Пошкодження жовчних проток під час лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів з ускладненим гострим калькульозним холециститом: фактори ризику і профілактика
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2014.2.4489Анотація
Методом регресивного аналізу проведено оцінку факторів ризику виникнення травми жовчних проток у 16 (4,6 %) хворих під час лапароскопічної холецистектомії з 351 пацієнта з гострим калькульозним холециститом, ускладненим протоковою патологією. Вивчено 43 параметри. Статистично значущими чинниками ризику пошкодження жовчних проток визначено тяжкий стан хворого (OR=4,92), товщину стінки жовчного міхура >10 мм (OR=4,17), наявність приміхурового інфільтрату (OR=4,79) та інфільтрату гепатодуоденальної зв’язки (OR=17,67). Ретельна оцінка особливостей анатомічної будови біліарної протокової системи за допомогою УСГ, ЕРХГ та МРХПГ дозволяє зменшити ризик інтраопераційної травми жовчних проток під час лапароскопічної холецистектомії.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
