МОДИФІКАЦІЯ ГЕРНІОПЛАСТИКИ ЗА МЕТОДОМ DESARDA З ІНТЕГРАЦІЄЮ СІТЧАСТОГО ФРАГМЕНТА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПАХВИННИМИ ГРИЖАМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2026.1.16061Ключові слова:
герніопластика, пахвинна грижа, пластика Desarda, сітчастий імплант, герніопластика за методом Desarda + mesh, Lichtenstein-пластикаАнотація
Мета роботи: підвищити ефективність хірургічного лікування пахвинних гриж шляхом концептуальної модифікації методу герніопластики за Desarda з інтеграцією сітчастого фрагмента, спрямованої на поєднання переваг аутотканинної пластики та алопластичного зміцнення з метою зниження частоти рецидивів, післяопераційного болю та ускладнень.
Матеріали і методи. Проведено проспективне порівняльне когортне дослідження з трьома паралельними групами спостереження: I групу склали 45 пацієнтів, яким виконано пластику за Desarda, II група нараховувала 46 осіб із гібридною методикою за Desarda та інтеграцією сітчастого фрагмента, III групу становили 46 пацієнтів із герніопластикою за Lichtenstein. У дослідженні взяли участь пацієнти віком ≥18 років, яким було заплановано хірургічне втручання з приводу пахвинної грижі. Критерії включення: наявність первинної однобічної пахвинної грижі, що відповідала коду K40.9 за МКХ-10. Критерії виключення: ускладнені варіанти пахвинних гриж, рецидивні пахвинні грижі, а також наявність інфекційного процесу в ділянці запланованого операційного втручання.
Результати. Ключовими концептуальними акцентами модифікованої методики були поєднання динамічного аутотканинного підсилення та статичної алопластичної стабілізації; ізоляція сітки під апоневротичним клаптем; мінімальна фіксація імпланта; збереження анатомії пахвинного каналу. Критерії вибору методу герніопластики – Desarda vs Desarda + mesh. Метод хірургічного лікування вибирали за доопераційними та інтраопераційними ознаками. Модифікована методика, яку ми запропонували, ґрунтується на поєднанні динамічної аутотканинної реконструкції зі статичною алопластичною підтримкою. Сітчастий імплант розміщується в глибині пахвинного каналу та ізолюється апоневротичним клаптем, який виконує функцію захисного бар’єра, зменшуючи контакт сітки з нервовими структурами та підшкірною клітковиною. Фіксація імпланта є мінімальною чи обмеженою, що сприяє зниженню ризику хронічного болю та фіброзних ускладнень. При цьому зберігається природна анатомія й біомеханіка пахвинного каналу.
Висновки. Запропонована модифікована методика герніопластики за Desarda + mesh розширює можливості класичної тканинної пластики за Desarda при складніших клінічних сценаріях, забезпечуючи баланс між біологічною адаптацією тканин і механічною надійністю реконструкції, що потенційно сприяє зниженню частоти ускладнень та поліпшенню віддалених результатів лікування пахвинних гриж.
Отримано: 16.01.2026 | Переглянуто: 03.02.2026 | Прийнято: 19.02.2026
Посилання
Abebe MS, Tareke AA, Alem A, Debebe W, Beyene A. Worldwide magnitude of inguinal hernia: Systematic review and meta-analysis of population-based studies. SAGE Open Medicine. 2022; 10:20503121221139150.
Alabi A, Haladu NU, Scott NW, Imamura M, Ahmed I, Ramsay G, Brazzelli M. Mesh fixation techniques for inguinal hernia repair: an overview of systematic reviews of randomised controlled trials. Hernia. 2022; 26(4):973-87.
Ali M, Dangol RB, El-Marzouky MS.. The value of combining both Guarnieri and Desarda nonmesh repair of inguinal hernia: A novel technique. The Egyptian Journal of Surgery. 2024; 43(4):1285-91.
Chu Z, Zheng B, Yan L. Incidence and predictors of chronic pain after inguinal hernia surgery: a systematic review and meta-analysis. Hernia. 2024; 28(4):967-87.
