МАЛОКОНТАКТНИЙ БАГАТОПЛОЩИННИЙ ОСТЕОСИНТЕЗ ПЕРЕЛОМІВ ШИЙКИ СТЕГНОВОЇ КІСТКИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.2.14857Ключові слова:
шийка стегнової кістки, перелом, остеосинтезАнотація
Мета роботи: поліпшити результати лікування хворих із ПШСК з використанням малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу і кісткової пластики.
Матеріали і методи. Ми проаналізували 32 випадки незадовільного застосування традиційних фіксаторів при несвіжих переломах шийки стегнової кістки (СК). Аналізували залежність результатів лікування від якості репозиції відламків, травматичності оперативного втручання, початку і величини дозованого і повного навантаження, їх впливу на зростання фрагментів. Для остеосинтезу ПШСК нами розроблений пристрій для остеосинтезу переломів проксимального відділу стегна (ПОППВС – пат. України № 22283) [5]. Фіксація фрагментів пристроєм здійснювалась фігурним Т-подібним стержнем, який фіксується в короткій пластині з наскрізним пазом. Цей стержень мінімально травмує фрагменти, його ширина складає 9 мм. Він має вертикальну полицю, яка забезпечує деротаційний ефект при мінімальному об’ємі. Розроблений нами ПОППВС із позитивним результатом використаний у 128 пацієнтів з медіальними ПШСК.
Результати. При доброму зіставленні фрагментів методом скелетного витягання можна фіксувати їх 2–3 спицями Ілізарова завдовжки 20 сантиметрів, проведеними через підвертлюгову ділянку.
Паралельно дузі Адамса робиться канал у шийці СК, куди вводиться Т-подібний стержень. Він стабілізується болтом у пазі короткої накладної пластини з півкільцем. Кращі результати при субкапітальних і діагональних ПШСК забезпечує застосування спонгіозного гвинта, проведеного паралельно до фігурного стержня ПОППВС. У складних випадках ми використовуємо автотрансплантат довжиною до 5–6 см із великогомілкової кістки. Цього достатньо для перекриття лінії перелому. У 5 пацієнтів автотрансплантат узято із підвертлюгової ділянки СК. Така методика не травмує гомілку, зменшує тривалість оперативного втручання.
Повне навантаження ми рекомендуємо через 5–6 місяців з моменту операції. Дозоване навантаження можливе уже через 1,5–2 місяці. Після кісткової автопластики – через 10–12 місяців.
Висновки. Застосування ПОППВС значно спрощує проведення остеосинтезу при ПШСК, здійснює мінімальну травматизацію фрагментів, стабільну їх фіксацію, поліпшує життя пацієнтів після операції. Практика підтверджує певні переваги органозберігальних втручань.
Посилання
Berezovskyi OI. Osteosyntez shyyky stehna (problemy i perspektyvy tekhnolohiyi ta reabilitatsiyi) [Osteosynthesis of the femoral neck (problems and prospects of technology and rehabilitation)]. Ternopil:TDMU; 2011. in Ukrainian.
Bilinskyi PI. Teoriya i praktyka malokontaktnoho bahatoploshchynnoho osteosyntezu [Theory and practice of low-contact multi-plane osteosynthesis]. Kyiv: Makros; 2008. In Ukrainian.
Lytvak VV. Diahnostyka ta likuvannya osteoporotychnykh perelomiv shyyky stehnovoyi kistky lyudey pokhyloho ta starechoho viku : avtoref. dys. na zdobuttya naukovoho stupenya kand. med. nauk [Diagnosis and treatment of osteoporotic femoral neck fractures in the elderly and senile: dissertation to obtain a scientific degree of candidate of medical science]. Kharkiv; 2016. In Ukrainian.
Loskutov AE. Endoprotezirovaniye tazobedrennoho sustava. [Endoprosthesis of the hip joint]. Dnepropetrovsk: Lira, 2010. In Russian
Bilinskyi PI. Patent No. 22283 UA, MPK6 A61 B 17/68, A61 B 17/74. Prystriy dlya osteosyntezu perelomiv proksymalʹnoho viddilu stehna [Device for osteosynthesis of proximal hip fractures]; patent owner Bilinskyi PI (UA). – No. 97031346; statement 24.03.97; published 30.06.98, Bull. No. 3. In Ukrainian
Pirogov EN. Khirurhicheskoe lechenye patsientov s medialʹnymi perelomami sheiki bedrennoy kosti putyem maloinvazivnoho osteosinteza : avtoref. na zdobuttya naukovoho stupenya kand. med. nauk. [Surgical treatment of patients with medial femoral neck fractures by minimally invasive osteosynthesis: dissertation for obtaining a scientific degree of candidate of medical science]. Kharkiv; 2016. In Ukrainian.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 П. І. БІЛІНСЬКИЙ, В. П. БУТ, Т. Є. МАРЧУК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
