Piatnochka, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України”

Посилання

Sazhin, V.P., Yurishchev, V.A., Klimov, D.Ye. & Naumov, I.A. (2005). Abdominoplastika u bolnykh s bolshimi posleoperatsionnymi ventralnymi gryzhami i ozhireniyem [Abdominoplasty in patients with large postoperative ventral hernias and obesity]. Neotlozhnaya i spetsializirovannaya khirurgicheskaya pomoshch: pervyy kongress moskovskikh khirurgov: tez. dokl. – Urgent and Specialized Surgical Care: The First Congress of Moscow Surgeons : thesis. Moscow [in Russian].

Belyalov, F.I. (2011). Lecheniye vnutrennikh bolezney v usloviyakh komorbidnosti [Treatment of internal diseases in conditions of comorbidity]. Irkutsk: RIO IGIUVa [in Russian].

Vatamaniuk, V.F. (2012). Uskladnennia aloplastyky hryzh zhyvota, likuvannia ta profilaktyka [Complication of aloplasty of abdominal hernia, treatment and prophylaxis]. Extended abstract of Candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].

Dziubanovskyi, I.Ya. & Piatnochka, V.I. (2009). Ranovi uskladnennia pislia alohernioplastyky pisliaoperatsiinoi hryzhi cherevnoi stinky [Early complications after the allergic-plastic surgery of the postoperative hernia of the abdominal wall]. Klinichna khirurhiia – Clinical Surgery, 11-12, 33-34 [in Ukrainian].

Feleshtynskyi, Ya.P., Vatamaniuk, V.F., Svyrydovskyi, S.A. & Dubenets, V.O. (2009). Eksplantatsiia sitok pry uskladnenniakh alohernioplastyky, pokazannia ta profilaktyka [Netting scaling in cases of complications of aloronyoplasty, indications and prophylaxis]. Lvivskyi medychnyi chasopys – Lviv Medical Journal, XV, 2, 61-64 [in Ukrainian].

Lazebnik, L.B., Podlesniy, V.I. & Ribalka, Ya.V. (2009). Zdorovye, bolezn i promezhutochnyye sostoyaniya [Health, disease and intermediate states]. Gerontologiya – Gerontology,1, 3-9 [in Russian].

Lysenko, R.B. (2014). Povtorni operatyvni vtruchannia pislia aloplastyky cherevnoi stinky [Repeated surgical interventions after alloplasty of the abdominal wall]. Khirurhiia Ukrainy – Clinical Surgery, 3 (51), 46 [in Ukrainian].

Lupaltsov, V.I., Yahniuk, A.I., Dekhtiaruk, I.A. & Voroshchuk, R.S. (2010). Profilaktyka ranovykh hniinykh uskladnen pisliaoperatsiinykh hryzh cherevnoi stinky [Prevention of wound purulent complications of postoperative hernia of the abdominal wall]. Klinichna khirurhiia – Clinical Surgery, 1, 58 [in Ukrainian].

Feleshtinskiy, Ya.P., Piotrovich, S.I. & Dubinets, V.A. (2005). Profilaktika ranevykh oslozhneniy pri gernioplastike bolshikh i ogromnykh posleoperatsionnykh ventralnykh gryzh s ispolzovaniyem drenazhnoy sistemy UNOVAC [Prevention of wound complications in hernioplasty of large and huge postoperative ventral hernias with the use of the drainage system UNOVAC]. Annaly khirurhii – Annals of Surgery, 4, 63-65 [in Russian].

Braithwaite, R.S., Concato, J. & Chang, C.C. (2007). A Framework for tailoring clinical guidelines to comorbidity at the point of care. Arch. Intern. Med., 167 (21), 2361-2365.

Charlson, M.E., Pompei, P. & Ales, K.L. (1987). A new method of classifying prognostic comorbidity in longitudinal studies: development and validation. J. Chron. Dis., 40 (5), 373-383.

Csaky, G., Bezsilla, J., Botos, A. & Sikorszki, L. (2000). Early results of various reconstructions of abdominal incisional hernias with Prolene mesh. Magy Seb., 53, 5, 199-203.

Hudon, C. (2005). Cumulative Illness Rating Scale was a reliable and valid index in a family practice context. J. Clin. Epidemiol., 58, 603-608.

Helgstrand, F., Rosenberg, J., Kehlet, H., Strandfelt, P. & Bisgaard, T. (2012). Reoperation versus clinical recurrence rate after ventral hernia repair. Ann. Surg., 256, 955-958.

Robbins, S., Angell, M. & Kumar, V. (1981). Basic Pathology. Philadelphia.

Kaafarani, H., Hur, K., Hirter, A., Kim, L.T., Thomas, A., Berger, D.H. … Kamal, M.F. Itani (2009). Seroma in ventral incisional herniorrhaphy : incidence, predictors and outcome. Am. J. Surg., 198, 639-644.

Silberstein, S.D., Lipton, R.B. & Goadsby, P.J. (Eds.) (1998). Headache in clinical practice. ISIS: Medical Media.