Клітинно-тканинні технології в комплексному лікуванні ранових дефектів у хворих із синдромом стопи діабетика
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2014.2.4500Анотація
У всьому світі цукровий діабет визнано одним із найбільш поширених, високовитратних хронічних захворювань серед неінфекційних хвороб, частка яких сягас понад 70 % у структурі ендокринної патології. Приріст хворих коливається в різних країнах у межах 13—30 % щорічно. Хронічні ранові дефекти нижніх кінцівок виникають у хворих на цукровий діабет, що є безпосередньою причиною госпіталізації пацієнтів та складає 45 % від усієї кількості ліжко-днів. У статті звернено увагу на сучасні методи лікування ранових дефектів у хворих із синдромом стопи діабетика. Розробка нових методів лікування післяопераційних хронічних ран і трофічних виразок стопи у хворих на цукровий діабет із застосуванням клітинно-тканинних технологій є актуальним і сучасним підходом у комплексному лікуванні.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).