ОЦІНКА ВИБОРУ МЕТОДУ ГЕМОСТАЗУ ПРИ ГОСТРИХ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНИХ ВИРАЗКОВИХ КРОВОТЕЧАХ, ЩО СПРИЧИНЕНІ ПРИЙОМОМ МЕДИКАМЕНТОЗНИХ ПРЕПАРАТІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.3.14921Ключові слова:
гастродуоденальна виразка, виразкова кровотеча, ендоскопічний гемостазАнотація
Мета роботи: визначення ефективності неоперативних та оперативних методів гемостазу в лікуванні хворих із гострими гастродуоденальними виразковими кровотечами, викликаними прийомом медикаментозних препаратів.
Матеріали та методи. Проведено аналіз лікування 215 пацієнтів з гострими гастродуоденальними виразковими кровотечами, що спричинені прийомом медикаментозних препаратів. Чоловіків було 116 (53,9 %) та 99 (46,1 %) жінок. Середній вік хворих становив (51,4±0,54) років. Для зупинки кровотечі використовували консервативні методи гемостазу; ін'єкційні медикаментозні ендоскопічні методи гемостазу, аргоноплазмову коагуляцію та механічні методи – ендоскопічне кліпування судин у виразці. Кровотечі, які не вдалось зупинити консервативними та ендоскопічними методами, а також рецидивні кровотечі, підлягали хірургічній корекції.
Результати. У хворих з гострими гастродуоденальними виразковими кровотечами, що спричинені прийомом медикаментозних препаратів, основним напрямком лікування було призначення гемостатичної та кровозамісної терапії. Для 202 (93,95 %) хворих методом зупинки кровотечі було обрано ендоскопічний гемостаз: обколювання судинозвужувальними та склерозуючими розчинами кровоточивої судини виконано у 73 (36,14 %) хворих, у 67 (33,17 %) хворих використано кліпування, аргоноплазмова коагуляція – у 35 (17,33 %) та використання поєднаних методів – у 27 (13,37 %) хворих. Гастродуоденальні виразкові кровотечі, які не вдалося зупинити медикаментозними та ендоскопічними методами гемостазу, а також рецидивні кровотечі підлягали хірургічній корекції. У 38 (17,67 %) хворих було виконано наступні операції: висічення виразки – у 17 (44,74 %) хворих, екстериторизація виразки з подальшою дуоденопластикою та пілородуоденопластикою – у 8 (21,1 %) хворих, секторальна резекція шлунка – у 6 (15,79 %) хворих, резекція шлунка за Більрот-І – у 4 (10,53 %) хворих та прошивання виразки – у 3 (7,89 %) хворих. Летальність після хірургічного лікування склала 5,58 % (9 пацієнтів померли після первинних операцій, а 3 – після операції з приводу рецидиву кровотечі).
Посилання
Fujishiro M, Ikeda Y. Re-bleeding after endoscopic hemostasis for peptic ulcer bleeding: is enough said or are other factors important? Dig Dis Sci. 2016 Jun;61(6):1424-5.
Hreinsson JP, Jonsson A, Bjornsson ES. Acute upper gastrointestinal bleeding: a population-based, five-year follow-up study. Scand J Gastroenterol. 2021 Jan;56(1):1-5.
Kubota Y, Yamauchi H, Nakatani K, et al. Factors for unsuccessful endoscopic hemostasis in patients with severe peptic ulcer bleeding. Scand J Gastroenterol. 2021 Dec;56(12):1396-1405.
Aoki T, Nagata N, Niikura R, et al. Recurrence and mortality among patients hospitalized for acute lower gastrointestinal bleeding. Clin Gastroenterol Hepatol. 2015; 13:488-94.
Ivashchenko DM, Dudchenko MO, Kravtsiv MI, Shevchuk MP, Prykhidko RA, Zaiets SM, Zezekalo YeO. Osoblyvosti likuvalnoi taktyky pry retsydyvnykh shlunkovo-kyshkovykh krovotechakh z vykorystanniam endoskopichnoho hemostazu [Peculiarities of treatment tactics for recurrent gastrointestinal bleeding with the use of endoscopic hemostasis]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2022;(3-4):61-65.
AlLehibi AH, Alsubaie FF, Alzahrani RH, Ekhuraidah HA, Koshan MA, Alotaibi NF, Alotaibi FM, Alghamdi HS, Aljumah AA. Clinical Presentations and Risk Factors of Gastrointestinal Bleeding in the Emergency Department: A Multicenter Retrospective Study. Cureus. 2024 May 8;16(5):e59912.
Chan FK, Kyaw M, Tanigawa T, et al. Similar efficacy of proton-pump inhibitors vs H2-receptor antagonists in reducing risk of upper gastrointestinal bleeding or ulcers in high-risk users of low-dose aspirin. Gastroenterology. 2017; 152:105-110.
Ng JC, Yeomans ND. Helicobacter pylori infection and the risk of upper gastrointestinal bleeding in low dose aspirin users: systematic review and meta-analysis. Med J Aust. 2018; 209:306-311.
Dumbleton JS, Avery AJ, Coupland C, et al. The Helicobacter Eradication Aspirin Trial (HEAT): a large simple randomised controlled trial using novel methodology in primary care. EBioMedicine. 2015; 2:1200-1204.
Gallagher H, Dumbleton J, Maishman T, et al. Aspirin to target arterial events in chronic kidney disease (ATTACK): study protocol for a multicentre, prospective, randomised, open-label, blinded endpoint, parallel group trial of low-dose aspirin vs. standard care for the primary prevention of cardiovascular disease in people with chronic kidney disease. Trials. 2022; 23:331
Laine L, Barkun A, Saltzman J, Martel M, Leontiadis G, ACG Clinical Guideline: Upper Gastrointestinal and Ulcer Bleeding. Am J Gastroenterol. 2021 May 1;116(5):899-917.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 В. О. ШАПРИНСЬКИЙ, О. А. КАМІНСЬКИЙ, В. Ф. БІЛОЩИЦЬКИЙ, М. В. ГМОШИНСЬКИЙ, В. Д. РОМАНЧУК, О. І. ЧЕРНИЧЕНКО, М. А. ВЕРБА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
