ЗМІНИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ В ПАЦІЄНТІВ ПРИ ГОСТРІЙ МЕЗЕНТЕРІАЛЬНІЙ ІШЕМІЇ

І. Я. ДЗЮБАНОВСЬКИЙ; А. Р. ВАЙДА

doi:10.11603/2414-4533.2026.1.16063

Автор(и)

І. Я. ДЗЮБАНОВСЬКИЙ Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-0479-5758
А. Р. ВАЙДА Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги», Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-3807-3956

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2026.1.16063

Ключові слова:

гостра мезентеріальна ішемія, гемостаз, D-димер, реперфузійний синдром, сепсис-індукована коагулопатія, емболія брижових артерій

Анотація

Мета роботи: дослідити динаміку показників згортальної та фібринолітичної систем крові у пацієнтів із гострою мезентеріальною ішемією залежно від етіології та тривалості захворювання для визначення їх прогностичної ролі.

Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз показників гемостазу (фібриногену, протромбінового часу, Міжнародне нормалізоване відношення (МНВ), D-димеру, сумарної фібринолітичної активності та маркерів запалення (прокальцитоніну, С-реактивного білока (СРБ)) у пацієнтів із гострою мезентеріальною ішемією (ГМІ), яких поділили на групи за етіологічним фактором (емболія, тромбоз), тривалістю ішемії та характером хірургічного втручання.

Результати. Встановлено, що ГМІ супроводжується стадійними змінами системи гемостазу. Найбільш динамічним маркером виявився D-димер, рівень якого прямо корелював із глибиною ішемічного ушкодження. При емболії зміни системи згортання були більш вираженими, ніж при тромбозі мезентеріальних артерій. У післяопераційному періоді після успішної реваскуляризації зафіксовано «wash-out»-ефект (вторинне зростання D-димеру та СРБ), що підтверджує розвиток реперфузійного синдрому навіть при збереженій життєздатності кишки. Часовий поріг у 24 год визначено як критичну межу, після якої процеси гіперкоагуляції змінюються декомпенсованою сепсис-індукованою коагулопатією споживання з виснаженням синтетичного резерву фібриногену.

Висновки. Дисфункція системи гемостазу є невід’ємною ланкою патогенезу ГМІ. Характер порушень згортальної та фібринолітичної систем залежить від етіології оклюзії та тривалості захворювання. Моніторинг показників гемостазу й маркерів запалення в динаміці дозволяє прогнозувати життєздатність кишечника, оцінювати вираження реперфузійного синдрому та верифікувати перехід ішемії у незворотну стадію сепсис-індукованої коагулопатії.

Отримано: 21.01.2026 | Переглянуто: 13.02.2026 | Прийнято: 20.02.2026

Посилання

Bala M, Kashuk J, Moore EE, Kluger Y, Biffl W, Gomes CA, et al. Acute mesenteric ischemia: guidelines of the World Society of Emergency Surgery. World J Emerg Surg. 2022;17(1):54.

Kärkkäinen JM. Acute Mesenteric Ischemia: A Challenge for the Acute Care Surgeon. Scand J Surg. 2021; 110(2):150-8. DOI: 10.1177/14574969211007590.

Tamme K, Reintam Blaser A, Laisaar KT, Mändul M, Kals J, Forbes A, et al. Incidence and outcomes of acute mesenteric ischaemia: a systematic review and meta-analysis. BMJ Open. 2022; 12(10):e062846. DOI: 10.1136/bmjopen-2022-062846.

Kühn F, Schiergens TS, Klar E. Acute Mesenteric Ischemia. Visc Med. 2020; 36(4):256-62. DOI: 10.1159/000508739.

Treskes N, Persoon AM, van Zanten ARH. Diagnostic accuracy of novel serological biomarkers to detect acute mesenteric ischemia: a systematic review and meta-analysis. Intern Emerg Med. 2017; 12(6):821-36. DOI: 10.1007/s11739-017-1668-y.

Zafirovski A, Zafirovska M, Kuhelj D, Pintar T. The Impact of Biomarkers on the Early Detection of Acute Mesenteric Ischemia. Biomedicines. 2024; 12(1):85. DOI: 10.3390/biomedicines 12010085.

Mihaileanu FV, Popa SL, Grad S, Dumitrascu DI, Ismaiel A, Rus E, et al. The Efficiency of Serum Biomarkers in Predicting the Clinical Outcome of Patients with Mesenteric Ischemia during Follow-Up: A Systematic Review. Diagnostics (Basel). 2024; 14(7):670. DOI: 10.3390/diagnostics14070670.

