Уніфікований підхід до лікування хворих із проникаючими колото-різаними пораненнями черевної порожнини
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2017.1.7066Ключові слова:
селективне неопераційне ведення, ножові поранення, черевна порожнина, лапароскопія.Анотація
За період з 2010 до 2015 р., за даними МОЗ України, загальний показник смертності в Україні перебуває на рівні 14,5–16,3 ‰. При цьому, в 6 % всіх випадків смерті причиною були травми. Відкрита проникаюча травма живота залишається однією з основних причин летальних випадків. Втім, ножові поранення зустрічаються майже в три рази частіше, ніж вогнепальні [3]. В останні роки в світі переглянули підходи до ведення хворих із проникаючими пораненнями, схилившись у бік вибіркового застосування операційного і неопераційного методів лікування [2].
Значного поширення набув метод селективного неопераційного лікування хворих з проникаючими пораненнями черевної порожнини [4, 10, 14]. Суть даного методу полягає в тому, що, застосовуючи сучасні діагностичні методи, а також клінічний моніторинг стану хворого, в певних випадках можна обійтися без застосування лапаротомії. Дана методика дозволяє в 55 % випадків ножових поранень вести хворих, не вдаючись до операційного втручання, скоротити кількість непотрібних лапаротомій до 9–19 %, зменшити тривалість перебування хворих у стаціонарі до 3,9 дня порівняно з 6 при лапаротомії, а також знизити матеріальні витрати на лікування пацієнтів.
При відборі хворих для неопераційного ведення краще орієнтуватися на дані загальноклінічних досліджень (загальна чутливість і специфічність серійного клінічного обстеження черевної порожнини становить 87,3 і 93,5 % відповідно) [10]. Доброю допомогою є дані комп’ютерної томографії, однак чутливість і специфічність даного методу коливається у різних авторів від 60 до 90 % [4, 9, 11, 13]. Діагностична цінність ультразвукового дослідження в перші години після отриманої травми становить всього 46 % [12], а оглядової рентгенографії – 2,6 % [7]. Застосування лапароскопії в діагностиці і лікуванні колото-різаних поранень черевної стінки є пріоритетним методом у разі стабільної гемодинаміки у хворих [8].
Посилання
Borisov, A.E., Kubachev K.G. & Kukushkin A.V. (2012). Vozmozhnosti endovideokhirurgii pri torakoabdominalnykh raneniyakh [The possibilities of endovideosurgery in thoracoabdominal wounds]. Endoskopicheskaya khirurgia. – Endoscopic Surgery, 3, 5-9 [in Russian].
Pankratov, A.A., Hatkov, I.E., & Izrailov, R.E. (2015). Vozmozhnost konservativnogo vedenia zakrytoi i otkrytoi travmy pecheni razlichnoi stepeni tiazhesti [The possibility of conservative management of closed and open injuries of the liver of varying severity]. Almanakh klinicheskoi meditsiny – Almanac of Clinical Medicine, 40, 132-137 [in Russian].
Ukrainskaia baza medico-statisticheskoi informatsii “Zdorovie dlia vsekh” [Ukrainian base of medical statistical information "Health for all"]. (n.d.). medstat.gov.ua. Retrieved from http://medstat.gov.ua/ukr/normdoc.html [In Russian].
Asuquo, М., Umoh, М. & V. Nwagbara (2012). Penetrating Abdominal Trauma: Experience in a Teaching Hospital, Calabar, Southern Nigeria. International Journal of Clinical Medicine, 3, 426.
Como, J.J., Bokhari, F., & Chiu, W.C. (2010). Practice management guidelines for selective nonoperative management of penetrating abdominal trauma. Journal of Trauma, 68,.21-33.
Demetriades, D., Hadjizacharia, P., & Constantinou, C. (2006). Selective nonoperative management of penetrating abdominal solid organ injuries. Annals of Surgery, 244,.620-628.
Demetriades, D., Rabinowitz, B., & Sofianos, C. (2008). The management of penetrating injuries of abdomen. A prospective study of 230 patients. Annals of Surgery, 207, 72-74.
Koto, M., Matsevych, O., & Motilall, S. (2015). The Role of Laparoscopy in Penetrating Abdominal Trauma: Our Initial Experience. Journal of Laparoendoscopic & Advanced Surgical Techniques, 25, 730.
Mahmood, I., Tawfek, Z., & Abdelrahman, Y. (2014). Significance of Computed Tomography Finding of Intra-Abdominal Free Fluid Without Solid Organ Injury after Abdominal Trauma: Time for Laparotomy on Demand. World Journal of Surgery, 38, 11-14.
Navsaria, P.H., Berli, J.U., & Edu, S. (2007). Non-operative management of abdominal stab wounds-an analysis of 186 patients. South Africa Journal of Surgery, 45, 128-132.
Nicholson, K., Inaba, K., & Skiada, D. (2014). Management of Patients with Evisceration after Abdominal Stab Wounds. American Surgeon, 80, 984.
Udobi, K.F., Rodriguez, A. & Chiu, W. C. Role of ultrasonography in penetrating abdominal trauma: a prospective clinical study. Journal of Trauma, 50, 475-479.
Velmahos, G.C., Demetriades, D., & Toutouzas, K.G. (2001). Selective nonoperative management in 1,856 patients with abdominal gunshot wounds: should routine laparotomy still be the standard of care? Annals of Surgery, 234, 395-402.
William, W., Hope, M.D., & Stanton, T.J. Non-operative Management in Penetrating Abdominal Trauma. Emergency Medicine , 43, 190-195.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).