Ультразвукові та патоморфологічні критерії діагностики атеросклеротичних бляшок внутрішньої сонної артерії
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2014.2.4495Анотація
Проведено зіставлення результатів патоморфологічного і доопераційного ультразвукового досліджень 220 атеросклеротичних бляшок внутрішньої сонної артерії, видалених при операції каротидної ендартеректомії. Встановлено, що ехографічна картина бляшок визначається поєднаннями різноманітних компонентів, які мають властивості як гіпоехогенності (атероматоз, некроз і набряк волокнистих структур, скупчення пінистих макрофагів і новостворених судин), так і гіперехогенності (фіброз, кальцнноз). Відповідність ехографічної картини атеросклеротичних бляшок та їх патоморфологічної структури виявлено при дослідженні 82 % однорідних гіпоехогенних атеросклеротичних бляшок, 72 % однорідних гіперехогенних, 80 % неоднорідних з перевагою гіпоехогенного компонента, 72 % неоднорідних з перевагою гіперехогенного компонента. Відповідність ехографічної та патоморфологічної картин атеросклеротичних бляшок всіх типів склала 77,2 %.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