Toh CH, Hoots WK, SSC on Disseminated Intravascular Coagulation of the ISTH. The scoring system of the Scientific and Standardisation Committee on Disseminated Intravascular Coagulation of the International Society on Thrombosis and Haemostasis: a 5-year overview. J Thromb Haemost. 2007; 5(3):604-6. DOI: 10.1111/j.1538-7836.2007.02313.x.

Matsuoka T, Yamakawa K, Umemura Y, Ushio N, Hisamune R, Okamoto K, et al. The modified Japanese Association for Acute Medicine disseminated intravascular coagulation diagnostic criteria in sepsis is useful for an indicator of initiating treatment for disseminated intravascular coagulation. Thromb Res. 2025; 253:109408. DOI: 10.1016/j.thromres.2025.109408.

Costantini TW, Kornblith LZ, Pritts T, Coimbra R. The intersection of coagulation activation and inflammation after injury: What you need to know. J Trauma Acute Care Surg. 2024; 96(3):347-56. DOI: 10.1097/TA.0000000000004190.

Khan SM, Emile SH, Wang Z, Agha MA. Diagnostic accuracy of hematological parameters in acute mesenteric ischemia - a systematic review. Int J Surg. 2019; 66:18-27. DOI: 10.1016/j.ijsu.2019.04.005.

Yang Y, Liu P, Gao R, Zhai Z, Zhou Y, Li J. A retrospective study on the predictive value of D-dimer for mortality in patients with acute arterial occlusive mesenteric ischemia. BMC Gastroenterol. 2025; 25(1):732. DOI: 10.1186/s12876-025-04296-x.

Montagnana M, Danese E, Lippi G. Biochemical markers of acute intestinal ischemia: possibilities and limitations. Ann Transl Med. 2018; 6(17):341. DOI: 10.21037/atm.2018.07.22.

Wang Z, Chen JQ, Liu JL, Tian L. A Novel Scoring System for Diagnosing Acute Mesenteric Ischemia in the Emergency Ward. World J Surg. 2017; 41(8):1966-74. DOI: 10.1007/s00268-017-3984-9.

Karahan ST, Karaca Y. Diagnostic Value of Procalcitonin Levels in Acute Mesenteric Ischemia. Balkan Med J. 2015. DOI: 10.5152/BALKANMEDJ.2015.15661.

Mirapoglu S. In the Experimental Model of Acute Mesenteric Ischemia, The Correlation of Blood Diagnostic Parameters with the Duration of Ischemia and their Effects on Choice of Treatment. J Invest Surg. 2018. DOI: 10.1080/08941939.2018.1437486.

Wang J, Zhang W, Wu G. Intestinal ischemic reperfusion injury: Recommended rats model and comprehensive review for protective strategies. Biomed Pharmacother. 2021; 138:111482. DOI: 10.1016/j.biopha.2021.111482.

Bosi A, Baranzini N, Ponti A, Moretto P, Moro E, Crema F, et al. Intestinal Ischemia/Reperfusion Injury Influences Hyaluronan Homeostasis in the Rat Brain. Int J Mol Sci. 2025; 26(20):10064. DOI: 10.3390/ijms262010064.

Marton J, Ciocan RA, Bâldea I, Gherman ML, Gheban D, Filip A, et al. Molecular Mechanisms, Dynamic Lesions, and Therapeutic Targets in Intestinal Ischemia–Reperfusion Injury: A Systematic Review. Int J Mol Sci. 2026; 27(4):1763. DOI: 10.3390/ijms27041763.

Lakbar I, Delamarre L, Tamme K, De La Torre NH, Pensier J, Monet C, et al. Anticoagulation management and outcomes in critically ill patients with acute mesenteric ischemia: an international study. Intensive Care Med. 2025; 51(6):1087-97. DOI: 10.1007/s00134-025-07980-4.

Sumbal R, Ali Baig MM, Sumbal A. Predictors of Mortality in Acute Mesenteric Ischemia: A Systematic Review and Meta-Analysis. J Surg Res. 2022; 275:72-86. DOI: 10.1016/j.jss.2022.01.022.

Alnaqi F, Alhamly H, Shehab H, Almesbahi N, Sadeq M, Alkandari B, et al. Survival outcomes following surgery for acute mesenteric ischemia: a retrospective cohort analysis. Langenbecks Arch Surg. 2025; 410(1):296. DOI: 10.1007/s00423-025-03852-z.

Castilla-Guerra L, Luque-Linero P, Fernandez-Moreno MC, Gutiérrez-Gutiérrez B, Fuentes-Jiménez F, Martín-Gómez MA, et al. Predicting In-Hospital Mortality in Acute Mesenteric Ischemia: The RADIAL Score. J Clin Med. 2026;15(3):1106. DOI: 10.3390/jcm15031106.