Desarda MP. No-mesh inguinal hernia repair with continuous absorbable sutures: a dream or reality? (A study of 229 patients). Saudi Journal of Gastroenterology. 2008; 14(3):122-27.
Gram-Hanssen A, Laursen J, Zetner D, Rosenberg J. Postoperative outcomes that matter to patients undergoing inguinal hernia repair: A qualitative study. Surgery Open Science. 2022; 10:76-82.
Gurgenidze M, Datuashvili G. Desarda technique for inguinal hernia repair. Georgian Med News. 2018: 280(281):7-10.
Liang NE, Griffin MF, Berry CE, Parker JB, Downer MA, Wan DC, Longaker MT. Attenuating chronic fibrosis: decreasing foreign body response with acellular dermal matrix. Tissue Engineering Part B: Reviews. 2023; 29(6):671-80.
McBee PJ, Walters RW, Fitzgibbons RJ. Current status of inguinal hernia management: A review. International Journal of Abdominal Wall and Hernia Surgery. 2022; 5(4):159-64.
Mohamedahmed AYY, Ahmad H, Abdelmabod AA, Sillah AK. Non-mesh Desarda technique versus standard mesh-based Lichtenstein technique for inguinal hernia repair: a systematic review and meta-analysis. World journal of surgery. 2020; 44(10):3312-21.
Öberg S, Andresen K, Rosenberg J. Etiology of inguinal hernias: a comprehensive review. Frontiers in surgery. 2017; 4:52.
Olsson A, Sandblom G, Franneby U, Sondén A, Gunnarsson U, Dahlstrand U. Do postoperative complications correlate to chronic pain following inguinal hernia repair? A prospective cohort study from the Swedish Hernia Register. Hernia. 2023; 27(1):21-9.
Philipp M, Leuchter M, Lorenz R, Grambow E, Schafmayer C, Wiessner R. Quality of life after desarda technique for inguinal hernia repair – a comparative retrospective multicenter study of 120 patients. Journal of Clinical Medicine. 2023; 12(3):1001.
Pyptіuk OV, Pylypchuk VI, Bogush AE, Zhabrovets DD. Inguinal hernias. modern approach to surgical management. Art of Medicine. 2024; 75-9.
Sanna A, Felicioni L, Cola R, Polistina F. (). Desarda repair for incarcerated groin hernia: a case series analysis. Indian Journal of Surgery. 2021; 83(1):87-91.
Shaprynskyi VO, Khimich VI, Gorovy SD, Kostyuk OG, Formanchuk AM, Verba MA. Inguinal hernias: modern principles of classification. Kharkiv Surgical School. 2024; (4):117-22.
Shkaraban VP, Bulyk II, Vasyliuk SM, Prudnikov OV, Labyak IR, Bitska SV, Pavliuk NM. Modern approach to inguinal hernia surgery. Kharkiv Surgical School. 2023; (1-2):151-56.
Tran HM, MacQueen I, Chen D, Simons M. Systematic review and guidelines for management of scrotal inguinal hernias. Journal of Abdominal Wall Surgery. 2023; 2:11195.
Van Hout L, Bökkerink WJV, Vriens PWHE. Clinical feasibility of the Q1. 6 Inguinal Hernia application: a prospective cohort study. Hernia. 2023; 27(2): 449-58.
Vupputuri HA. Comparative Study of Use of External Oblique Aponeurosis for Strengthening of Posterior Wall of Inguinal Canal (No Mesh Desarda's Technique) Vs Conventional Hernia Repair with Mesh (Lichtensteins Repair) (Master's thesis, Rajiv Gandhi University of Health Sciences (India)). 2016.
Wilson RB, Farooque Y. Risks and prevention of surgical site infection after hernia mesh repair and the predictive utility of ACS-NSQIP. Journal of Gastrointestinal Surgery. 2022; 26(4):950-64.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 К. Ю. ЯЦУК, А. М. ПРОДАН
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
