ХІЛОТОРАКС В ОНКОХВОРИХ: СПОСОБИ ЛІКУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2014.68.4402Анотація
У статті на основі вітчизняних і зарубіжних наукових публікацій розглянуто методи діагностики та лікування
хілотораксу в онкохворих. З клінічних позицій оцінено консервативне лікування, емболізацію і хірургічну
перев’язку грудної лімфатичної протоки. Зроблено висновок, що хілоторакс — це життєво небезпечне ускладнення,
яке віддаляє час проведення спеціального протипухлинного лікування. Тому при виникненні хілотораксу в
онкохворого слід дотримуватись активної хірургічної тактики — виконувати перев’язку грудної лімфатичної
протоки після правобічної торакотомії або з використанням відеоторакоскопічної техніки.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).